22-25 червня 2023 року в Києві відбувся XI Книжковий Арсенал – перший з часів повномасштабного вторгнення. Головним нововведенням став формат ярмарку. Якщо раніше свої книги представляли видавництва, то цьогоріч – 5 книгарень. Кожна з них – продавала літературу певної секції:

  • "Нонфікшн" – книгарня "Сенс";
  • "Художня література" – "Книжковий Лев";
  • "Дитяча книга" і "Комікси та графічна проза" – "Закапелок";
  • "Книга про російсько-українську війну" – "Сяйво книг";
  • "Арткнига" – Довженко-Центр.

Новий формат сподобався не всім. Наприклад, видавництва "Фоліо" та "Абабагаламага" відмовились брати участь. А напередодні фестивалю деякі видавці в коментарі LIGA.Life поділились, що такий формат обмежує прямий контакт з читачем. 

Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net

Попри всі страхи, відмови та хвилювання, Книжковий Арсенал відбувся: 28 000 відвідувачів, 100 подій та 40 000 проданих книг.

Минув тиждень після фестивалю. LIGA.Life зустрілась з Юлією Козловець координаторкою XI Міжнародного фестивалю "Книжковий Арсенал" та Юлією Коломак, операційною директоркою. У відеоінтерв’ю ми поговорили про:

  • Чому старий формат фестивалю був неможливим у 2023 році? І які переваги нового?
  • Як намагались заохотити видавців до участі, попри всі сумніви та страхи нового формату?
  • Як відбувався відбір книгарень для представлення секцій?
  • Хто фінансує Книжковий Арсенал?
  • Чому ціни на книги на фестивалі були інколи вищими за ціни видавців?
  • Які книжки стали бестселерами?
  • Чому візит президента України важливий для таких подій, як Книжковий Арсенал?
  • Чи організатори готувались до того, що дискусія за участі міністра культури Олександра Ткаченка може перетворитися в гучну акцію протесту?
  • Хто зі спікерів не зміг приїхати на фестиваль для участі у подіях?
  • Чи приживеться новий формат у майбутньому?

Читайте також: Феномен українських видавців — як книжковий ринок виживає під час війни