Стоун, Лоуренс, Блант: чому "класні дівчата" більше не чинять опір косметичним трендам

Нові світлини акторки Емми Стоун викликали хвилю обговорень щодо змін у її зовнішності. На знімках акторка, як пише The Independent, виглядає помітно інакше: чіткіша лінія щелепи, виразніші вилиці, відсутність мішків під очима та змінена форма носа – тонша й кирпатіша, ніж раніше. Хоч обличчя залишається впізнаваним, кожна риса здається ледь вдосконаленою, створюючи ефект глянсової, "відфільтрованої" версії реальності.

Стоун не коментувала чутки про можливі косметичні втручання. Попри це, в мережі активно обговорюють ймовірні зміни – від підтяжки середньої частини обличчя та ендоскопічного ліфтингу брів до блефаропластики верхніх повік, яка нині вважається однією з найпопулярніших процедур.

Старша авторка лайфстайл-матеріалів The Independent Гелен Коффі пише, що у публічному просторі зростає кількість зізнань і спекуляцій щодо косметичних втручань серед відомих жінок. Дженніфер Лоуренс в інтерв’ю The New Yorker повідомила, що планує операцію зі збільшення грудей і регулярно користується ботоксом. Обговорення викликала й поява Емілі Блант із помітно підтягнутим обличчям, а Лілі Аллен зізналася, що розглядала можливість підтяжки, але відмовилася через брак часу на відновлення.

Коффі зауважує, що попри те, що естетичні втручання серед інфлюенсерів давно стали нормою – з огляду на роль зовнішності у цифровій взаємодії, – аналогічні зміни серед акторок, які уособлюють образ "класної дівчини", сприймаються інакше. Від жінок, які здаються впевненими, самодостатніми й успішними, очікують стійкості до тиску індустрії краси. Їх участь у гонитві за молодістю ставить під сумнів ідеал недоторканої автентичності.

Особливе емоційне напруження викликає той факт, що Емма Стоун, якій 37 років, молодша за багатьох своїх прихильниць. За сучасними стандартами, які враховують вплив харчування та фізичної активності, цей вік усе ще вважається молодим. Раніше косметичні втручання були прерогативою заможних людей у віці, які прагнули приховати сліди часу. Сьогодні ж межа змістилася, і це викликає нову хвилю тривоги.

Косметологія дедалі активніше охоплює молодь. За даними Американського товариства пластичних хірургів, з 2010 року кількість ботокс-ін’єкцій серед людей віком 20-29 років зросла на 28%. Ці процедури просуваються як профілактичні, з аргументацією, що паралізовані м’язи не здатні утворювати зморшки.

Серед молоді дедалі більше нормалізується неінвазивна косметологія – так звані "твікменти", які включають ботокс і філери. У реаліті-шоу America’s Sweethearts, присвяченому черлідеркам Dallas Cowboys, учасницям віком 18-25 років пропонували знижки на такі процедури нарівні зі стрижками чи манікюром. Паралельно зростає і популярність хірургічних втручань: 28-річна жінка розповіла BBC, що пройшла шість операцій за один раз – серед яких підтяжка середньої частини обличчя, корекція губ і ринопластика – задля досягнення ефекту максимально скульптурного обличчя.

Ці тенденції формують нову естетику, яка витісняє індивідуальність. Як колись "інстаграмне обличчя" стало масовим ідеалом у 2010-х, так і нині поширюється уніфікований образ краси – з бездоганною шкірою, пухкими губами, чіткими вилицями та довгими віями. На думку Коффі, у 2025 році це викликає тривогу: краса стає стандартизованою, а унікальні риси – дедалі менш помітними.

Коффі каже, що косметичні процедури, що формують певний тип зовнішності, дедалі більше нагадують модні тренди – вони з’являються й зникають так само швидко, як і стилі в одязі. У 2022 році, наприклад, багато знаменитостей раптово з’явилися з виразно худішими обличчями після видалення букального жиру. На думку Коффі, сьогодні елітні втручання формують уніфікований образ: підтягнуте, скульптурне обличчя з м’яким сяйвом, високими бровами та відсутністю навислих повік чи мішків під очима. Від Ліндсі Лохан до Енн Гетевей – багато зірок демонструють однаковий "глянсовий" вигляд, хоча рідко визнають, що це результат чогось більшого, ніж просто догляд за шкірою.

Ця естетична уніфікація відбувається паралельно з поширенням штучного інтелекту, який регулярно генерує бездоганні, але нелюдські обличчя. Усе це формує новий, майже недосяжний стандарт краси – спробу змагатися з вічною, комп’ютерно створеною досконалістю.

На тлі цього зростає внутрішній конфлікт: навіть ті, хто раніше вважався стійким до тиску індустрії краси, можуть відчувати спокусу змінити себе. Постійне підсилення очікування "вічної молодості" у медіа й соціальних мережах ускладнює опір цим тенденціям.

Попри це, Коффі каже, що зберігається надія, що в епоху "цифрової фальші" саме автентичні, недосконалі, виразні обличчя – з індивідуальними рисами, як у Еймі Лу Вуд чи Белли Рамзі – стануть новою цінністю. Адже досконалість може бути привабливою, але водночас неймовірно нудною.