Роками в українській медичній спільноті панував певний культ особистостей. Це породжувало пасивність лікарів і не давало розвиватися осередкам у регіонах.

Провідні інститути у Києві, професори — теж там. Вони збирали конференції, створювали асоціації, читали доповіді, формували закриті спільноти. Але не переймалися системним розвитком кадрового резерву — майбутнього покоління лікарів, про потреби та інтереси пацієнтів. Там не було місця спільнотворенню. 

Разом із революцією Гідності, початком війни на Сході Україні, стартом реформи децентралізації та трансформації системи охорони здоров’я, почала змінюватися й медична спільнота. Так у різних регіонах країни та сферах медицини з’явилися  успішні осередки змін. 

Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку. Перейдіть до повної версії сторінки.
Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
медична реформалікаріОхматдитонкохворіНемирович Ірина