Відомий актор, режисер Даніель Брюль: "Я як німець вже достатньо відходив у воєнній формі"

Від гарного юнака у "Гудбай Ленін" до "найгіршої версії самого себе" у фільмі "Поганий сусід" – це про актора, а тепер і режисера Данієля Брюля. Ви можете його також знати за головною роллю в серіалі "Алієніст" (доктор Ласло Крайцлер), ролями полковника Земо у "Перший месник. Протистояння", Фредріка Цоллера у "Безславних виродках", та інших. Зіграв також Макса Мортона у "Kingsman: Велика гра".

На Одеському кінофестивалі він разом із продюсером Мальте Ґрунертом представив перший фільм актора та відкрив Літню школу кінофестивалю.

Світова прем’єра фільм "Поганий сусід" відбулась на Берлінале-2021 і Брюль, відповідаючи на запитання українських журналістів, говорить одразу: бути режисером сподобалось, хоче зробити це знову. Фільм Брюля розповідає про німецького актора, який готується до важливих проб для зйомок в блокбастері, але випадково заговорює із незнайомцем у барі та швидко розуміє, що розмова затягнеться. Актор каже, що свого часу трохи втомився грати "гарних хлопців" і у власному фільмі навмисно зображав найгіршу версію самого себе – ту, що прихована глибоко в душі та проявляється нечасто. 

В бліцінтерв’ю LIGA.Life актор розповів, кого б він більше не хотів грати, чому грати у фільмах "Марвел" – корисно і про що може бути його наступний фільм. 

– Протягом своєї кар’єри ви зображали й "гарних хлопців" – у "Гудбай Ленін" чи "Мій друг" і злодіїв – у "Безславних виродках" чи "Першому меснику: Протистояння". Кого грати цікавіше?

– Це залежить від образу – цікавою може будь-яка роль. Є декілька героїв, яких би не хотів зображати, але якщо "хороший хлопець" у фільмі – це багатошаровий та складний герой, якщо в нього цікава арка впродовж фільму, то грати таку людини може бути так само цікаво, як і "поганого хлопця", злодія. 

Все залежить від сценарію. Зазвичай вже після першого прочитання тексту ти розумієш, підходить тобі запропонований образ чи ні. 

Образ має "чіпляти" мене, як чіпляє книга чи пісня, щоб неможливо було відірватись від читання чи слухання.

Саме тому я був дуже щасливий працювати з Даніелем Кельманом (сценарист фільму "Поганий сусід") – він геній. 

Ми нібито грали в пінг-понг у нього в офісі, і він відсіяв багато моїх ідей. Я пропонував йому щось, а Даніель казав: "це нудно", "це не підходить", "це фігня", "а ось це цікаво". 

А потім він дуже швидко перетворив жарти на діалоги – в нього дар, якого в мене, на жаль, немає. Сподіваюсь, Кельман назавжди залишиться зі мною – буде перетворювати потенційно цікаві ідеї з моєї голови на чудові сценарії.

– Які ролі ви не хотіли б грати?

– Перш за все, мені здається, що я як німець вже достатньо відходив у воєнній формі [нацистів] (сміється). Звісно, є різні фактори та аспекти, але взагалі я б більше не хотів ходити в уніформі.

Хоча мені пропонують зіграти доволі відомих персонажів у воєнній формі. І, звісно, жанр м’якої еротики в мої юні 43 роки також не для мене (сміється).

Один з найкращих акторів у світі Хав’єр Бардем в одному зі своїх старих інтерв’ю газеті "El Pais" сказав: "Врешті, йдеться про вміння говорити "ні", а не про речі, які робиш. Важлива хоробрість, яка потрібна, щоб сказати "ні". У тому ж інтерв’ю він згадав кілька фільмів, від яких відмовився, і я, тоді дуже молодий, був вражений, від чого він відмовився. Але подивіться на нього зараз, через 30 років після цього інтерв’ю. 

– Чи є ролі, які ви дуже хочете зіграти?

– Ні, тільки якісь туманні відчуття та бажання. Зараз можу тільки сказати, що отримав величезне задоволення від режисури і я б волів це повторити. 

Мене дуже приваблюють фільми жахів, точніше, історії про привидів. Завжди їх любив. Ще коли був дитиною, мені подобалось і читати книжки, і дивитись фільми про них. 

Зараз разом із моїм другом-сценаристом Даніелем намагаємося знайти щось, якісь сюжети на цю тему. Це непросто, тому поки зарано щось анонсувати, ба більше, в нас може нічого не вийти, але сам процес мене захоплює.

– Чи дійсно життя актора в Німеччині схоже на те, що ви показали у фільмі "Поганий сусід"? Селфі, впізнання на вулиці, незрозумілі погляди?

– Ми, звісно, трохи підсилили – все ж таки це комедія. Що стосується селфі, які зі мною хочуть робити, в Одесі це трапляється значно частіше, аніж вдома. Цікаво, що на всіх цих селфі-фото ти постійно бачиш своє обличчя, бачиш, як воно стає сумнішим і сумнішим. 

Але треба казати чесно –  перш за все, це комплімент тобі як актору. Ти подобаєшся людям, вони хочуть із тобою сфотографуватись. І я вдячний, що проявляється в такому вигляді. Якщо ніхто не захоче зі мною "селфітись", то може це бути ще гірше.

– Як змінилась ваша акторська кар’єра після зйомок у фільмах Marvel – ви зіграли полковника Земо у фільмах "Перший месник: Протистояння" і "Сокіл та Зимовий солдат".

– Я думаю, що участь в продукті, який користується популярністю, допомагає актору. Тому що коли багато працюєш, вкладаєш своє серце та душу, але фільм не спрацьовує, – це важко для актора. Тому успіх у великої аудиторії – дуже круто. 

Крім того, такі фільми урізноманітнюють акторську роботу. Спочатку ти граєш в таких фільмах, що є фактично набором атракціонів, а потім – в інших, таких як мій фільм "Поганий сусід". Це підтримує інтерес до роботи та урізноманітнює її.