Історії

Історія | Той самий фотограф з "Азовсталі" пішов у полон: історія "Ореста" та 10 його світлин

5 хвилин
Той самий фотограф з
Фото: Дмитро Козацький
20.05.2022, 17:20

Його називають голосом та очима маріупольського заводу "Азовсталь". Фотографії "азовської оборони" облетіли світ і стали обкладинками іноземних ЗМІ.

26-річний фотограф Дмитро Козацький із позивним "Орест" сьогодні, 20 травня, повідомив на своїй сторінці в Twitter, що потрапив у полон.

Окрім того, він опублікував архівні фотографії, що показують справжній нерв Азовсталі.

LIGA. Life розповідає, що відомо про "Ореста" та публікує його фото, якими він сьогодні поділився з Україною. 

Залишив Польщу заради Майдану

9 років тому, за словами самого Козацького, він навчався у Польщі, в Університеті інформаційних технологій і менеджменту у Жешуві. 

Проте, коли почався Майдан, то він покинув навчання у польському університеті й доєднався до студентських протестів. Далі – Нацгвардія, потім – полк "Азов".

З 2015-го служив у Маріуполі. Там же для нього розпочалося і повномасштабне вторгнення Росії на територію України.

З 1 березня разом з іншими побратимами тримав оборону на заводі "Азовсталь".

Мріяв стати військкором

"Орест" також згадує, що коли вчився у Польщі, знав, що хоче пов'язати життя з війною.

"Вечорами я брав великий рюкзак, кидав туди багато книг і бігав на стадіоні, мріяв стати військовим кореспондентом. У той момент і повірити не міг, що це колись може стати реальністю", – писав він у соцмережах.

Тепер він студент Національного університету "Острозька академія" спеціальності "Політологія". А крім того, фотограф і пресаташе "Азову".

Хоча у себе на сторінці жартівливо пише "Амбасадор Apple Pay в зоні проведення ООС".

Найсильніша моральна підтримка – це мама

Мама Дмитра – Ірина – працює "провідницею на евакуаційних поїздах" і допомагає рятувати цивільних. 

"Вона надзвичайно сильна жінка, яка в такий тяжкий час тримається і навіть старається підтримувати мене. Не знаю навіть, кому  складніше в цій ситуації: дітям, які борються на Азовсталі, чи батькам, які не можуть ніяк допомогти на відстані", – зазначав "Орест".

Дмитро каже, що у нього "мама справжнього військового", адже знає, що не треба зайвий раз телефонувати, а тим більше плакати під час розмови. Поспілкуватися вдається рідко, а от обмінюються повідомленням щодня, як тільки є зв'язок. 

"Орест" також розповідав, що мама відмовилася у свято замовляти собі з донькою піцу, бо син разом з іншими захисниками майже без харчів на Азовсталі.

Мотивує світле майбутнє

У своїх інтерв'ю "Орест" згадував, що мотивують думки про майбутнє для всієї України – про її перемогу.

"Моя країна – це сталь, яку мої співгромадяни постійно гартують, і навіть найсильніша людина не зможе зігнути чи зламати цей сталевий прут, бо наша сила в єдності. Пишаюся вами – українці", – написав фотограф на своїй сторінці.

Не зупиняли обстріли

"Орест" фотографував наслідки російської агресії, але найболючішим своїм репортажем назвав фото з пораненими побратимами. Таким чином він намагався нагадати, що українських захисників треба евакуювати з Азовсталі.

"Очікував побачити в очах біль, слабкість. Але, попри все, я побачив у них силу, силу триматися, посміхатися. Вони жартують між собою, навіть щодо поранення. Це доволі специфічний гумор у військових", — цитує Козацького 1+1.

Пізніше його фото, на якому хлопець під променями травневого сонця, що падають усередину зруйнованих приміщень підприємства через пробиту снарядами шпарину, назвали "Світло переможе". 

"Ну от і все. Дякую з прихисток Азовсталь – місце моєї смерті й мого життя", – написав сьогодні "Орест".

Він також звернувся до підписників – відправляти його фото на різні фотоконкурси. 

"Якщо щось виграю, після виходу буде дуже приємно. Дякую всім за підтримку. До зустрічі", – йдеться в дописі. 

Ольга Модіна
Ольга Модіна
журналістка LIGA.Life, спеціалізація - спорт і кіно
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини