У Нью-Йорку ідентифікують памʼятки рабовласникам і поставлять пояснювальну табличку
Фото: Вікіпедія

У Нью-Йорку з'явився законопроєкт, який відновлює дискусію про роль публічних пам'ятників, що символізують історію рабства в Америці. Про це повідомляє The Art Newspaper.

Новий законопроєкт вимагає від міста ідентифікувати й вилучити публічні статуї, що "зображують людину, яка володіла рабами або отримувала пряму економічну вигоду від рабства". Зазначається, що це є першим кроком до вирішення та контекстуалізації расистської історії цих пам'ятників.

Якщо такі памʼятники вирішать залишити, то біля них будуть додавати "пояснювальні таблички". Автори законопроєкту сподіваються створити освітні можливості та докази етичної відповідальності для ньюйоркців і їхніх інституцій.

"На відміну від попередніх спроб, цей законопроєкт додає контекст там, де це доречно. Від Джорджа Вашингтона, Колумба і до Пітера Стаувесанта, багато постатей, які займають наші найцінніші місця, були як історично важливими, так і глибоко порочними людьми", — сказав автор законопроєкту Шекар Крішнан.

Інша членкиня ради Сенді Нерс, яка представила законопроєкт, погодилася з колегою. "Я не думаю, що ми готові знести статуї Джорджа Вашингтона як країна. Люди можуть бути здатні як на великі речі й великі результати, так і на жахливі злочини проти людяності водночас. І ми живемо з цими складнощами донині".

Біля шкіл, названих на честь осіб, які відповідають певним критеріям, також встановлять інформаційні таблички.

Водночас не всім сподобався цей проєкт. Членкиня Республіканської ради Джоанн Аріола заявила, що він є "спробою радикальних лівих переписати історію нашої країни".

Законопроєкт є продовженням роботи комісії колишнього мера Нью-Йорка Білла де Блазіо 2018 року щодо суперечливих пам'ятників та їхнього можливого перенесення.

Тоді демонтували лише один памʼятник Джеймсу Маріону Сіму – гінекологу 19-го століття, який досліджував тіла чорношкірих жінок без їхньої згоди й анестезії. Його перемістили з Центрального парку до бруклінського цвинтаря Грін-Вуд.