Зміст:
  1. Про перші кроки у стрибках у воду
  2. Про пубертатний період
  3. Про карантин
  4. Про титулованих суперників
  5. Про Олімпійські ігри в Токіо у 2021 році
  6. Про виступи у синхроні з Олегом Сербіним
  7. Про вишку
  8. Про школу
  9. Про сестру-близнючку
  10. Про життя поза спортом

Українець посів шосте місце у фіналі стрибків у воду з 10-метрової вишки. Так само шостий результат у фіналі він показав у парі з Олегом Сербіним у синхронних стрибках із такої самої вишки.

Це дебютна для Олексія Олімпіада. "Мені треба ще більше працювати, і вже думаю, у Парижі підготуємося краще", – сказав він після змагань. Далі – приціл на Олімпіаду-2024 у Франції.

Розповідаємо історію наймолодшого спортсмена у нашій олімпійській збірній. Стаття від 30 вересня 2020 року. 

***

13-річний Олексій Середа змусив дорослих та титулованих суперників нервово чекати його результатів на світовій першості 2019 року.

Тоді він зупинився за крок до п'єдесталу. А за місяць став наймолодшим чемпіоном Європи зі стрибків у воду.

Це зараз Олексія Середу називають олімпійською надією, вундеркіндером та головним спортивним майбутнім у стрибках  воду, проте в дитинстві йому двічі відмовляли в тренуваннях. Хлопець міг взагалі не потрапити до бажаного виду спорту.

Під час пресконференцій і виступів Олексій Середа серйозний та ніколи не усміхається, а в житті – звичайний хлопець, ходить до школи, грає в Countre Strike, любить суші та мріє стати олімпійським чемпіоном й достатньо заробляти, щоб забезпечувати родину.

Олексій Середа. Фото Пресслужба федерації стрибків у воду України

 

Про перші кроки у стрибках у воду

Спочатку я займався плаванням.

Тренерка сказала, що з мене не вийде плавець, бо замалий зріст. Запропонувала перейти до стрибків у воду. Але й тут мені спочатку відмовили.

Ми прийшли до Тетяни В’ячеславівни Погребної, а у неї вже заповнена група. Я так зрозумів, що вона не хотіла брати дитину, яка не вміла плавати, бо тоді би група була різною за рівнем.

Але ми пояснили, що я вже все вмію. Тетяна В'ячеславівна попросила зробити найпростіший стрибок "спадік", я виконав. Вона каже: "Добре. Тренування завтра о 14:00. Приходь".

Я одразу вирішив, що стрибки у воду – це не просто хобі. Це дещо важливіше. Тому не пропускав тренування без причини, намагався залишатися після основного часу щось ще допрацювати. Мені було цікаво. І досі не шкодую.

Про пубертатний період

Рік тому, коли я виграв чемпіонат Європи, боявся, що ростиму, змінюватиметься тіло, тому не зможу нормально виконувати програму.

Тоді дуже боліли кістки, навіть стрибати було неприємно. Іноді були думки йти зі спорту і стати "звичайним хлопцем" без постійних тренувань. Але зараз все минуло. Навпаки стало легше виконувати стрибки.

Можливо тому, що постійно тренувався, зараз автоматично стрибаю, і не думаю на вишці, як відштовхнутися та викрутитися. Уже з новим зростом комфортно виконую свою програму.

Думаю, мені в плюс, що Олімпіаду перенесли на рік (сміється) – я і підріс, і ще є час напрацювати програму.

Олексій Середа. Фото Пресслужба федерації стрибків у воду України

Про карантин

Важко було вдома тренуватися, бо стрибки у воду – вид спорту, пов'язаний з координацією. Таке у вітальні не відпрацюєш. Але максимально намагався вдома підтримувати форму, щоб після карантину не витрачати час на приведення тіла до норми.

У басейні спочатку було незвично тренуватися, бо тіло трохи відвикло від стрибків. Тож все робили з "нуля".

Але приємно повернутися до звичайного розкладу – стрибки на батутах, сальто в яму, робота на воді.

Зараз у нас збори в Туреччині, після цього сподіваюся виступити в Києві на "Ліко CUP".

 

Про титулованих суперників

Думаю, на чемпіонаті світу від мене, тринадцятирічного хлопця, більш досвідчені суперники не очікували таких високих результатів – четверті місця.

Легше, коли виступаю з дорослими. Бо якщо програю, не думатиму, що я якийсь слабак.

Все-таки суперники дорослі, більш досвідчені, більш титуловані.

У мене ще є час тренуватися та бути кращим за них. А коли я програю своїм одноліткам, ось це засмучує, що є хтось сильніший за мене. У будь-якому випадку треба йти і працювати далі.

Про Олімпійські ігри в Токіо у 2021 році

Я виконую стрибки чисто технічно, але за коефіцієнтом вони невисокі. Ми вже додали два нових стрибка до програми з високим коефіцієнтом – 4,5 вперед та 3,5 – авербах.

Сподіваюся, зможемо підсилитися ще двома. Але потрібен час, щоб відпрацювати їх і виконати досконало, тоді є сенс додавати такий стрибок у програму.

Довідка: Залежно від рівня змагань, змінюється кількість суддів, які оцінюють виступ спортсмена. В індивідуальних змаганнях – п’ять або сім суддів, які виставляють від 0 до 10 балів. Після цього одна найкраща та одна найгірша оцінка відкидається (якщо сім суддів – по дві), а ті, які залишилися, множать на коефіцієнт складності стрибка. 

У моєму випадку важливіша якість, ніж коефіцієнт. Краще зробити легкий, але ідеальний стрибок, і отримати свої бали, ніж виконати складний елемент, а судді його не оцінять ніяк.

На Олімпіаді не буде слабких стрибунів, туди потрапляють тільки топові. Тому конкурувати буде важко зі всіма. Але головні суперники – китайці. Вони завжди на щабель вищі за інших.

Я хочу стати олімпійським чемпіоном і обов'язково цього досягну. Але таку мету на Токіо ще не ставлю.

Хочу просто виступити на свій максимум.

Розумію, що поки буде важко конкурувати за перше місце у світі, але заявлю про свої плани на вже наступні ігри, через чотири роки (сміється).

Про виступи у синхроні з Олегом Сербіним

Виступати у синхроні психологічно все-таки важче. Бо ти тут думаєш не лише про себе, але й про партнера, як його не підвести.

Але ми підтримуємо один одного. Ніколи не сваримося, якщо хтось припустився помилок. Бо і я, і Олег, хочемо вигравати. Тому просто аналізуємо свій виступ, слухаємо настанови тренерів і йдемо знову працювати.

Для мене важливо, що нікого з нас не треба змушувати тренуватися. Ми готові до вдосконалення. Навіщо займатися, якщо не хочеш вигравати?

Підписуйтесь на LIGA.Life в Instagram: тільки корисна інформація для український родин

Олексій Середа. Пресслужба федерації стрибків у воду України.JPG

Про вишку

Усі стрибуни у воду виступають і на трампліні, і на вишці. Де краще вдається, той варіант і обирають. Мені вишка ближче.

На трампліні спортсменові потрібна вага, а у мене всього 50 кг. Крім того, на вишці моя програма вже готова, її просто треба покращувати, а на трампліні –  немає взагалі.

Коли раніше підіймався на 10 метрів, то був страх. Але не через висоту. Найімовірніше, думав, як все зробити, щоб ідеально увійти у воду.

Іноді перед новими стрибками буває мандраж, але вже навчився ним керувати.

Коли стрибаю з вишки, бачу глядачів чи воду, але намагаюся не відволікатися ні на що. Особливо якщо у нас синхрон з Олегом.

Тут треба постійно боковим зором піддивлятися на партнера. Перше відштовхування потрібно зробити синхронно, тоді весь стрибок має йти ідеально. А якщо хтось почав гальмувати чи прискорюватися, то ти це бачиш, і намагаєшся вирівняти виступ.

Про школу

Після перемоги на чемпіонаті Європи Ігор Лисов (президент Федерації зі стрибків у воду. – Ред.) вручив грант на безкоштовну освіту в приватній школі, яка поруч з басейном, де ми тренуємося.

Тут зовсім інше ставлення до мене. Раніше було важко і виступати, і навчатися.

Багато вчителів звичайної школи не розуміли, як це я після купи змагань не встиг щось вивчити чи не приїхав на контрольну.

Зараз ходжу до школи, коли є можливість, здаю завдання, пишу тести, але якщо не встигаю, то без проблем переносимо .

Поки не було тренувальних зборів, у школі був чотири рази на тиждень. Мені зменшили кількість тренувань – раніше було по два заняття щодня, крім середи та суботи, а у неділю – вихідний. Тепер по одному постійно.

Олексій Середа. Пресслужба федерації стрибків у воду України

Про сестру-близнючку

Я старший за сестру на дві хвилини. Марія теж займається стрибками у воду, але поки перемог європейського рівня не має. Іноді, коли вона стрибає, за неї хвилююся більше, ніж якби сам виконував цей елемент.

Буває, намагаюся їй щось підказати, але вона це часто сприймає, наче я її сварю. Тому вже туди "не лізу". Але ми – головна підтримка один одного. Навіть коли були маленькі та сварилися, вона все одно вболівала за мене.

Ми хочемо взимку виступити на чемпіонаті України командою. Я виконаю два стрибки з вишки та один з трампліна, а Марія – один з вишки та два з трампліна. Ось сума оцінок всіх стрибків і буде результатом виступу.

Якщо ми зробимо все добре, сестра отримає звання майстра спорту. Я дуже цього хочу, тому зроблю все, щоб допомогти їй на цьому чемпіонаті.

Про життя поза спортом

Люблю суші. Про це всі постійно жартують, що можу їх їсти кілограмами. Але це правда.

Граю в Countre Strike. Друзі "підсадили". Можу подивитися відеоогляд, щоб знати, як перемагати в тих чи інших ситуаціях в грі, іноді з хлопцями тренуємося.

У Countre Strike не можна погано грати, тебе просто вб'ють і ти підставиш всю команду.

Тому працюємо над взаєморозумінням, тактикою тощо. Крім олімпійського "золота" мрію, що дорослим відкрию свій бізнес, щоб забезпечувати свою родину. Ще не знаю, в якій галузі, але це обов'язково має приносити задоволення.