Казкотерапія під час війни: як допомогти дітям і дорослим долати страхи через історії
Казка – це як нитка під намисто. На цю основу ви можете нанизувати те, що буде близьке вашій дитині, допомагаючи їй жити в новій реальності війни. Казкотерапевтка та письменниця Катерина Єгорушкіна розповідає LIGA.Life, як казка може допомогти не лише дітям, але й дорослим.
Як створити терапевтичну казку: поради від експертки
У навчанні казкотерапії, як і в багатьох напрямках терапії творчістю, важить попередній досвід особистості, її потреби, здібності, характер, каже Катерина Єгорушкіна. Є люди, яким комфортніше і зрозуміліше у більш структурованих напрямках, де можна все розкласти по поличках. Хоч казки та історії – це давній і потужний інструмент впливу, але цей вплив складніше виміряти й уніфікувати, пояснює експертка:
– Наприклад, людина проживає досвід втрати дому. Для когось у такій ситуації підійде готова реалістична історія про те, як перенести своє відчуття дому в інший простір, наповнити його собою. Комусь важливо буде написати власну казку і знайти ту метафору, яка стане цілющою. Наприклад, метафору бабусиної скриньки, в якій вона вивезла свої прикраси із Сибіру. Така метафора розкриє і тяглість випробувань, і стійкість родини в цих випробуваннях. Хтось замість себе зробить персонажем звірятко, стихію або іншопланетянина.