Стабільний біологічний ритм удвічі зменшує ймовірність розвитку деменції: деталі

Циркадні ритми – внутрішні біологічні годинники організму, які координують сон, пробудження, харчування та відновлення, забезпечуючи узгоджену роботу органів і гормонів. Порушення цього ритму може мати наслідки не лише для якості сну, а й для довготривалого здоров’я мозку. Про це пише ScienceAlert.

Дослідження 2025 року за участю понад 2000 людей із середнім віком 79 років показало: стабільний і виражений циркадний ритм майже удвічі знижує ризик розвитку деменції. Ця система регулює ключові щоденні процеси – від часу сну й вивільнення гормонів до частоти серцевих скорочень і температури тіла.

Дослідження показало, що протягом трирічного спостереження деменція розвинулася у 7% людей з нерегулярними біологічними ритмами, тоді як серед учасників із більш стабільними ритмами цей показник становив 10%.

Циркадні порушення традиційно пов’язують із поганим сном. Вчені вже десятиліттями припускають, що недостатній сон може бути чинником ризику як для деменції, так і для серцевих захворювань, які мають спільні механізми розвитку.

У минулорічному дослідженні врахували серцеві проблеми та високий тиск, які часто пов’язані з порушенням сну, але апное сну не додали до аналізу. Це ускладнює визначення, чи саме апное підвищує ризик деменції, чи воно лише відображає ширшу метаболічну та серцево-судинну вразливість.

Огляд свідчить, що підвищення фізичної активності може стати одним зі способів зменшити ризик деменції, адже воно допомагає боротися з ожирінням, покращує сон і підтримує здоров’я клітин мозку. Дослідники також розглядають інші можливі механізми, зокрема, вплив циркадних ритмів і сну на імунну систему, яка має значення як для серцевих хвороб, так і для нейродегенеративних процесів.

В оновленому звіті комісії The Lancet з профілактики деменції зазначають, що тривалість сну сама собою навряд чи є незалежним чинником ризику розвитку хвороби. Дослідники пояснюють це тим, що дані про порушення сну не підтверджують вирішальної ролі саме його тривалості. Водночас робота позмінно асоціюється з підвищеним ризиком деменції, але результати не завжди демонструють більший ризик у нічних працівників порівняно з денними. Це свідчить, що самі порушення сну не можуть повністю пояснити зв’язок між нічними змінами та деменцією.

Дослідження свідчать, що циркадні порушення можуть впливати на ризик деменції незалежно від тривалості сну. Водночас позмінна робота часто супроводжується нездоровими моделями способу життя: гіршою дієтою, курінням, вживанням алкоголю та нерівномірною фізичною активністю. Додатково вона пов’язана з хронічним стресом, відсутністю рутини, гормональними порушеннями, підвищеним артеріальним тиском, браком відпочинку та соціальною ізоляцією. Кожен із цих чинників окремо асоціюється з деменцією, серцевими хворобами та проблемами зі сном, що ускладнює визначення ролі саме циркадних порушень.

Дослідники припускають, що фрагментований сон і порушені біологічні ритми можуть бути ранніми наслідками змін у мозку, пов’язаних із деменцією, а не їхньою причиною. Токсичні бляшки здатні накопичуватися в ділянках, які регулюють сон і неспання, ще до появи проблем із пам’яттю. У звіті The Lancet наголошується, що сон не слід обмежувати, адже його роль у профілактиці деменції залишається важливою. Водночас дані, які раніше пов’язували тривалий сон – понад вісім годин – із підвищеним ризиком деменції, не підтвердилися під час ширшого аналізу.