Сергія Параджанова офіційно реабілітували через 50 років після суду

Національна комісія з реабілітації за поданням Українського інституту національної пам'яті (УІНП) реабілітувала українського кінорежисера вірменського походження Сергія Параджанова, повідомив голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.

Радянська влада у 1973 році звинуватила Параджанова в "українському націоналізмі та гомосексуалізмі" та засудила на п'ять років таборів суворого режиму.

"Пів століття пройшло з часу судилища над ним, але тепер і в юридичному плані справедливість тріумфує. Приємно писати про це у столітній ювілей з дня народження ключового автора українського поетичного кіно", — зазначив Дробович.

Національна комісія з реабілітації на своєму останньому засіданні в грудні 2023 року реабілітувала видатного кінорежисера-вірменина, який народився у Тбілісі та сидів у радянській в’язниці за український націоналізм.

За словами Дробовича, на підтримку розгляду справи виступали Офіс президента та українські правозахисники, зокрема Українська Гельсінська спілка з прав людини. Він також подякував колегам з Нацкомісії з реабілітації та Державному архіву Київської області, які надали на розгляд сканкопії архівно-кримінальної справи.

"Завдяки їм історична правда перемагає забуття і репресії, а також зʼявляється надія, що згодом будуть розглянуті й інші складні та резонансні справи українських дисидентів, яких судили в СРСР як за політичними, так і за сфабрикованими загальнокримінальними статтями", – додав очільник інституту.

Сергій Параджанов — українсько-вірменський режисер, сценарист, художник. Народився у Тбілісі, Грузія, а до України потрапив за розподілом після навчання у виші.

4 вересня 1964 році він презентував картину "Тіні забутих предків", яку зняв за мотивами твору Михайла Коцюбинського. Цей фільм приніс Параджанову міжнародне визнання. Зокрема, 39 міжнародних нагород, 28 призів на різноманітних кінофестивалях (із них 24 – Гран-прі).

Під час прем’єри фільму в київському кінотеатрі "Україна" сталася акція протесту. Творча інтелігенція публічно засудила політичні репресії, які відбувалися в Україні. Зазнавши переслідувань і намагаючись уникнути арешту, Параджанов був змушений виїхати до Вірменії.

У 1973 році він повернувся до України, тоді влада СРСР арештувала й засудила Параджанова до п'ятирічного ув'язнення за гомосексуальність, хоча в обвинувальному вироку були статті й "за спекуляцію", і "за український націоналізм". Вирок відбував у Лук'янівській тюрмі, колонії в Перевальську.

Через ідеологічну цензуру не вийшли його фільми "Intermezzo" (за М. Коцюбинським), "Київські фрески", "Ікар", "Сповідь".