Свисток. За мить група із десяти людей ділиться на дві команди та розпочинає матч. Гравці на візках займають позиції, готуються до нападу та захисту. У когось ампутована нога, а хтось, на перший погляд, не має видимих травм чи поранень. Але усі вони перебувають в однакових умовах і мають єдину ціль — закинути м’яч у кошик суперника. 

Баскетбол на візках — одна зі спортивних дисциплін Ігор нескорених (Invictus Games), в яких беруть участь ветерани та військові з пораненнями, травмами чи захворюваннями, отриманими на фронті. Цьогоріч на змаганнях у Дюссельдорфі Україну представлятимуть 25 учасників збірної. Окрім баскетболу, вони змагатимуться у стрільбі з лука, легкій атлетиці, настільному тенісі, веслуванні на тренажерах, паверліфтингу, велоспорті на шосе, волейболі сидячи та плаванні. 

Однак Invictus Games — це не лише про спорт, але й про спільноту, розповідають учасники збірної. Це про реабілітацію, спільний досвід і відчуття, що ти потрібен чи потрібна своїй країні навіть після поранення та звільнення зі служби. LIGA.Life відвідала тренування української команди з баскетболу на візках і дізналася, як спорт надихає військових та ветеранів після поранень.

Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку. Перейдіть до повної версії сторінки.