Ілюзія контролю, або як припинити постійно хвилюватися

Ми живемо у повній впевненості, що можемо все контролювати, й коли щось не вдається, страшенно засмучуємось. Дійсно, це дуже неприємно, коли ми раптово втрачаємо контроль над своїм тілом або коли обставини різко змінюються. 

Навіть хороші зміни можуть спричинити почуття дезорієнтації. Ми є істотами звички, тому почуваємося краще, коли речі відносно передбачувані. 

Психологиня Андреа Ф. Полард у своїй колонці на Psychology Today ділиться порадами, які допоможуть пережити втрату ілюзії контролю. 

Одна з причин, чому люди прагнуть контролювати – наш мозок, який каже, що контроль нам досяжний. Друга причина – суспільство, яке наполягає на тому, що можливість все контролювати робить нас кращими та щасливішими. 

Навіть рекламні слогани з усіх боків кажуть нам, що ми – власники своєї долі й тільки від нас залежить, як складеться наше життя.

Коли вдача відвертається від нас і ми втрачаємо контроль над ситуацією, то починаємо нервувати, стаємо занепокоєними та не в змозі жити в цей момент. Особливо це стосується надмірно відповідальних людей.

І тут головне визнати, що ми не в змозі контролювати у своєму житті абсолютно все. Є речі та явища, які непідвладні нікому. Іноді речі просто стаються. Взагалі немає сенсу нервувати, бо якщо нічого ще не сталося, то й причини для хвилювання немає, а якщо все ж таки сталося, то тоді хвилюватися теж нерозумно, бо ви все одно вже нічого не можете змінити.

Для досягнення дзену й спокою Андреа пропоную чотири простих кроки, які допоможуть прийняти реальність такою, якою вона є – непередбаченою та неконтрольованою. 

Речі працюють і без вас

Ваша печінка працює без необхідності, щоб ви знали про механізм її функціонування, як і інших органів. Ви пітнієте коли спекотно, а не коли свідомо ухвалюєте рішення. Ваш мозок викидає нейромедіатори та гормони в кров, коли хоче. Або коли потрібно. Ніякого дозволу не потрібно давати. Насправді ваш мозок працює як печінка. Може, вам не дуже приємно це усвідомлювати, але це все одно не змінить реальність.

Вийдіть на прогулянку лісом або в парк

Прогулянка на природі цілюща з багатьох причин. Ми рухаємось серед живої та сутності, що дихає. Відчуваємо запах соків дерев. Синь неба і зелень рослин заспокоюють нас природно і несвідомо. Ми не маємо там нічого робити чи щось контролювати – все наче у природному безладі, але ідеально на своєму місці. Ми приймаємо цей хаос природи. Нам не спадає на думку прибрати листя або гілки, які лежать на стежині. Єдине, що ми маємо робити, – це ходити, дивитись на картину, яка нас охоплює, насолоджуватися нею.

Зверніть увагу, як ви не знаєте, коли закінчиться ваша наступна думка

Якщо спробувати закрити очі і спостерігати за своїми думками, з часом ви можете помітити, що ваші думки з’являються тоді, коли вони цього хочуть. Здається, вони приходять ніби  нізвідки. Просто виникають, і не можна сказати, куди вони заведуть вас,  чим все закінчиться, або коли припиниться цей потік та розпочнеться новий. Якщо ви розслабитеся та спостерігатимете достатньо уважно, ви можете навіть помітити, що немає окремого мислителя, мислення та думки. Це лише один досвід. Отже, просто насолоджуйтесь шоу.

Зізнайтеся, що ви не обирали свою сім'ю чи ДНК

Визнаючи, що ви не повністю контролюєте повідомлення, які виробляє ваше тіло, ви звільняєте себе від сподівання, що можете повністю керувати ними. Ніхто не має такого великого контролю. Це не ваша провина, що у вас є певні схильності та залежності. Звісно ж, це не позбавляє вас  відповідальності, але думки про всемогутність і тотальний контроль точно зникне. Звісно, тут деяким може спасти на думку, що так можна повністю розслабитися та все звалювати на "Волю Божу" або "Всесвіт", але деякі речі стаються просто тому, що стаються, і ви нічого не можете з цим вдіяти. Хіба що змінити своє ставлення до того, що відбувається.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Telegram: тільки корисна інформація для українських родин