Той самий фотограф з "Азовсталі" пішов у полон: історія "Ореста" та 10 його світлин
26-річний фотограф Дмитро Козацький із позивним "Орест" сьогодні, 20 травня, повідомив на своїй сторінці в Twitter, що потрапив у полон.
Окрім того, він опублікував архівні фотографії, що показують справжній нерв Азовсталі.
LIGA. Life розповідає, що відомо про "Ореста" та публікує його фото, якими він сьогодні поділився з Україною.
Залишив Польщу заради Майдану
9 років тому, за словами самого Козацького, він навчався у Польщі, в Університеті інформаційних технологій і менеджменту у Жешуві.
Проте, коли почався Майдан, то він покинув навчання у польському університеті й доєднався до студентських протестів. Далі – Нацгвардія, потім – полк "Азов".
З 2015-го служив у Маріуполі. Там же для нього розпочалося і повномасштабне вторгнення Росії на територію України.
З 1 березня разом з іншими побратимами тримав оборону на заводі "Азовсталь".
Мріяв стати військкором
"Орест" також згадує, що коли вчився у Польщі, знав, що хоче пов'язати життя з війною.
"Вечорами я брав великий рюкзак, кидав туди багато книг і бігав на стадіоні, мріяв стати військовим кореспондентом. У той момент і повірити не міг, що це колись може стати реальністю", – писав він у соцмережах.
Тепер він студент Національного університету "Острозька академія" спеціальності "Політологія". А крім того, фотограф і пресаташе "Азову".
Хоча у себе на сторінці жартівливо пише "Амбасадор Apple Pay в зоні проведення ООС".
Найсильніша моральна підтримка – це мама
Мама Дмитра – Ірина – працює "провідницею на евакуаційних поїздах" і допомагає рятувати цивільних.
"Вона надзвичайно сильна жінка, яка в такий тяжкий час тримається і навіть старається підтримувати мене. Не знаю навіть, кому складніше в цій ситуації: дітям, які борються на Азовсталі, чи батькам, які не можуть ніяк допомогти на відстані", – зазначав "Орест".
Дмитро каже, що у нього "мама справжнього військового", адже знає, що не треба зайвий раз телефонувати, а тим більше плакати під час розмови. Поспілкуватися вдається рідко, а от обмінюються повідомленням щодня, як тільки є зв'язок.
"Орест" також розповідав, що мама відмовилася у свято замовляти собі з донькою піцу, бо син разом з іншими захисниками майже без харчів на Азовсталі.
Мотивує світле майбутнє
У своїх інтерв'ю "Орест" згадував, що мотивують думки про майбутнє для всієї України – про її перемогу.
"Моя країна – це сталь, яку мої співгромадяни постійно гартують, і навіть найсильніша людина не зможе зігнути чи зламати цей сталевий прут, бо наша сила в єдності. Пишаюся вами – українці", – написав фотограф на своїй сторінці.
Не зупиняли обстріли
"Орест" фотографував наслідки російської агресії, але найболючішим своїм репортажем назвав фото з пораненими побратимами. Таким чином він намагався нагадати, що українських захисників треба евакуювати з Азовсталі.
"Очікував побачити в очах біль, слабкість. Але, попри все, я побачив у них силу, силу триматися, посміхатися. Вони жартують між собою, навіть щодо поранення. Це доволі специфічний гумор у військових", — цитує Козацького 1+1.
Пізніше його фото, на якому хлопець під променями травневого сонця, що падають усередину зруйнованих приміщень підприємства через пробиту снарядами шпарину, назвали "Світло переможе".
"Ну от і все. Дякую з прихисток Азовсталь – місце моєї смерті й мого життя", – написав сьогодні "Орест".
Він також звернувся до підписників – відправляти його фото на різні фотоконкурси.
"Якщо щось виграю, після виходу буде дуже приємно. Дякую всім за підтримку. До зустрічі", – йдеться в дописі.