Як вберегти шлюб від розлучення

За даними Міністерства юстиції, за перші 6 місяців 2022 року розлучились 7632 пари. Війна, стосунки на відстані, стрес, спільне життя з батьками – одні з багатьох причин погіршення стосунків в шлюбі.

Утім, опитані LIGA.Life психологи стверджують, що у більшості випадків родину можна зберегти. Як це зробити, розповідають сімейні психологині Анна Вершебенюк та Діана Гордієнко.

Чому зростає кількість розлучення

У кризовій ситуації – війна, революція, економічна криза – розлучень завжди більшає, стверджують експертки. Адже зовнішні обставини викликають сильну напруження й не всі здатні знайти підтримку один в одному.

"Якщо у мирний час чоловік має проблеми, наприклад, на роботі, то може знайти підтримку в жінці, і навпаки. Але під час війни важко бути опорою для партнера, оскільки сам відчуваєш тривогу, безсилля, напруження. Виникає більше конфліктів. Тому здається, що розлучення – єдиний вихід, який принесе полегшення", – пояснює Анна.

Також партнери можуть мати різні погляди на зовнішні обставини. За словами Діани, ця проблема загострилась під час Революції гідності. Партнери розходились у політичних поглядах, відповідно, захищали лише власну думку без бажання вислухати іншого. Категоричність та відсутність гнучкості також призводять до розлучення.

"Люди або залишаються однодумцями в реагуванні на події, або їхні думки розходяться. Це впливає на стосунки. Проте якщо до критичної ситуації партнери вже мали певні конфлікти, то криза "виведе" їх на поверхню", – додає Діана.

Обидві психологині за пів року війни не працювали з парами, які замислюються над розлученням. Але збільшилися запити від тих, хто не має розуміння та підтримки у парі, тобто не можуть конструктивно поговорити один з одним.

Як налагодити стосунки

Почніть з розмови. Прийміть, що партнер – інша людина, яка має свої переживання та бачення реальності.

Завдання партнерів – дотримуватись трьох основних правил екологічної розмови:

1) не критикувати;

2) не дорікати;

3) не ображати.

Поширені помилки, які заважають налагодити комунікацію, а відповідно – стосунки:

• Грубість, критика та приниження. Не потрібно атакувати партнера. Це спровокує захисну реакцію. Так ви втратите шанс бути почутим. Виразіть своє невдоволення у форматі "я-повідомлення". Наприклад: "Я відчуваю себе непотрібною", а не "Ти постійно мене ігноруєш!"; "Я відчуваю, що мої почуття неважливі", а не "Тобі начхати на мої почуття".

  Відключити

• "Я завжди правий, а мій партнер – ні". Така позиція не призведе до конструктивного діалогу.

• Дорікання замість подяки. Що критичніша ситуація, то важче бачити хороші вчинки партнера. Але подяка – важливий ключ до примирення.

• Пригадування старих образ. Партнер вибачився – ви пробачили і поставили крапку. Більше не згадуйте цю ситуацію. Інакше це буде замкнене коло конфліктів.

• Бажання переробити партнера. "Ваші очікування та бажання – це лише ваша проєкція. А ваш партнер – інша людина. Тож будьте відкритим до того, що саме йому/їй потрібно", – стверджує Анна.

• Розмова на підвищених тонах. "Якщо ваш партнер починає кричати, зупиніть обговорення. Запропонуйте води, подихати, відпочити. Скажіть, що зможете поговорити, коли він/вона перестане виражати свої емоції криком. Але не приймайте таку реакцію на свій рахунок", – радить Діана.

Якщо вдалося налагодити контакт, будьте відкритими та чесними у розмові про свої почуття. 

"Близькі партнери – ті, хто може говорити не тільки про хороше, але й про негативні почуття один до одного: злість, образа, роздратованість. Це допомагає обом проаналізувати свою поведінку та щось змінити. Лише тоді відбувається зцілення стосунків", – пояснює Анна.

Розмова допоможе визначити причину та початкову точку конфлікту, відповідно – знайти шлях до її врегулювання.

У наші стосунки втрутилися родичі. Що робити?

Під час війни деяким родичам довелось з’їхатись. Не завжди об’єднання згуртовує родину. Інколи правила чи погляди на життя відрізняються у батьків та їхніх дорослих дітей.

"Воювати з батьками – дарма витрачений час. Це тільки травматизує всіх. Якщо з батьками не виходить домовитись, постарайтесь якомога екологічніше роз’їхатись", – радить Діана.

Які б стосунки не склалися з батьками, ваша пара має залишатися командою. Ключовими є підтримка та здатність постояти один за одного. Якщо ви сваритесь через родичів – у вас є проблеми у взаємовідносинах. Інші не завжди причетні до цього.

Важливо обговорити цю ситуацію лише вдвох. Анна радить говорити відверто і без замовчувань, наприклад: "Сьогодні ти погоджувався зі своєю мамою. Ти підтримав її, а я себе відчувала зайвою. Це мене дуже турбує. Злюсь та сумую. Мені б хотілось, щоб ти не промовчав і не зайняв мамину позицію, а підтримав мене".

Щоб проаналізувати ситуацію, спробуйте техніку "Соціограма":

1. На аркуші паперу намалюйте велике коло.

2. Розставте по колу людей за важливістю у вашому житті. Також вкажіть своє місце в соціограмі. "Так ви зможете проаналізувати, на якому місці ви бачите себе в родині, а на якому – дружину/чоловіка", – стверджує Діана.

3. Проаналізуйте, чому саме так виглядає ваша соціограма. Наприклад, чому ви поставили батьків вище за дружину/чоловіка? Якщо ви з партнером розділені в цій соціограмі, це одна з причин втрати близькості.

За словами Діани, кожен партнер має намалювати свою соціограму, щоб зрозуміти: 

• Хто я в цій родині? 

• За якими законами та правилами я живу? 

• Чи сумісні ці закони з правилами мого партнера?

Далі – спільно проаналізуйте свої результати, щоб відповісти на запитання: 

• Якого сценарію в стосунках ми дотримуємось? 

• А який би хотіли? 

• Кого ми копіюємо у стосунках? 

• Як у нас розділені ролі в цьому сценарії? 

• Хто ти є для мене? (коханець, друг, домогосподарка, тато дітей тощо).

• Яку роль ми відіграємо в житті одне одного?

"Після аналізу пропишіть нові правила своєї родини, які враховують повагу кордонів одне одного. Адже навіть якщо ви прожили 20 років, це не значить, що ви – єдине ціле. Ви дві окремі людини зі своїми кордонами, вимогами та потребами", – радить Діана. 

Партнер переживає особисту кризу. Це погіршує стосунки. Що робити?

Існує два види криз:

• нормативні – пов’язані з віковими перехідними етапами. Вони повторюються приблизно кожні 7 років: перший рік дитини, сьомий, підлітковий вік тощо.

• ненормативні – результат певних подій, часто неочікуваних. Наприклад, розлучення, хвороба, зрада, війна, переїзд, смерть тощо. 

"Інколи ненормативні кризи накладаються на нормативні. Наприклад, війна, у чоловіка/дружини криза середнього віку, а у дитини – підліткового. Це дуже важко. Але іншому партнеру слід із розумінням ставитись до цього та бути підтримкою та ресурсом у парі. Надайте необхідну дистанцію, але будьте поряд. Людям, які переживають нормативну кризу, потрібно більше турботи, розуміння та уваги", – радить Анна.

"Проте якщо пара егоїстично налаштована, кожен живе сам собою, то виникатимуть "заминки" у прояві почуттів. Наприклад, чоловік потребуватиме від жінки емоцій, але її особиста криза призвела до вигорання. Відсутність емпатичності може створити кризу", – додає Діана.

Можна запропонувати партнеру звернутися до психолога. Але важливо, щоб він був готовий до цього і мав бажання. Інакше – це згаяні час та гроші.

Постійні конфлікти через секс. Як їх владнати?

Сексуальне життя – важлива складова щасливих стосунків. Потрібно навчитися говорити про секс, а не замовчувати незадоволення. Запитайте партнера:

• Чи є щось, що тебе не влаштовує у сексі?

• Що саме тобі не подобається?

• Чого тобі хотілось би? Можливо, щось слід спробувати?

• Що тебе збуджує, а що – ні?

"Для багатьох людей секс – табуйована тема. Не завжди пари, які приходять на терапію, готові говорити про це. Часто соромляться. Але в процесі розмови блоки знімаються. Вони розповідають про свої фантазії, які, можливо, нереалізовані в парі. Причин багато: сором, відсутність досвіду оргазму у жінок, психологічні причини, які передували сексуальним стосункам тощо. Накопичувальний ефект незадоволення призвів до того, що сексу не хочеться", – пояснює Анна.

Це можна зробити лише обговорюючи та підтримуючи одне одного. 

Війна змусила нас роз’їхатись. Чи це погіршить стосунки?

Немає однозначної відповіді. Все індивідуально. Але якщо у вас були проблеми до війни, то відстань може лише погіршити та ускладнити їх, каже Анна. Проте деякі пари в критичних ситуаціях навпаки стають підтримкою та ресурсом одне для одного. 

"Треба бути готовим, що після повернення існуватиме фактор відвикання одне від одного. Він може проявлятися холодом, страхом та незвичними почуттями з боку партнера. Якщо в процесі налагодження контакту після стосунків на відстані пара готова приймати одне одного, то проблем не буде. Якщо не готові, то це може призвести до розлучення", – пояснює Діана.

"Проте з іншого боку інколи життя окремо допомагає обнулити все і подивитися на партнера по-іншому. Ця пауза матиме цілющу силу", – додає Анна.

Я хочу дітей, а мій чоловік – ні. Що робити?

Ключове запитання: "Ти не хочеш дітей зараз чи взагалі?". Адже це дві великі різниці.

• Якщо партнер не хоче дітей саме зараз через фінансове становище/вік/відсутність житла/розвиток на роботі, то до цього можна поставитись з розумінням та обговорити майбутні плани.

• Якщо не хоче взагалі, це свідчить про розбіжності у цінностях, а відповідно – різних поглядах на майбутнє. Зазвичай такі пари розлучаються.

Чи можуть врятувати шлюб спільне майно/діти/бізнес

Лише як додатковий елемент. Тому що стосунки мають три базові опори:

• секс;

• емоційна прив’язка та близькість;

• когнітивний компонент – свідоме розуміння, чому я вирішую залишатись зі своїм партнером.

"Щось спільне може вплинути саме на когнітивний компонент. Якщо у пари спільне майно та діти, почуттів немає, але їх це влаштовує, то шлюб може існувати. Проте такі партнери шукатимуть секс та емоційну прив’язку в інших людях", – пояснює Анна.

"Все матеріальне – це інструмент, а маніпуляції спільними дітьми – прояв егоїзму. Це може втримати шлюб, але не стосунки", – додає Діана.

Коли слід звернутися до сімейного психолога

Головна ознака – обидва партнери мають бажання "лікувати" стосунки. Якщо його матиме лише один, то це буде марно.

Американський психотерапевт Джон Готтман сформував чотири ознаки, які допомагають визначити, чи може спеціаліст допомогти цій парі, чи вона рухається в напрямку розлучення:

1) критика;

2) зневага;

3) захисна поведінка;

4) реакція "стіна" – ігнорування.

"Якщо в парі є 2-3 такі ознаки, то проблема дуже серйозна. Вона не поверхнева, а тягнеться роками. На сеансі парної терапії запитую: "Як ви познайомились? Що привабило одне в одному?". Якщо пара відповідає з задоволенням, то має гарний прогноз покращення стосунків. Але якщо партнери починають знецінювати одне одного, сваритися чи казати, що нічого не пам’ятають – такі пари зазвичай розлучаються", – пояснює Анна.

Сімейні психологи допомагають упустити емоційні проблеми і розібратися, що насправді хоче кожен з партнерів, що зараз відбувається в стосунках і як кожен з них реагує одне на одного. Далі – партнери самотужки вирішують, чи хочуть вони ці стосунки або чи готові вони працювати над ними.

Що може вказати на те, що краще розлучитися

Коли в стосунках на постійній основі присутні:

• критика;

• зневага;

• ігнорування;

• відсутність бажання вести діалог;

• ненависть;

• відсутність бачення перспективи стосунків та майбутнього разом.

"З іншими проблемами можна працювати", – додає Анна.