Науковці знайшли новий спосіб уповільнити втрату пам’яті при хворобі Альцгеймера – дослідження

Науковці з Нью-Йорка повідомили про новий результат у дослідженнях хвороби Альцгеймера. В експериментах на мишах їм вдалося уповільнити втрату пам’яті та покращити здатність до навчання. Про це пише The Independent.

Досягнення пов’язують із видаленням амілоїд-бета бляшок – тобто накопичення фрагментів білка в мозку, що є характерною ознакою незворотної та невиліковної форми деменції, що вражає понад 7 мільйонів американців.

Для цього використали білок, що регулює інсулін, – PTP1B. Цей білок відомий як терапевтична мішень у лікуванні ожиріння й діабету другого типу, які також є факторами ризику розвитку Альцгеймера. У процесі експериментів введення мишам інгібіторів сприяло очищенню їхнього мозку від шкідливих бляшок.

Точна кількість мишей, які брали участь у дослідженні, не уточнюється, але всім піддослідним тваринам було від 12 до 13 місяців. Мишам вводили інгібітор DPM-1003 у дозі п’ять міліграмів на кілограм маси тіла двічі на тиждень. Експеримент тривав п’ять тижнів. У цей час тварини проходили серію тестів, зокрема тест на розпізнавання об’єктів і водяний лабіринт. Після цього мозок мишей було розсічено для оцінки рівня амілоїдних бляшок.

Результати показали, що білок PTP1B у мозку безпосередньо взаємодіє з іншим білком – селезінковою тирозинкіназою. Селезінкова тирозинкіназа зазвичай регулює роботу імунних клітин мозку, допомагаючи їм очищати тканини від "сміття", зокрема надлишкових бляшок.

"У процесі розвитку хвороби ці клітини виснажуються і працюють менш ефективно, – пояснила аспірантка Юсінь Цень. – Наші результати свідчать, що пригнічення PTP1B може покращити функцію [імунних клітин мозку], сприяючи очищенню від амілоїдних бета-бляшок".

Команда професора Ніколаса Тонкса співпрацює з фармацевтичною компанією DepYmed, Inc. над створенням інгібіторів, що можуть стати доповненням до вже наявних методів лікування хвороби Альцгеймера. Науковці наголошують, що потреба у нових терапевтичних засобах є значною, адже кількість випадків захворювання до 2050 року може майже подвоїтися.