"Ми прожили життя, тож краще знаємо", "Вже такий дорослий, що мама і тато не треба?", "Чому я маю питати перед тим, як зайти в гості? Я ж мама!", "От буде тобі стільки, скільки мені, тоді подивимось", – ці та багато інших фраз можна час від часу почути у свою сторону від батьків. Почасти це не лише пусті слова, а елемент маніпуляції та перетин особистих кордонів вже дорослих дітей.

Народна мудрість каже нам: "Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько". Однак у ньому є одна прогалина: повага має бути двосторонньою і стосуватися не лише батьків, але й дітей. Лише там, де є повага до особистих меж, рішень, підходів до побуту і виховання дітей, а також повна емоційна та фінансова сепарація, можливо побудувати гармонійні стосунки.

Проте як сепаруватися від батьків, якщо не зробили цього раніше? Як поставити межі, щоб батьки не втручались у виховання онуків, ведення побуту чи стосунки їхньої вже дорослої дитини з партнером? А ще – як донести батькам, що приймати допомогу від дітей – це нормально?

Усі ці запитання та багато інших ми поставили психотерапевту Володимиру Станчишину в новому випуску подкасту "Як це жити?" на YouTube-каналі LIGA Life. Детальніше про все – у повному випуску.Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку LIGA PRO. Перейдіть до повної версії сторінки.

поради психологабатьки і дітистосунки з батьками