Київрада передала під забудову 200-річну памʼятку – кияни представили проєкт реновації

Київрада під час засідання 2 листопада передала під забудову 200-річні майстерні річкового порту на Набережно-Хрещатицькій, 13–15. Водночас активісти підготували проєкт реновації. Про це повідомив активіст Дмитро Перов.
Будинок Бубнових 1822 року (за адресою: Набережно-Хрещатицька, 13) у вересні отримав статус памʼятки архітектури. За словами Перова є занепокоєння, що забудовник піде до суду, аби зняти цей статус.

Активісти підготували візуалізації, який вигляд історична будівля на Набережно-Хрещатицькій, 13 могла б мати після якісної реставрації.

Будинок на вул. Набережно-Хрещатицькій, 13 збудований у 1822 році. Він вважається найстарішим зі збережених на набережній. Спочатку там були лазні купців Бубнових, в 1894-1902 роках розміщувалась єврейська молитовня, а згодом — майстерні річкового порту та торгові приміщення.

Зокрема, будівля розташована на території історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ" та в межах Центрального історичного ареалу Києва, пам’ятки історії та ландшафту "Історичний ландшафт Київський гір та долини р. Дніпро".
Також будинок стоїть у межах пам’ятки археології місцевого значення — "Культурний шар Подолу. Поділ (у межах вулиць Набережно-Хрещатицької, Введенської, Кирилівської, урочища Гончари-Кожум’яки) IX-ХVІІІ століть".