Лікарка ФРМ: прості вправи "від спини", лазер від болю та інші методи в реабілітації військових

Реабілітація військових після отриманих травм — надскладне завдання для українських лікарів. Відколи в Україну прийшла війна, медикам довелося навчитися буквально творити дива — ставити на ноги захисників, травми яких подекуди вважаються непоправними. Велику роль у відновленні після поранень відіграє фізична реабілітація. Завдяки їй військові мають можливість повернутися до життя.

LIGA.net продовжує цикл матеріалів про те, як відновлюють наших бійців після складних поранень. Сьогоднішня розмова — із лікаркою фізичної реабілітаційної медицини (ФРМ) Лілією Катюковою. Маючи досвід у спортивній медицині, нині вона допомагає відновлюватися військовим, що проходять реабілітацію в Інституті травматології та ортопедії НАМН України.

На базі цього медично-наукового закладу скоро запрацює РеабіЦентр, технічне відкриття якого відбулося наприкінці липня. Тут вже працюють психологи. У новому просторі для реабілітації триває встановлення сучасного обладнання. Він займає площу 500 кв. м та функціонуватиме як відділення Інституту травматології та ортопедії. Орієнтовно центр зможе надавати допомогу 1000 пацієнтів на рік у всіх трьох періодах реабілітації — гострому, післягострому та довготривалому.

Створення РеабіЦентру ― ініціатива Олеся Довгого. Благодійний фонд родини Довгих "Можемо разом" виконує функцію адміністративно-технічної платформи для РеабіЦентру, працює над залученням партнерів, використовуючи різні види фандрейзингу.

Простір надії

Читати

Фізична реабілітаційна медицина: що це таке

— Розкажіть, чим саме займається лікар ФРМ?

— Лікар фізичної і реабілітаційної медицини — це фахівець, який займається реабілітацією хворих із різними захворюваннями і травмами: порушеннями нервової, серцево-судинної та дихальної систем, опорно-рухового апарату, суглобів та інших структур організму.

Лікар ФРМ не замінює собою основного лікаря за профілем захворювання. Він не ставить основний діагноз, не призначає лікування, не встановлює причини захворювання і не рятує життя в разі загрозливого стану. Він дає оцінку функціональної активності пацієнта і можливості змін, тобто прогноз реабілітації.

На відміну від звичної медичної моделі, фізична та реабілітаційна медицина відштовхується від діяльності пацієнта, від його спроможностей виконувати різну діяльність самостійно або зі сторонньою допомогою.

Тобто я та мої колеги займаємося поліпшенням функціонування та підвищенням незалежності пацієнта.

— Реабілітація поранених — комплексний процес. Яке завдання лікаря ФРМ у команді спеціалістів, що працюють над відновленням того чи іншого бійця?

— Як лікарка ФРМ я не лише є експерткою у ключових реабілітаційних технологіях і методиках, але й знаюся на соціальній системі та законодавстві щодо інвалідності.

Замість звичної моделі реабілітації, коли фахівець відновлює втрачені функції і навички самостійно, ми працюємо у команді з іншими лікарями: неврологом, психологом, фізіотерапевтом, ерготерапевтом, логопедом.

Моя задача в цій команді — координувати реабілітаційний процес, виділяти ризики, визначати, які методики можуть допомогти швидше відновити важливі функції організму, і скорегувати програму допомоги.

Методи ФРМ: від фізичних вправ до пересадки стовбурових клітин

— Які саме методики ви застосовуєте для реабілітації ваших пацієнтів?

Основні напрямки та методи лікування, які ми застосовуємо, це:

• фізична терапія (терапевтичні вправи в індивідуальному та груповому режимі);

• механотерапія (апарати безперервної розробки рухів у суглобах);

• фізіотерапія (ультразвук, фонофорез, УВЧ, лазеротерапія, ударно-хвильова терапія, магнітотерапія, різні види міостимуляції, ампліпульс-терапія, дарсонвалізація, тракційна терапія);

• бальнеотерапія (гальванічні ванни, вихрові ванни, гідромасажна ванна);

• мануальна та рефлексотерапія (лікарі клініки володіють найсучаснішими методиками лікування).

На базі відділення працює центр лікування болю, в якому успішно проводяться різноманітні мініінвазивні маніпуляції.

Ми успішно впроваджуємо регенеративну медицину для більш ефективного лікування та профілактики захворювань опорно-рухового апарату (PRP, ін’єкційна колагенотерапія, SVF-терапія, Lipogems, застосування мезенхімальних стовбурових клітин).

У зоні ризику — спина та коліна захисників та захисниць

— Медики кажуть, що найпершими у військових страждають коліна та спина. Розкажіть, пацієнти з якими травмами найчастіше звертаються до вас?

— На фронті болі у спині виникають у військових здебільшого внаслідок посиленого фізичного навантаження на вісь хребта в результаті носіння амуніції. Сучасний військовослужбовець носить на собі в середньому 34 кг вантажу — з урахуванням бронежилета, зброї, захисних щитків тощо. Водночас екіпірування обмежує рухи бійця.

Якщо говорити про травматизацію внаслідок поранень, статистика виглядає дещо інакше. Від бойових травм найчастіше страждає голова і верхня частина тіла.

— Що б ви порадили військовим, аби максимально довго зберегти спину та суглоби здоровими, попри навантаження?

— У першу чергу — бути уважними до свого тіла. Для запобігання надмірного навантаження на спину необхідно фіксувати рюкзак на рівні крил тазу (туге фіксування) і лямкою на верхньогрудинному відділі (легке фіксування).

Після фізичних навантажень рекомендовано розвантаження грудного відділу хрестоподібним перев’язуванням широкою, м’якою стрічкою або корсетом.

Крім цього, для тих військових, чиї спини вже постраждали від носіння амуніції, ми пропонуємо програму відновного лікування засобами фізичної реабілітації. Також цією програмою рекомендовано користуватись для запобігання виникнення болю в спині.

Для зменшення болю рекомендовано застосовувати пасивні вправи, що максимально розслаблюють м'язи хребта, вправи для зміцнення м'язів, а також стрейчингові.

Значну увагу варто приділяти вправам, які поєднують статику і йогу. Головна умова виконання вправ — помірна швидкість і відсутність різких рухів.

Мотивація пацієнта та медичні інновації як рушійні сили відновлення

— Часто захворювання спини у військових стають хронічними. Як ви працюєте з пацієнтами, які мають хронічний біль?

— Дійсно, остеохондроз — одне з найскладніших і дуже поширених захворювань опорно-рухового апарату. Воно супроводжується низкою дистрофічних порушень у суглобових хрящах і міжхребцевих дисках через порушення їх живлення. Хвороба характеризується повільним перебігом і недостатнім відновленням хрящової тканини навіть після незначних травм.

Стан пацієнта можна полегшити за допомогою кінезотерапії, масажів, медикаментозного лікування.

Як полегшити біль у спині: поради для польових умов. Розмова Олеся Довгого з лікаркою ФРМ Лілією Катюковою

— Чи використовуєте ви якісь інноваційні методи або обладнання у своїй практиці?

— Звісно, медицина нині йде поряд з інноваціями. У відділенні реабілітації застосовується лазер високої інтенсивності HILT — один з ефективних сучасних способів консервативного лікування переважно опорно-рухового апарату. Надпотужний лазер випереджає розроблені технології та допомагає вилікувати навіть серйозні патології завдяки тому, що імпульс глибоко проникає в тканини та надає швидку зцілюючу дію.

HILT-терапія — це використання лазерної енергії високої інтенсивності в лікувальних цілях. За силою впливу лазер HILT не має аналогів. Фотоакустичний ефект, який має лазерне випромінювання з дуже високою частотою повторення, стимулює вільні нервові закінчення в тканинах, викликаючи миттєве полегшення болю.

Нині HILT-терапія – це один із методів покращення стану суглобів та міжхребцевих дисків із доказовою базою достовірності, який передусім впливає на власні відновлювальні резерви організму. HILT абсолютно безпечно та дуже ефективно виконує лікування глибоко розташованих патологій кісток, зв'язок та м'язів.

А термічний ефект від лазера викликає розширення судин, поліпшення мікроциркуляції крові — збільшується приплив крові, виводиться більше метаболітів, продуктів життєдіяльності клітин, постачається більше поживних речовин, кисню, прискорюються процеси загоєння.

— Яку роль відіграє мотивація пацієнта в успішності реабілітації?

— Надважливу роль. Для повного розуміння особливостей мотивації слід згадати про потреби, котрі може задовольняти фізична терапія серед осіб з ортопедичними патологіями.

Так, відповідно до однієї з найбільш поширеної класифікації потреб, можна стверджувати, що фізична терапія прямо чи опосередковано сприяє задоволенню:

• потреб у самореалізації (наприклад, у разі травм опорно-рухового апарату відновлює працездатність, можливість подорожувати, займатися спортом);

• соціальних потреб (наприклад, вплив на можливість брати участь у діяльності певної соціальної групи та підвищення соціальних зв’язків, котрі були погіршені через рухові обмеження);

• потреб у безпеці (наприклад, зниження відчуття страху можливості втратити рівновагу після травм);

• фізіологічні потреби (наприклад, у разі порушення ортопедичного профілю, що знижує можливості людини працювати на роботі, котра кращим чином може забезпечувати її матеріально та, відповідно, кращим чином задовольняти потреби у їжі, житлі, фізична терапія може як сприяти підтриманню необхідного для даної роботи стану рухового апарату, так і покращувати його;

Тож можна сказати, що реабілітація спрямована не лише на фізичне відновлення, але й на покращення якості життя пацієнта загалом.