TOП-5 фільмів та серіалів на Netflix в Україні
Зміст:
  1. Емілі в Парижі / Emily in Paris
  2. Геловін Г’юбі / Hubbie Halloween
  3. Привиди маєтку Блай / The Haunting of Bly Manor
  4. Ретчед / Ratched
  5. Енола Холмс / Enola Holmes

Емілі в Парижі / Emily in Paris

П'ятірку найпопулярніших фільмів та серіалів, які дивляться зараз українці на Netflix, об'єднує спільна риса — ескапізм. Будь то легенька мелодрама з красивими сукнями і Парижем, чи жахалка з привидами.

Найпопулярнішим серіалом зараз є "Емілі в Парижі" — легка (аж занадто) історія про юну американку Емілі, яка переїжджає працювати в Париж і повсякчас дивується життю французів (дивуючи їх у відповідь).

Ні, ніхто не очікував від Даррена Стара (творця серіалу "Секс і місто") документального чи хоча б реалістичного зображення життя у Франції, але паризький досвід його нової героїні Емілі має так само мало спільного з реальністю, як і її робота в маркетингу.

Невідомо, для кого цей серіал може виявитись більш образливим: для французів, яких нам показують грубими й недосвідченими, аж поки Емілі не пояснить їм, що й до чого; чи для американців, яких втілює в собі простодушна й прямолінійна Емілі, яка навіть не намагається вивчити мову країни, в яку приїхала працювати. 

Якщо ж вам цікаво, яким насправді є життя експатів у Франції, у британському Vogue вийшла про це колонка канадійки, яка сім років мешкає у Парижі.

Проте, чого в цього серіалу не відняти — легкості, жвавості та красивої картинки.

Якщо уявити, що це — легенька казочка перед сном, просто у гарних декораціях, то цілком можна дивитись. 

Подібний "м’який" контент ніколи не втратить популярності, особливо під час кризових та важких часів.

А в цьому 2020-му це нормально — хотіти принаймні на 10 серій зануритись у рожево-карамельну цукеркову бульбашку, уникаючи всіх думок про справжнє життя).

Проте добре, що Керрі Бредшоу у такому Парижі все-таки не залишилась.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для український родин

Геловін Г’юбі / Hubbie Halloween

Фільми про Геловін — майже як музичні альбоми з колядками. Можна робити кожного року, ніколи не набридне. 

Правда, у випадку "Геловіна Г’юбі" все дещо цікавіше. Це перший фільм за участі Адама Сендлера, що вийшов після його жарту (чи погрози?) американській кіноакадемії: мовляв, якщо та не номінує його за роль у "Необроблених коштовностях", він зніматиме ще більше дурних комедій (хоча куди ж більше?). 

І при всій очевидній простоті, якщо не банальності, фільму вдалось зібрати непоганий каст: у ролях другого плану та камео можна побачити Маю Рудольф, Рея Ліотту, Стіва Бушемі і навіть баскетболіста Шакіла О’Ніла.

У центрі сюжету — невдаха Г’юбі (Адам Сендлер), який мешкає в місті Салем.

Г’юбі любить Геловін, а мешканці міста не люблять Г’юбі. 

Проте у ніч, коли всі його сусіди будуть розважатись на костюмованих вечірках та збирати цукерки, лише він, відважний, боягузливий та легковірний Г’юбі, врятує всіх від серійного вбивці, який тікає з психлікарні.

Це кіно — ненав’язлива антологія банальностей, з яких має складатись помірковано смішний та/чи страшний фільм, особливо про Геловін:

  • невелике місто (в ролі якого, яка несподіванка, опинився Салем, що навічно увійшов в американську історію та популярну культуру завдяки судовим процесам над відьмами в XVII сторіччі);
  • ніхто спершу не ставиться до загрози серйозно
  • маніяк-убивця (ще й з психіатричної лікарні!);
  • кукурудзяне поле;
  • слабкий герой, якого недооцінюють, але який всіх рятує.

Тому якщо ви шукаєте фільм без особливих амбіцій, які можна подивитись один раз, заїдаючи цукерками — для цієї задачі "Геловін Г’юбі" підійде. Утім, нічого більшого він запропонувати не зможе.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Instagram: тільки корисна інформація для український родин

Привиди маєтку Блай / The Haunting of Bly Manor

На відміну від попереднього фільму, "Привиди маєтку Блай" вже більше схожий на справжній горор.

Цей серіал — своєрідне продовження серіалу "Привидів будинку на пагорбі", хоча сюжети й не пов’язані між собою. 

Проте обидва серіали об’єднує те, що вони є екранізаціями класичних американських горор-романів про привидів: "Привид будинку на пагорбі" Шерлі Джексон (1959) та "Поворт гвинта" Генрі Джеймса (1898). 

А також режисер: над ними працював Майк Фленаган, який спеціалізується на жахах: зокрема, він написав та зняв "Доктор Сон", продовження культового "Сяйва" Стенлі Кубріка, що базується на одноіменному романі Стівена Кінга.

До речі, Фленаган народився в тому самому Салемі: ймовірно, саме тому він так захоплюється містичними сюжетами.

Події "Привидів маєтку Блай" розгортаються у 1980-х. Поважний британський джентльмен наймає американську гувернантку для своїх племінників, які залишились сиротами. Але у маєтку, де всі вони мешкають, виявляється, живуть ще й привиди.

Історії з привидами — безсмертна класика горорів. Додайте до цього таємничі скелети в шафі, що можна знайти в кожній благородній родині та ізольований простір заміського маєтку – і отримаєте захоплюючу та в міру страшну історію для темних жовтневих вечорів.

Ретчед / Ratched

Ніщо не може зупинити невтомного Раяна Мерфі від роботи над черговим серіалом. Ось і останнє його творіння — "Ретчед" — впевнено тримається серед найпопулярніших серіалів на Netflix.

Про що історія? Про те, як медсестра Мілдред Ретчед стала однією з найстрашніших персонажів в літературі та кіно.

А також про те, як світ встиг змінитись з 1940-х (і водночас — не дуже). І про те, що для страшного серіалу не обов’язково шукати будинки з привидами. Вистачить і людей.

Раян Мерфі робить те, що вміє робити найкраще: розповідає моторошну історію в красивих декораціях.

Таку вишукану й яскраву картинку у поєднанні з крижаним страхом та відразою до вчинків деяких головних героїв нечасто можна побачити (хіба що в "Американській історії жахів", іншого творіння Мерфі, з яким найчастіше порівнюють "Ретчед"). 

Ще огляди фільмів та серіалів: Труднощі перекладу, Емілі в Парижі та ще 5 фільмів та серіалів про переїзд до іншої країни

А ще тут розкішний акторський склад: зокрема, у серіалі зіграли Синтія Ніксон, Вінсент Д’Онофріо, Джуді Девіс та Шерон Стоун.

Недоліком цього серіалу є те, що він не дуже переконливо справляється зі своєю задачею — показати, як же працівниця психіатричної лікарні медсестра Ретчед стала тим монстром, як ми її знаємо з оригінального роману 1962 року авторства Кена Кізі. 

Бо Мілдред Ретчед з 2020 року цілком непогано почувається в ролі антагоністки з самого початку серіалу. Проте в творців серіалу є час до 2021 року, щоб в другому сезоні (який вже анонсували) розібратись в усіх сюжетних лініях (і перечитати оригінальний твір).

Тож навіть якщо ви не читали роман Кена Кізі "Пролітаючи над гніздом зозулі" і не дивились його екранізацію 1975 року, ви все одно можете подивитись "Ретчед". Адже, за великим рахунком, історія про природу зла — універсальна.

Енола Холмс / Enola Holmes

Пам’ятаєте четвертий сезон "Шерлока" від BBC, який в 2017 році здивував всіх наявністю в найвідомішого в світі детектива геніальної (та божевільної) молодшої сестри Евр? 

Забудьте: в цій новій версії сестру Шерлока й Майкрофта звати Енола, і вона справді подекуди розумніша за обох своїх братів, проте точно не божевільна. Хоча її сучасники явно так не думають.

Цей фільм — екранізація підліткової книжкової серії Ненсі Спрінгер, яка виходила у 2006-2010 роках. 

У центрі сюжету: відчайдушні пошуки Еноли Холмс власної матері, яка одного разу таємниче зникла. 

У процесі подорожі та розгадування загадок Енола буде обурювати порядну англійську громадськість своїми манерами та вчинками, що не пасують справжній юній леді, а заодно дізнається, чому ж її матір, волелюбна Еудорія Холмс, була змушена залишити дім.

І якщо вам раптом видаватиметься, що історія про 16-річну бунтарку-детектива — прояв "моди" на фемінізм, то ні.

Насправді стрічка розповідає про реальне (і досить сумне) становище жінок у вікторіанській, а пізніше й едвардіанській, Англії. 

Жінки, незалежно від соціального стану, були досить обмежені в правах. Зокрема у праві голосу. Перша петиція надати жінкам право голосувати була зареєстрована у 1832 році в Йоркширі. 

Її авторка не розуміла, чому не має права голосувати, якщо при цьому, як і чоловіки, справно сплачує податки. 

Чекати на можливість голосувати англійським жінкам довелось майже сто років: до 1928-го, коли був прийнятий відповідний закон. Протягом цього часу в Англії виникали різні жіночі організації, які боролись за надання жінкам права на володіння майном та освіту.

Одна з таких груп, які починали з просвітництва та ненасильницької боротьби, на початку ХХ століття перейшли до інших форм протестів. 

У 1903 році виник Жіночий соціально-політичний союз, учасниці якого називали себе суфражистками, проводили демонстрації, спалювали незаселені будинки та оголошували голодування. У їхніх наймасовіших акціях брали участь близько 300 000 людей.

До речі, іронічно, що в межах саги про Шерлока Холмса не так давно виходив епізод, у центрі якого була та сама проблема — боротьба жінок за свої права. 

Мова про "Огидну наречену" (2014), спеціальну різдвяну серію згаданого на початку серіалу від ВВС. Ось тільки, мабуть, історія про права жінок сприймається геть по-різному: коли головними героями фільму є двоє чоловіків чи 16-річна дівчина.

Ольга Перехрест, для LIGA.Life