У Чернігові виявили оборонний рів часів Київської Русі — фото

У Чернігові виявили рів Передгороддя стародавнього Чернігова. Його знайшли під час земляних робіт із реконструкції водогону по вулиці Любецькій, пише "Час Чернігівський".

Рів являв собою частину конструкцій оборонної лінії, й був виритий ще за часів Київської Русі, коли Чернігів досяг "піку своєї могутності", зазначає археолог Ігор Ігнатенко.

Ймовірно, рів спорудили в першій половині ХІІ століття, зауважує Ігнатенко. Княжа міжусобиця тоді загальмувала розвиток Чернігова. Негаразди, які охопили край у ХІІІ столітті — монгольське нашестя, пандемії, зміна клімату — зробили Чернігів маленьким містечком. Тільки у ХІХ столітті Чернігів вийшов за межі давньої забудови.

"Розкопки показали, що Передгороддя давнього Чернігова було обведене справжнім оборонним ровом. У давнину в цьому місці рівень ґрунту був вищий за нинішній, а отже глибина та ширина рову були більшими, ніж ті, що ми можемо побачити на фото. На південь від рову (в бік перехрестя вулиць Любецької та Гетьмана Івана Мазепи) мав бути вал, споруджений з ґрунту, вийнятого при викопуванні рову. На горі валу повинна була стояти дерев’яна фортечна стіна", — додає археолог.

Здогадку про спорудження рову у ХІІ столітті підтверджують уламки керамічних посудин, знайдені на дні рову, та його розташування. Адже рів проходить через територію курганного могильника ХІ століття таким чином, що одні кургани опинилися в межах міста, а інші — "за містом".

Про існування "Дальнього валу" навколо міста писав історик ХVIII століття — Опанас Шафонський. У ХІХ столітті про нього згадували М. Марков, М. Маркевич та С. Котляров. Вони на власні очі бачили залишки валу.

Активне господарювання чернігівських містян призвело до того, що вже з другої половини ХІХ століття вал зник, а разом із ним і знання про те, де він проходив. Підказку вченим надавала лише одна карта "Губернскаго города Чернигов" 1780-х років, на якій була нанесена частина маршруту старовинного валу.