"Ковідні історії" або як хворіють на COVID-19 спортсмени

Фізична активність допомагає підтримувати тіло у формі, покращує настрій, зміцнює імунітет та робить наше серце та легені сильними та здоровими. А також часто дозволяє нам доволі легко переносити навіть таку підступну хворобу як коронавірус.

Легкі симптоми та швидке повернення до звичного життя та тренувань – найцінніші подарунки, які можна отримати, якщо активно займатися спортом та вживати здорову їжу. Тож ділимося з вами першими трьома історіями від бігунки, плавця та велосипедиста.

Світлана Шмідт, бігунка

Захворіла на ковід на 34-му тижні вагітності. Як потім виявилося, малятку на такому терміні нічого не загрожувало – спрацьовує плацентарний бар'єр. Було б гірше, якби був менший термін вагітності.

Першим захворів чоловік. Коли дізналися про позитивний тест, він відразу ж переїхав від Світлани. Сподівалися, що пощастить, і вона не захворіє, але через п’ять днів після його тесту в неї підвищилася температура до 37,5 та з'явилася слабкість і ломота у тілі.

Через кілька днів зробили тест. Було очевидно – це таки коронавірус. Світлана перенесла його легко. Навіть легше, ніж чоловік. За весь час хвороби лише раз прийняла пігулку парацетамолу, щоб зняти ломоту в тілі. Більше з ліків нічого не можна було через вагітність.

Приблизно через тиждень зникли смак та запах, температура трималася на рівні 37,5 майже два тижні, але вище не підіймалася. Весь час відчувала слабкість. Постійно спала. Близько двох тижнів було відчуття, що хвора, але потім полегшало.

До тренувань повернулася через 2-3 тижні після хвороби. Світлана тренувалася всю вагітність, багато ходила, займалася силовим тренуванням і плавала. За відчуттями, під час тренувань після хвороби ніби нічого не змінилося.

Був стандартний стан як після ГРВІ – слабкість та спортивна форма зійшла нанівець. А ось смак та запах відновлювалися десь півтора місяця. В цілому Світлана перенесла ковід як звичайну застуду,  без ускладнень не тільки для неї, а й для дитини. 

Олексій Сніжко, плавець

Перші симптоми в Олексія з’явилися вранці, але він не одразу зрозумів, що не так. Усі тренування, які він проводить, за розкладом проходять у ранковий час.

Очі ледве відкрилися о дев’ятій ранку, хоча зазвичай о сьомій уже багато встигає. Тоді він зрозумів, що просто не може встати з ліжка. 

Відчував стандартні симптоми – ломоту у тілі, слабкість та страшенний головний біль. Поміряв температуру, а на термометрі "жах усіх чоловіків" – 37,2. Найвищий показник був 37,7. Наступного дня вже почував себе краще, хоча температура була трохи вищою, ніж спочатку.

Коли ще не впевнився, що це коронавірус, відразу ж переїхав у сусідню спальню. Сидів тільки там. Якщо виходив, то лише у масці. Найскладніше – повністю ізолюватися, коли у тебе маленький син та вагітна дружина.

Через два дні температури зовсім не було, але залишилася слабкість. Апетиту не було. За дві доби Олексій майже нічого не з`їв, але багато пив: звичайну воду, з лимоном, трав’яні чаї, морси – до п’яти літрів на день! Приймав вітамін D. Допомогло й те, що перед хворобою щодня займався плаванням та добре вентилював легені. 

Через те, що швидко стало легше, Олексій вважав, що це була звичайна застуда. Але на четвертий день почав пропадати смак. Відчуття дивні. Це продовжувалось кілька днів, а не місяць, як буває у багатьох. До життя повернув смак мандаринок.

За три тижні до того, як захворіти, Олексій з сім’єю зробили щеплення від грипу, а сину ще зробили щеплення від пневмокока. Так захистили себе від того, що на ковід міг накластися ще й грип.

Дружина також захворіла, але єдиною ознакою була відсутність смаку.

Через тиждень вже почував себе добре, залишилась лише слабкість. Тоді стало зрозуміло, що головне не лише легко перехворіти, а й потім швидко відновитися. Через десять днів тест вже був негативний.

Лікарі сказали, що відсутність смаків та низька температура вказує на легку форму коронавірусу. Якщо немає кашлю та відчуття важкості у грудях (ознаки пневмонії), хвилюватися не треба.

Після негативного тесту почекав ще 10 днів і тільки потім вийшов на роботу. Зараз із неприємного залишилася лише слабкість.  

Відновлювався Олексій обережно. Відчуття, що все дуже швидко минуло, тож можна займатися на повну силу, може бути оманливим.

Адже слабкість у тілі свідчить про те, що там ще могло залишитись запалення, й організму потрібен час на відновлення. Тому навантаження повинні бути легкими – 30–40% від стандартного об’єму.

Та не забувайте про відпочинок! Обов’язково! Після тренування вас може накрити слабкість, тому не потрібно поспішати. Тренуйтеся тоді, коли у вас точно буде вільний час для повноцінного відпочинку.

З усіх знайомих Олексія, які перехворіли на коронавірус,  у тих, хто постійно займалися спортом та вели активний спосіб життя, хвороба протікала у легкій формі – невисока температура, відчуття слабкості та відсутність смаку.

Але треба пам’ятати, що навантаження повинні бути помірними. Занадто великі об’єми тренувань можуть навпаки знизити імунітет, й ви швидше захворієте. Тоді вас не захистить жодна маска або соціальна дистанція.

Євген Соболев, велосипедист

Євген Соболеву виповнилося 30, коли він був на ізоляції під час хвороби. Займався спортом з дитинства. Це були в основному ігрові види спорту: великий теніс, волейбол, баскетбол.

У 12 році купив МТБ і підсів на велосипед. У 2019 році еволюціонував з "матрацника-покатушника" до шосейного аматора. Став активно тренуватися з Echelon (велосипедний клуб) – у середньому три тренування в тиждень. Накатав за цей сезон небагато – близько 7000 км.

На початку жовтня проходила шосейна багатоденка – Tour de Onur. Через день після повернення до Києва Євген відчув перші симптоми – головний біль, слабкість, ломоту в тілі.

Температура була невисокою – 37,3. Відчував здавленість у грудній клітці. Відчуття були не такі, як при ГРВІ. Дружина пожартувала, що це типова "чоловіча хвороба".

Зробив тест. Через день результат – позитивний. Загальний стан був таким самим, але температури вже не було. З'явилася закладеність носа. Відразу написав усім, з ким контактував, й відокремився. Почувався здоровим десь на п'ятий день після перших симптомів.

Під час лікування пив багато води, десь 3-4 л на день. Приймав вітаміни D, С та цинк. Противірусне не приймав, постійно вимірював рівень сатурації кисню в крові за допомогою пульсоксиметра.

Терапевт призначила КТ грудної клітки через періодичні болі. Зробив на п’ятий день після перших симптомів, але краще робити на 7-10 день. З легенями все було в порядку. 

Ізоляція збіглася з формальним закінченням велосипедного сезону, погіршенням погоди та втратою мотивації активно тренуватися. На перше тренування після хвороби виїхав через три тижні. Це була легка недільна покатушка.

За відчуттями середній пульс був трохи вищим, ніж звичайно. На одному з тренувань, але вже пізніше, побачив на пульсометрі свій максимальний пульс за сезон. В цілому намагався не сильно напружуватися, хоч хворобу переніс досить легко.

Більше спорту та корисних порад – у нашому Телеграм каналі Бути здоровим – просто.