Що таке безбар’єрність для літніх людей та як її досягти? PR

01.12.2021, 07:00 • 6 хвилин
Що таке безбар’єрність для літніх людей та як її досягти? - Фото

На правах партнерства

"Людина старшого віку" замість "пенсіонер".

Чи знали ви, що саме так рекомендується називати людей 60+ згідно "Довідника безбар’єрності"? Це гід з коректного спілкування, в якому зафіксовані нові норми безбар’єрної мови.

Якщо ви не впевнені, чи є слово образою, чи ні, чи не зачіпає воно почуттів, спробуйте поставити себе на місце людини, до якої ви звертаєтеся, про яку ви говорите або пишете. Чи сподобалося би вам таке звернення, чи хотіли би ви, щоби про вас говорили так? Пам’ятайте, на першому місці завжди має бути людина.

Бар’єри – це ті перепони, які заважають різним людям отримати доступ до можливостей, і через це не дають їм повністю реалізувати свій потенціал. Дуже часто бар’єри створюють самі люди внаслідок незнання, стереотипів та упереджень. Через це виникає дискримінація чи негативне ставлення.

Які бар’єри існують для старших людей?

В Україні досі існує багато бар’єрів для людей елегантного віку, які погіршують якість життя і можуть завдавати негативного впливу. Молодь про це інколи навіть не замислюється і не здогадується.

Директорка та співзасновниця Благодійного фонду Let’s help Ольга Бондаренко дуже добре знає, з якими труднощами щодня стикаються українці 60+, оскільки щоденно фонд спілкується з цими людьми та допомагає їм ці труднощі долати.

По-перше, це обмеження мобільності, зокрема у зв’язку з погіршенням стану здоров’я;

По-друге, нерідко виникають прояви ейджизму, коли вік стає причиною відмови в роботі. Та й загалом відсутність пропозицій на ринку фахової роботи, що відповідає освіті та досвіду;

По-третє, цифровий розрив з молодшим поколінням. Технології розвиваються настільки стрімко, що більшість людей старшого віку просто не встигають їх опановувати.

Четверте – знецінення і неповага – проблеми, з якими також стикаються українці з виходом на пенсію.

П’яте – практично відсутність можливостей вчитися та розвиватися.

Усе це призводить до зниження цінності людини старшого віку в суспільстві, закриває можливості бути задіяною як особистість. Але не все так погано: і держава, і благодійники, і бізнес, і громадські організації визнають ці проблеми і намагаються їх поступово розв’язувати.

"Ми прагнемо, щоб усі літні люди в Україні, незалежно від того, проживають вони в родинах, самостійно чи в геріатричних пансіонатах – не мали жодних бар’єрів під час доступу до послуг, інформації, соціальних благ та ресурсів. Головний бар’єр – ментальний. Необхідно змінювати ставлення до людей старшого віку як до утриманців. Необхідно говорити про цінність літніх людей, які мають важливий досвід та знання", – наголошує Ольга Бондаренко.

Як долаються бар’єри

Завдяки Першій леді Олені Зеленській про безбар’єрність заговорили на найвищому рівні.

Важливий крок на цьому шляху – затвердження Національної стратегії зі створення безбар'єрного простору в Україні, яка пропонує комплексний підхід до розбудови принципів безбар’єрності для всіх суспільних груп та літніх людей зокрема. Вона передбачає забезпечення рівних прав та можливостей для всіх людей у самореалізації, зайнятості, пересуванні, сервісах, продовженні освіти, спілкуванні, дозвіллі та розвитку.

Йдеться про досягнення безбар’єрності у шести вимірах: освітньому, громадянському, цифровому, фізичному, суспільному та економічному.


"Реалізація стратегії активного довголіття, що відповідає потребам для нормального життя, вдосконалення підходів до збереження здоров'я, та можливість продовжити своє професійне та соціальне життя – таким повинен бути комплексний підхід до проблем та обставин, пов'язаних зі старшими людьми", – переконана Уповноважена Президента України з питань безбарʼєрності Тетяна Ломакіна.

Наприклад, одна з основних проблем сьогодення для літніх людей – переважна більшість громадських будівель не пристосовані для переміщення та користування ними маломобільними групами населення. Ми робимо напрацювання у розв’язанні цього питання і вже Уряд запропонував деякі кроки. Це і вдосконалення державних будівельних норм, і запровадження нових стандартів у сфері доступності об’єктів фізичного оточення, і проведення моніторингу безбар’єрності громадських будівель, і покращення та забезпечення контролю за додержанням ДБН та стандартів та багато інших дій для забезпечення максимально комфортного простору для людей.

Інша вагома проблема, яку ми бачимо і розв’язуємо зараз – це 23% громадян, які проживають у селах та селищах, не мають доступу до інтернету. Це створює бар’єри не лише для спілкування, але й у доступі до цифрових послуг, дистанційної роботи та освіти. Щоби розв’язати цю проблему, Уряд запропонував підключити 6000 освітніх, медичних, закладів культури, ЦНАПів до оптичного інтернету. Бюджет цього проєкту на 2021 рік складає 500 млн гривень, а на 2022 – 950 млн гривень. Це надзвичайно важливо реалізувати, особливо під час пандемії COVID-19, щоб усі мешканці України могли мати доступ до послуг. Це загальне питання, яке стосується не лише людей елегантного віку, а й взагалі всіх мешканців сіл та селищ, які отримають рівний доступ до швидкісного інтернету, що позитивно вплине на економічний розвиток сільської місцевості.

Також це дозволить відкрити доступ до онлайн-роботи та освіти людям старшого віку, що важливо й у віці 60+. Наше завдання – створити умови для того, щоби люди мали можливість навчатися та залишалися активними впродовж всього життя, як рекомендують науковці, бо доведено науковими дослідженнями, що це пов'язано з поліпшенням когнітивних функцій, здоровим емоційним благополуччям та позитивним самосприйняттям.

"Так чи інакше, освіта в подальшому житті – це спосіб сформувати справжній емоційний зв’язок з новими людьми і новим досвідом, новою інформацією, і ці почуття позитивно впливають на наше життя, а відповідно – сповільнюють вплив часу. І такі освітні проєкти, як Університет третього віку Протон об’єднують навколо себе людей, які розуміють, що їхній "кращий день" не десь в минулому, а щодня", – підкреслює Тетяна Ломакіна.

Ще один бар’єр – це складнощі, які виникають у людей у зв’язку з погіршенням зору або слуху. Люди 60+ також часто опиняються наодинці зі своїми проблемами. Спеціально для них діє "гаряча лінія" 1539. Це офіційний канал зв’язку для консультування осіб з інвалідністю. Тут можна у зручній формі отримати інформацію про субсидії, оформлення пенсії, отримання матеріальної допомоги тощо. Наразі вже багато сайтів державних органів влади мають можливість прийняти запити від людини у різній формі. Наприклад, на сайті Міністерства соціальної політики та вже на інших державних сайтах можна звернутися та зробити запит жестовою мовою. Для цього потрібно лише натиснути на спеціальну позначку на сайті "Почуй мене" і з’явиться віконце з менеджером, який прийме ваше звернення у будь-який час.

Успішний досвід європейських країн

Тетяна Ломакіна наводить приклади сусідніх країн, де безбар’єрністі приділяють значну увагу. Так, у 2020 році перше місце та нагороду в ЄС "Доступне місто" отримала Варшава.

"За умов, що Польща – колишня соціалістична країна, наявність політичної волі та чіткої стратегії є запорукою створення безбар’єрного простору. Я переконана, що ефективна державна політика, яка спонукає громадян брати активну участь у економічному та соціальному житті, прискорює економічний розвиток держави", – говорить вона.

Розвиток безбар’єрності в Україні є продовженням її євроінтеграційного курсу. Європа починається саме з базових цінностей – гідності, прав людини, толерантності, універсального простору. Безбар’єрність як нова суспільна норма – це місток, який має ще міцніше з'єднати Україну з країнами ЄС, де принцип рівних прав та можливостей лежить в основі усіх рішень.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Комментарі

Останні новини