У фарбі картини "Мони Лізи" знайшли рідкісну сполуку — плюмбонакрит

Дослідники виявили, що італійський художник і винахідник епохи Відродження Леонардо да Вінчі використав рідкісний інгредієнт — плюмбонакрит — у складі фарби на базовому шарі картини "Мона Ліза". Про це пише Associated Press.

Фрагмент фарби з базового шару "Мони Лізи", який аналізували, був ледь помітний неозброєним оком, розміром не більш ніж людська волосина, і походив із верхнього правого краю картини. Науковці вдивилися в атомну структуру фрагмента за допомогою рентгенівського випромінювання в синхротроні — великій машині, яка прискорює частинки майже до швидкості світла.

Під час аналізу дослідники виявили рідкісну сполуку — плюмбонакрит, який є побічним продуктом оксиду свинцю. Це відкриття вперше підтвердило теорію про те, що Леонардо використовував порошок оксиду свинцю.

Вважається, що видатний художник розчинив порошок оксиду свинцю, який має помаранчевий колір, у лляній або горіховій олії, нагрівши суміш, щоб, імовірно, згустити й висушити фарбу. Крім того, фарба виходила золотистого кольору.

Плюмбонакрит знаходили й у роботах нідерландського художника Рембрандта. "Це говорить нам, що ці рецепти передавалися століттями. Це був дуже хороший рецепт", — сказали дослідники.

Повна назва картини — "Портрет пані Лізи дель Джокондо". Вона написана близько 1503 року і є одним із найвідоміших творів живопису у світі. Належить робота до епохи Відродження.

Особистість, яку зображено на портреті, складно ідентифікувати. З цього приводу було висловлено багато спірних і, часом, абсурдних думок. За словами музею Лувр, де знаходиться зараз картина, це є портрет Лізи Герардіні, дружини флорентійського торговця шовком.