Штам коронавірусу Дельта уже в Україні. Які прогнози стосовно літа й осені дає нам вчений

Так співпало, що напередодні цієї заяви ми взяли інтерв'ю про те, чого нам чекати цього літа і до чого готуватися восени в Ігоря Бровченка, доктора математичних наук, члена-кореспондента Національної академії наук, який очолює групу науковців при НАН, яка займається математичним моделюванням ковіду в Україні. Вчений попереджував, що готуватися до нової хвилі потрібно уже зараз, зокрема, й через те, що Дельта наразі дуже активно поширився в Росії.

- Які тенденції ми зараз бачимо, що нам кажуть останні цифри по ковіду?

- Зараз тенденції дуже позитивні у нас. Стрімко падає і кількість інфікованих, і летальних випадків, і ушпиталень. Останніми тижнями кількість нових випадків падає удвічі за два тижні. Цей тренд продовжується. Очікуємо, що щонайменше найближчими тижнями він продовжуватиметься. 

Дивимося на сусідів наших з європейського боку. Загалом, динаміка за останні пів року – рік дуже схожа з нашими західними сусідами – Польщею, Румунією, Угорщиною. У них зараз теж спостерігається позитивна динаміка, навіть краща за українську. Це, можливо, пояснюється тим, що у них набагато краща ситуація з вакцинуванням. 

- А як щодо Дельти – так званого "індійського штаму"? Бачила ваш останній огляд, деідеться про те, що він зараз активний в Росії (за результатами цього аналізу в Офісі президента потім повідомили, що посадовці розглядають можливість ввести додаткові обмеження з країнами, де Дельта поширюється. – Ред.). Наскільки він може бути нам небезпечним і коли його боятися? 

- Це дуже цікаве і важливе питання, на яке ні в кого зараз немає чіткої відповіді. Відповідь на питання, чи потрібно нам його боятися, однозначно "Так". Боятися потрібно.

Він більш заразний порівняно з британським штамом Альфа, який більш заразний за дикий штам, який у нас був. Треба до нього готуватися. Коли він до нас прийде? Це питання не зовсім визначене. 

Зараз можемо спостерігати за такими країнами як Велика Британія, Росія, і, як не дивно, Португалія, де сильно цей штам розповсюдився. У цих країнах спостерігається зростання кількості інфікувань. 

Навіть у Британії, де вже другою дозою вакциновано близько половини населення, бачимо спалах кількості нових інфекцій. Там за місяць кількість інфікованих зросла в чотири рази. Це дуже великі темпи. Поки що це не призвело в Британії до збільшення кількості летальних випадків і госпіталізованих, бо цей вірус розповсюджується там серед молодого невакцинованого населення до 40 років. Це ті категорії, які ще не були достатньо провакциновані, тому вони хворіють багато, але досить легко.

Ми не можемо порівнювати себе в країнами Європи, бо в нас темп вакцинації не те що набагато гірший, його ефект ще не можна навіть брати до уваги. 

Те ж спостерігаємо в Росії. Щодня чуємо про рекордні значення кількості інфікованих, ушпиталень. Можемо зробити висновок, що сезонність не відіграє ключову роль. У Росії зараз таке ж літо, як у нас, і в них спалах. Тому нічого не заважає, щоб цей спалах через деякий час почався у нас.

І третя країна – Португалія. Вона була, якщо не помиляюсь, однією з перших країн, яка відкрила зв’язки з Британією. Можливо, це стало причиною, що там теж це спостерігаємо.

Ці країни роблять дослідження щодо секвенування штамів вірусу, і в усіх із них відомо, що більше половини всіх нових випадків у Росії та Португалії – вже новий штам Дельта, у Британії – 90%. Саме тому в них відбувається зростання.

Ці країни за своєю історією динаміки відрізняються від України і таких країн як Польща і Румунія. В усіх цих країнах не було весняного спалаху. Останній пік захворюваності в Британії, Росії, Португалії був у грудні-січні. З моменту останнього піку минуло близько пів року. 

В Україні трошки інша історія, схожа більше на Польщу та Румунію, де була осіння хвиля з піком на початку грудня, і весняна хвиля – пік у березні-квітні. Тому можна сподіватися, що в України є ще місяць, можливо, два, запасу часу до приходу нової хвилі. 

Але потім історія України та Польщі, найімовірніше, відрізнятиметься. Бо в Євросоюзі уже в середньому 27% людей отримали другу дозу, тоді як в Україні таких біля 1%. Тобто рівень вакцинації у нас у 20 разів гірший. Очікувати, що в нас буде однакова ситуація, не варто. 

Навіть якщо ми зараз збільшимо темпи вакцинації у декілька разів, що малоймовірно, все одно до осені у нас не буде 20-30% вакцинованих. 

А приклад Британії каже, що навіть 50% щеплених не вберігає від проблем. Хвиля прийде. Яка вона буде – важко сказати. 

Це залежить не тільки від рівня імунізованості населення, але й від поведінки людей, вікового розподілу. Особливість України – у нас невеликий середній вік життя, не так багато літнього населення. Якщо дивитися на надлишкову смертність, у нас не такі високі показники, як в деяких європейських країнах. Але це через те, що люди в нас самі по собі досить довго не живуть. Можливо, в нас це (нова хвиля. – Ред.) м’якше може пройти. І наші літні не такі соціально активні, як в Європі. 

- А в Росії, враховуючи, що в них немає такого хорошого рівня вакцинації, як в Британії-Португалії, хто найбільше хворіє? Літні люди чи інші групи?

- Про Росію дуже важко говорити, бо там немає доступу до нормальних даних. Те, що бачимо з офіційної інформації, даних стосовно вікових розподілів не видають. Найімовірніше, знаємо щось з новин, репортажів. Знаємо, що обговорюють введення локдауну в Москві. Це означає, що ситуація серйозна. Росія не дуже поспішала завжди вводити суворі обмеження. Якщо зараз кажуть, що настільки все серйозно, ймовірно, й справді.

- Враховуючи, що в нас, попри війну, багато українців все одно їздять на роботу до Росїі, чи можемо ми вважати, що заробітчани, повертаючись додому після літніх робіт, привезуть штам Дельта на всю Україну?

- Звісно. Зараз відбувається всюди лібералізація, щодня відкриває кордони якась країна. З Росією у нас великий обмін. 

Нещодавно ми скасували обов’язкове тестування людей, які приїжджають з ОРДЛО та Криму, перетинають кордон. Це збільшує ймовірність неприємностей.

Це як іскри від багаття, які падають на купу сухого листя. Одна іскра може нічого не зробити, потрапивши на сире листя – перехворілу людину, наприклад. Може вигоріти якийсь кластер. А якщо вас постійно бомбардувати іскорками, рано чи пізно спалахне. 

- Ви говорили, що найближчими тижнями очікуєте ще більше зменшення випадків ковіду, ушпиталень та інших параметрів. Ваші моделювання ситуації рік тому показували, що в липні було найбільше падіння, а з серпня починався знову ріст. Чи можемо ми говорити про сезонність ковіду, що липень і цього року буде найспокійнішим місяцем? (Появу нових штамів винесемо за дужки).

Теоретично – можливо. У нас зараз всі показники повертаються до тих, які були рівно рік тому. Кількість інфікованих та активно хворих приблизно дорівнює початку липня, кількість летальних приблизно дорівнює серпню-вересню. Цілком можливо, що сценарій буде схожим.

У нас є певна кількість імунізованого населення, загалом природним чином (перехворівши. – Ред.), але новий штам більш заразний, і воно якимось чином накладатиметься одне на інше. 

Можливо, ми підемо за сценарієм, який був минулого року. Можливо, хвиля почнеться раніше, бо штам новий і історія може бути нова. Точно так само, як весняна хвиля у нас була спричинена приходом британського штаму, буквально за три місяці після минулої хвилі. Так швидко це було неочікувано.

- Були дискусії, в тому числі серед науковців, наскільки британський штам в Україні гуляв. Точно відомо, що він у нас є. Але наскільки мав значення? Про що свідчили цифри?

Єдині дані стосовно секвенування, які були нам доступні, проводили у лютому цього року. Там було небагато зразків, близько 400 з усієї країни. Вони показали, що 2/3 зразків у лютому – це британський штам. 

Підтверджується він і швидкістю розповсюдження, динамікою цієї нової хвилі. Вона відповідала характеристикам британського штаму. Він був швидшим. Якщо восени період подвоєння (випадків ковіду. – Ред.) у нас був близько місяця, то наприкінці зими-весною період подвоєння був 2-3 тижні.

Єдина країна, яка наразі дуже потерпіла від індійського штаму – Індія. Там період подвоєння був 10 днів. Тобто кожні 10 днів вдвічі збільшувалася кількість нових інфікувань. Щодо Індії теж важко сказати, про що свідчить їхня статистика. Країна дуже велика, не дуже гарно все організовано, явно летальні випадки далеко не всі враховували, як тестували, теж сказати важко. 

У Британії за місяць (захворюваність. – Ред.) збільшилася кількість в чотири рази, тобто там період подвоєння – близько двох тижнів. Весняна хвиля цифрами підтверджувалася саме у динаміці, британський штам більш заразний, і так само можна очікувати, що нова хвиля буде не така, яка минулої осені, а динамічніша.

Штам Дельта в 1,5 рази заразніший, ніж британський штам Альфа, і, відповідно, більш ніж у два рази заразніший, ніж дикий штам.

- Коли почалися послаблення і різко почала падати кількість випадків, це одразу видно про поведінці людей. Я їжджу на метро і регулярно бачу, як у вагоні хоча б кілька людей буде взагалі без масок. Вже мовчу про правильне носіння. Чи може це вплинути на те, коли прийде нова хвиля? Чи одиничні випадки не впливають?

- Ці випадки не одиничні. Вони характерні для всього населення, але детальних досліджень особливостей поведінки немає. Але загальна позиція населення, звісно, впливає.

Важливо: не можна всіх примусити дотримуватися всіх правил, якщо на вулиці сонечко, і все добре, і захворюваності немає.

Якщо період подвоєння випадків у нас буде кожні два тижні, то через два тижні буде не 100, а 200 випадків, а потім 400. І місяць ми можемо виграти. І кожен додатковий відсоток провакцинованого населення рятуватиме сотні, якщо не тисячі, життів. Тому всіх, хто може, закликаю не розслаблятися. Навіть якщо ви вважаєте, що для вас особисто це не становить великої загрози, треба думати про оточуючих і загальнонаціональні питання. 

- Говоримо про те, що маємо час, ймовірно, до кінця серпня, коли почнеться осінь і може прийти нова хвиля. У такому випадку які сценарії можемо розглядати? 

- Важко сказати. Крім Індії, немає прикладів країн, де така проблема вже відбулася. Під час попередніх хвиль ми пильно стежили, що відбувалося в інших сусідніх країнах. Там ці процеси були на тиждень-два раніше, там люди більш активні, до них швидше все приходило.

Тому в Україні може бути все що завгодно. Можливо, обійдеться без катастрофічних сценаріїв, люди організуються, хто зможе – вакцинується, хто не зможе – ізолюється, і ця хвиля не принесе великих жахіть. А може все піти за дуже неприємним сценарієм. Тому сподіватися, звісно, треба на краще, але готуватися до гіршого.

Відстежувати динаміку треба набагато раніше і реагувати набагато раніше. На щастя, в нас добрі показники зараз: менше 800 виявлених на день в середньому. Ця інформація трішки з запізненням іде, насправді близько 500-600 випадків на день фіксується. Це означає, що у нас буде час зрозуміти, коли ця хвиля почнеться. 

- Пригадую одне з ваших інтерв’ю за 2020 рік, коли ви говорили, що ми робимо не масове тестування, коли відстежуємо початок, а фіксуємо уже людей, які здебільшого потрапляють до лікарень. Можливо, є сенс переглянути цю стратегію, щоб швидше ловити початок нової хвилі?

- Звісно. Ідеально було би відстежувати контакти, тестувати всіх, хто перетинає кордон, і не по одному разу. Але організовано так, як організовано. Я так розумію, що перебудувати це зараз складно, і не дуже є бажання в когось це робити. 

Загалом, зараз потужності лабораторій дозволяли би робити набагато більше тестів, бо вони зараз не перевантажені. Можна було би це побудувати більш ефективно, відстежити більше і "придушити" цю хвилю ефективніше.

- Які перші дзвіночки нової хвилі?

- Публікуються щодня дані стосовно нових випадків, вони найперше реагують. Якщо побачимо, що сьогодні випадків стало набагато більше, ніж тиждень тому, це вже привід хвилюватися.

Загалом, в Україні все досить непогано з даними, вони відкриті, на відміну від Росії. Гарний дашборд зробила НСЗУ, РНБО.

Важливо дані порівнювати, бо два тижні тому була тривога, що почалася третя хвиля, і статистичні дані так виглядали, що йде очевидний ріст у Києві. Казали: штам Дельта прийшов у Київ.

Ми переглянули дані, коли ці тестування проводили, і потім всім пояснювали, що ні, це ще не ріст, це така особливість ведення української статистики. У Києві, не знаю чому, найбільші проблеми з затримкою оприлюдненнях даних тестувань.

- Тобто їх ретроспективно вносять?

- Так. Якщо кажуть, що сьогодні 200 випадків оприлюднено, то останнім часом понад 80% тестів зробили більше місяця тому. Це катастрофічна проблема, чомусь характерна тільки для Києва. Можливо, це пояснюється тим, що більшість тестувань проводять приватні лабораторії, які не поспішають надавати інформацію.

Загалом в Україні найбільш інформативним є не кількість нових випадків, а кількість позитивних ПЛР-тестів, які роблять за день. Ця інформація оприлюднюється швидше, є більш об’єктивною.

Тобто дивимося спочатку на кількість нових випадків. Ріст почнеться не одночасно всюди, а звідкись. В числі перших, напевно, буде Київ, може бути і зі Сходу чи Заходу. Якщо побачимо цифри росту, треба далі дивитися, чи це не артефакт статистики, які там госпіталізації, як з летальними випадками. 

- Українці загалом не довіряють органам державної влади. Будь-яким. В тому числі – їхній статистиці. Мовляв, брешуть і все там неправда. Ви як фаховий математик наскільки довіряєте масиву даних, з яким працюєте? Наскільки дані від різних відомств сходяться?

- Якщо питання стоїть, чи фальшують дані, то ні, їх не фальшують. Це наш природний український бардак. Ніхто спеціально дані не спотворює. Чи узгоджені вони? Тут дані є різні. Прості дані за кількістю випадків і смертей узгоджені з різних відомств. Але з нюансами. 

Наприклад, дані щодо загальної смертності, які публікує Держстат. Джерелом даних для Держстату є Мін’юст. І навіть кількість людей, які померли, можна рахувати по-різному. Це було для мене дивиною. Хтось по одному враховує людей, в яких невідомий вік, невідома дата смерті, невідома причина смерті, і таких нюансів багато, хоча загалом все співпадає.

Катастрофа у нас з даними щодо ушпиталень. Ці дані ні з чим не узгоджуються. У нас дані ушпиталених рахують в Україні двома способами: 

1) за звітами лікарень: лікарні щодня подають звіт, скільки в них нових ушпиталених з підозрою або підтвердженим ковідом. Досі точно незрозуміло, як саме підтверджений ковід.

2) інший набір даних збирає ЦГЗ – по кожному людському випадку. Кожен випадок, який був протестований, підтверджений або непідтверджений, заноситься до окремої бази. Там вже близько 3 млн записів. За кожним записом є десятки параметрів: дата тестування, супутні захворювання, вік, місце проживання тощо. Зокрема, є відмітка, чи була людина ушпиталена і куди саме. Так от ці два набори даних абсолютно не схожі один на одний. 

Кількість ушпиталених, яку публікує МОЗ, в 1,5-2 рази більша за ту, яку порахували по людях. Чому? Там, де рахують по людях, відмітку про ушпиталення отримують тільки ті, які були одразу ушпиталені. Якщо людина отримала позитивний тест, лікувалася вдома, і тільки через тиждень, наприклад, її ушпиталили, вона може цієї відмітки не отримати. Інше питання: коли ми рахуємо по лікарнях, є окремий список опорних лікарень, за якими ведеться ця статистика. Цей список неповний. Є багато приватних відомчих лікарень, які в список не входять, наприклад, Феофанія. І скільки де людей ще хворіє, ми не знаємо. Тобто дані і ті, і ті правильні, правдиві, але по-різному збираються і їх неможливо порівняти. Але це краще, ніж нічого. В Росії таких даних щодо ушпиталень взагалі немає. 

- Читала у ваших прогнозах, що росте захворюваність ковідом дітей в Україні. Як це правильно трактувати?

- Порівняно з тим, що в нас було восени, дітей стало хворіти більше. Але дітей хворіє дуже мало – 1,5% від загальної кількості (діти до 10 років). Якщо було 1,3%, стало 2%, то це ніби майже вдвічі більше, але все одно це дуже мало дітей. Діти – не основна категорія, яка хворіє, але відносний відсоток збільшився.

У вересні учні повернуться до школи, студенти – в свої університети, найімовірніше, очно. Наскільки, якщо дивитися на цифри, діти відіграють роль у розвитку нової хвилі? 

Тенденція така: перший китайський штам. Тоді всі біль-менш погоджувалися, що діти не є дуже ефективними переносниками, але з новими мутаціями – Альфою, Дельтою – все йде до того, що він зміщується на більш молоде населення і стає більш ефективним переносником. Діти, мабуть, не будуть визначальним фактором, але те, що вони підсилять ці процеси – майже напевно.