Як правильно розлучитися в Україні: через суд, якщо є діти, хто платить і як ділити майно

Заява на розлучення: через суд і через РАЦС

У РАЦСі шлюб можна розірвати, якщо є спільна згода та немає неповнолітніх дітей.

Розлучення відбувається тільки через суд, коли:

1) у подружжя є діти до 18 років;

2) якщо розлучитися хоче лише хтось один із подружжя. 

Суд не розглядає позовні заяви, не допускаючи розлучення:

• коли подружжя має дитину віком менше одного року;

• коли дружина вагітна. 

"Навіть якщо жінка сама не хоче бути з чоловіком однією сім'єю", – підкреслює Ольга Маслова. 

Норма про один рік працює буквально. Тобто, коли дитині виповнюється один рік і один день, вже можна подати в суд позов на розірвання шлюбу. 

До вторгнення, розповідає адвокатка, були підготовлені зміни до Сімейного кодексу, щоб постраждала від домашнього насильства дружина могла подати позов про розірвання шлюбу, навіть якщо дитині менше ніж рік. Поки ці зміни не ухвалені. 

Які документи потрібні, щоб подати на розлучення в Україні

1) Оригінал свідоцтва про шлюб

Якщо документа немає – не проблема, зауважує Маслова. Впродовж кількох робочих днів у РАЦСі можна отримати дублікат або витяг з Реєстру щодо актового запису про шлюб. Це може зробити адвокат чи будь-хто на підставі нотаріально посвідченої довіреності від позивача, тобто того, хто хоче розірвати шлюб.  

Довіреність нескладно зробити у консульстві або посольстві України, якщо людина бажає розлучитися, перебуваючи за кордоном, каже адвокатка. 

2) Паспорти

Копії сторінок паспорта, якщо це документ старого зразка. Якщо ID-карта, додатково потрібен витяг із Єдиного демографічного реєстру. 

3) Якщо є спільні діти, бажано додати копію свідоцтва про народження.

Як правильно подати на розлучення

Щоб розлучитися через РАЦС, за спільною заявою слід звертатися до відділу державної реєстрації за місцем прописки чоловіка або дружини. 

Щоб розлучитися через суд, спочатку треба направити позовну заяву до суду за місцем реєстрації відповідача, а не того, хто ініціює розлучення.

"Жінка, наприклад, бажає розлучитися. Вона живе в Полтаві, а чоловік її зареєстрований у Львові. То подаватимемо позов до суду Львова. Навіть якщо чоловік теж живе в Полтаві", – пояснює адвокатка. 

Але якщо подружжя має маленьку дитину, позивач може подати заяву до суду за місцем фактичного проживання. Тоді до стандартного пакета документів додається підтвердження, що людина дійсно живе там із дитиною. Акт підтвердження може скласти голова ОСББ або ЖЕК. 

Шаблонів позовної заяви в інтернеті багато, каже Маслова, тож можна спробувати скласти самостійно. Або звернутися до адвоката. 

Чи можна розлучитися онлайн 

Щоб розірвати шлюб через РАЦС, чоловік і дружина повинні особисто туди з’явитися в призначений час. А для розлучення через суд подружжю не обов’язково відвідувати судові засідання. Замість них це можуть робити юристи. 

Якщо один з подружжя за кордоном, розповідає Ольга Маслова, може надати адвокату документи в електронному вигляді, підписати договір, надати оригінал свідоцтва (якщо є). Адвокат може сам підписати позов до суду в інтересах клієнта. Або ви можете подати позов через Електронний суд. 

Скільки коштує розлучитися через РАЦС і через суд

Держмито за розлучення в РАЦСі – 8,50 грн.

Судовий збір для розірвання шлюбу – 992,40 грн до кінця цього року. Сплачується одноразово.

Банківську квитанцію про сплату судового збору треба долучити до документів разом з позовною заявою, розповідає адвокатка.

Хто платить за розлучення

Судовий збір сплачує той, хто подає позов. 

Скільки триває процедура розлучення

Між подачею заяви та розлученням через РАЦС орієнтовно має пройти до одного місяця. За цей час подружжя може передумати.

Натомість з термінами розірвання шлюбу через суд не все так однозначно.

Найкращий варіант – розлучитися за 1,5-2 місяці, розповідає Маслова. 

До того ж будь-яке судове рішення вступає в законну силу через 30 днів з моменту проголошення (якщо не подана апеляція): "Умовно кажучи, на 31-й день можна отримати в канцелярії суду рішення, яке набрало законної сили і підтверджуватиме факт розірвання шлюбу". 

Чому такий термін? Суд робить запит в адресне бюро, чи дійсно відповідач – той, з ким хочуть розлучитися, – зареєстрований за вказаною адресою. На цю довідку чекають близько місяця, після цього призначають перше засідання. 

"Якщо інша сторона готова на нього прийти або прислати представника, або навіть подати до суду письмову чи нотаріальну заяву, що не заперечує, – суд може постановити рішення про розірвання шлюбу", – зауважує юристка.

Але зазвичай так не буває. 

Розлучення через суд в середньому триває 6-7 місяців, бо відповідачі затягують розгляд: "То "захворів", то невчасно отримав повістку, то попросив про примирення. За заявою одного з подружжя суд може одноразово надати подружжю строк на примирення, який не може перевищувати три місяці".

Як розлучитися, коли є дитина

Пара не зобов’язана просити суд визначити місце проживання дитини. Дитина, наприклад, може залишитися жити з батьком, якщо маму це влаштовує, нагадує адвокатка. 

Суд вирішує справи тільки в межах заявлених позовних вимог. Якщо просимо розірвати шлюб – суд вирішує тільки це. 

Подружжя, наприклад, може скласти нотаріальне посвідчення договору, з ким проживатиме дитина. Це так званий аліментний договір, в якому прописують:

• місце проживання дитини;

• години спілкування з іншим із батьків;

• розмір аліментів.

Нотаріальний договір має силу виконавчого листа.

Наприклад, якщо дитина живе з мамою, але вона системно перешкоджає батькові спілкуватися з дитиною, він має право звернутися до державної виконавчої служби. Якщо мати не відчиняє двері – складають акти, а далі – заяви до поліції та органів опіки. І батько може ініціювати питання змінити місця проживання дитини.

Або: дитина живе з татом і не хоче йти проводити час із мамою. Тоді державний виконавець не має права фізично забирати її від тата.

Нотаріально посвідчений договір корисний, якщо пара хоче домовитися не просто на словах. Це простіше і швидше, ніж суд. 

Парам, які вирішили просити суд визначити місце проживання дитини, адвокатка не радить робити це одночасно з процедурою розірвання шлюбу: "Місце проживання дитини суд визначатиме не менше як рік. Тому якщо подружжя бажає розлучитися швидше, раджу роз'єднувати ці вимоги в окремі провадження".

Щоб вирішити, з ким житиме дитина, суд ініціює перевірки:  

• Орган опіки і піклування звертається до садочка або школи, запитуючи, хто з батьків цікавиться успіхами дитини, хто приходить на батьківські збори. 

• Роблять запит до педіатра дитини, щоб дізнатися, хто займається її лікуванням. 

• Запити за місцем проживання батьків. 

• Отримавши всі документи, орган опіки і піклування складає акт обстеження житлово-побутових умов, перевіряє, чи немає там загрози для дитини.

• Зібрана інформація виноситься на комісію при міській раді.

• Комісія ухвалює рішення. 

Органи опіки і піклування, а також суди мають виходити з того, що вирішальним моментом є врахування інтересів дитини. 

Маленьких дітей переважно залишають з мамою, посилаючись на Конвенцію про захист прав дитини. Бо малеча фізично залежить від матері. 

Побутові умови батьків враховують, але насамперед звертають увагу, хто приділяє увагу дитині, зауважує Маслова. Тому якщо в батька є окрема дитяча кімната, а у мами – однокімнатна квартира, вирішального значення це не матиме.

Якщо в матері не бачать загрози для життя дитини, дитина залишиться з мамою. І навпаки. "Є випадки, коли мама була в релігійній секті й нав'язувала дитині світогляд, суди ухвалювали рішення залишити дитину з батьком", – розповідає Маслова.

Місце проживання дитини 10+ років визначають за спільною згодою батьків та самої дитини. 

"Якщо в обох батьків більш-менш однакові умови, дитина також схильна до обох – існує механізм судово-психологічної експертизи. Тоді психолог, спілкуючись з дитиною і з кожним із батьків, робить експертний висновок, з ким дитині буде краще", – розповідає адвокат. 

Якщо батьки проживають окремо, дитина 14+ років сама визначає, де житиме. 

Останнім часом, зауважує адвокатка, в судовій практиці стає більше випадків, коли дитина хоче залишитися жити з батьком. 

Як поділити майно

Пара може піти до нотаріуса і зробити договір про поділ спільного майна. Там можна відійти від рівності частин: "Якщо подружжя домовилась, нотаріус не втручається. Фіксує домовленості і посвідчує підписи подружжя". 

У суді розірвання шлюбу і поділ майна, зауважує адвокатка, зазвичай в одну справу не об'єднують. Це два окремі позови, але поділ майна може йти паралельно.  

Перед тим як йти до нотаріуса чи в суд, важливо експертно визначити ринкову вартість сумісного майна. 

Судовий збір становить 1% від ціни позову. Умовно, якщо все майно оцінюється у 1 000 000, кожен з подружжя претендує на половину – 500 000. Тоді у разі звернення до суду треба було б сплатити 1% від 500 000. Але існує поняття нижньої і верхньої межі судового збору: 

• цьогоріч – не менше 992,40 грн;

• та не більше – 12 405 грн. 

Яке майно є спільним

Усе, набуте за час шлюбу. Коли розподіл майна відбувається через суд, все ділиться навпіл, якщо навіть хтось із подружжя не мав доходу. 

Кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є спільною. 

Що не є спільним

1) Майно, набуте до шлюбу.

2) Майно, набуте в шлюбі за кошти, які належали одному із подружжя особисто.

Хтось, наприклад, мав на депозиті певну кількість грошей до укладення шлюбу, потім в період шлюбу гроші зняв і щось придбав. "Це майно вважатиметься особистою власністю того з подружжя, чий це був депозит".

Якщо, наприклад, чоловік подарував дружині машину за гроші з депозиту, який відкрив до шлюбу, – після розлучення автомобіль за правом залишається у чоловіка. Колишня дружина може подати позов. Але суд їй відмовить. 

3) Спадкування. 

4) Майно, набуте на підставі договору дарування.

"Тому зазвичай батьки молодят, якщо купують нареченим квартиру, оформлюють договором дарування на свою дитину", – зауважує Ольга Маслова. Але має бути документ. 

Але коли житло належить одному, а ремонт робили коштом іншого,  внаслідок чого вартість житла збільшилася більше ніж на третину – той, кому житло не належить, може претендувати на визначену судом частку або грошову компенсацію.  

"Але недостатньо сказати "мені здається, що вартість істотно збільшилася". Маємо документально доводити. Якщо кажемо про ремонт – мають бути збережені чеки на будматеріали, акти виконаних робіт, кошториси. Всі ці документи передають експерту, який виїжджає на місце, проводить оцінку вартості майна до ремонту і після", – розповідає адвокатка.

Звичку збирати чеки мало хто має, тому юристка радить почати це робити: "Це може колись допомогти навіть в питанні дітей. Якщо зайде мова про нецільове використання аліментів, маючи чеки, можна довести, що саме придбали дітям".

Радить парам подумати про шлюбні договори. У день весілля його укладати не обов’язково. Це можна зробити й через 10 чи 20 років подружнього життя.

Виплата аліментів

Якщо батько чи мати нормально платить аліменти, можна не ходити ні до нотаріуса, ні до суду. Але якщо інша сторона не бажає платити аліменти, залишається тільки судове стягнення аліментів. І це теж ще одне окреме провадження. 

Наразі законодавчо визначений мінімальний розмір аліментів, який можна стягнути в безспірному порядку, розповідає Маслова:

• 1/4 від заробітку на одну дитину;

• 1/3 на двох дітей;

• 1/2 на трьох дітей.

Тобто якщо, наприклад, зарплата мами чи тата 30 000 грн і є трійко дітей, то сума аліментів складає 15 000 грн.

"Подали заяву до суду (наказне провадження), суд протягом 20 днів цю заяву розглянув і видав жінці чи чоловікові зворотній судовий наказ, з яким можна йти до виконавчої служби і стягувати аліменти без судових засідань і довгого процесу", – пояснює адвокатка. 

Якщо ж є троє дітей, але жінка чи чоловік хоче не 50% на аліменти, а більше – треба йти з позовом до суду.