“Детективна історія”: Хто й навіщо купив палац під Хмельницьким за 1,5 млн (і що з цього вийде)
Спадщина.UA — проєкт, що займається відновленням архітектурних пам’яток України. У березні засновниця проєкту, Ганна Гаврилів, придбала історичний палац у Деражні, що на Хмельниччині, на аукціоні Фонду держмайна. Вартість угоди — 1,5 мільйона гривень.
Палац у Деражні — це двоповерхова історична споруда площею понад 700 кв. м, зведена приблизно 1910 року. Будівлю нещодавно визнали пам’яткою архітектури місцевого значення. За даними істориків, палац будувався як приватна резиденція адвокатом Гершгориним, та радянська влада перетворила його на початкову школу, а потім на "будинок піонерів". В роки незалежності палац стояв порожнім і занепадав, перебуваючи на балансі Мін'юсту.
LIGA.Life поговорила із новою власницею палацу — засновницею Спадщина.UA Ганною Гаврилів, та запитала її про відновлення та плани щодо історичної пам’ятки у Деражні.
У чому унікальність споруди
Деражня — містечко на Хмельниччині, засноване 600 років тому. Місто невелике (тут мешкає всього 10 000 осіб), проте відоме історичною забудовою XIX – початку XX ст. — щонайменше дев’ять архітектурних пам'яток збереглись. Їх було набагато більше, але під час Другої світової та впродовж радянського періоду значна частина архітектури була знищена.
"Палац Гершгорина залишився одним з небагатьох носіїв яскравих ознак стильової міської забудови, він залишається домінантою у забудові вулиці та свідченням історичного міського статусу Деражні", — розповідає Ганна Гаврилів.
Історики та реставратори вже дослідили палац й виявили унікальні автентичні знахідки та артефакти, як от оригінальне фальцеве покриття, якому понад 100 років, чи фрагменти п’яти кахлевих печей, які колись прикрашали інтер'єри палацу та формували його опалювальну систему.
"Кожна — твір мистецтва в різних формах історизму", — коментує Ганна й додає, що в одній з кімнат збереглися рідні дерев'яні вікна з віконницями-гармошками, які нині рідкість в Україні.
Унікальність будівлі ще й у тому, що вона стала першим в Україні палацом, який приватизовано цілком легально та юридично правильно, пояснює Гаврилів. Раніше в Україні приватизували історичні споруди, але з порушеннями юридичних норм, тож їх знову повертали державі. "А от кейс із палацом Гершгорина, який 10 разів поспіль виставляв на Prozorro Фонд держмайна, я б назвала зразковим", — підкреслює нова власниця.
Хто й коли побудував палац
Фонд держмайна продавав палац як "Будинок приватного адвоката Периторіна", а вже після аукціону з’ясувалось, що Периторіна не існувало. Його прізвище, за словами Ганни Гаврилів, — це неправильно "прочитане" прізвище "Гершгорин".
"Шукаючи "Периторіна" в дореволюційних довідниках, історики виявили інше прізвище — приватного повіреного (адвоката) Самуїла Янкелевича Гершгорина. Він мешкав у Деражні та у 1910 році побудував для себе палац у стилі модерн", — коментує Гаврилів.
Втім з’ясувалось, що Гершгориних у XX ст. було троє — серед них купці першої та другої гільдії та власник місцевого чавунно-ливарного заводу й бібліотеки. З’ясувати, кому з них належав палац, історикам досі не вдалось.
"За "совєтів" архіви було добряче "почищено", відтак навіть більшість об'єктів спадщини Хмельницька не мають даних про архітекторів чи первинних власників. Матеріали розпорошені по кількох архівах, тож робота в цьому напрямі — суцільна детективна історія", — коментує Ганна.
Керівниця проєкту додає, що палац лише 10 років використовувався як приватний маєток (до революції). Потім — більш як століття палац слугував для освітніх потреб, що дуже вплинуло на його інтер’єри та екстер’єр.
"100 років громадської експлуатації будівлі в умовах "радянської дійсності" знищили багато, але шляхетне походження палацу та аристократичний дух первісного господаря — заможного адвоката, купця чи промисловця Самуїла Гершгорина — панує тут досі, а фахівці бачать реальну перспективу його відродження", — переконує Гаврилів.
В якому стані пам’ятка зараз та чого потребує
Після поверхневого огляду фахівці припускали, що будівля потребуватиме значних інвестицій та проведення капітальних робіт. Та провівши більш ґрунтовні дослідження, дійшли висновку, що палац у доброму технічному стані та потребує лиш реставраційного ремонту.
Реставруватимуть споруду повністю — фасад будівлі, покрівлю, а також внутрішні приміщення. Наразі працюють зі збереженням та відновленням рідного фальцевого покриття 1910 року, яке дивом вціліло — його знайшли під шаром радянського шиферу. Підвальні приміщення палацу розчистили від будівельного сміття та зайвих об’ємів землі — там виявили вцілілі простори з арковими склепіннями, які волога не знищила за понад 100 років.
Фахівці уже дослідили колірну гаму збережених віконних рам й за їх зразком замовили нові вікна для цокольного рівня — його планують зробити експлуатованим. "Дослідили тиньки [штукатурку] та колірну гаму фасаду палацу, яка також має багато "кольорових" періодів, серед них були дуже сміливі і яскраві. Плануємо зберегти автентичні кольори", — розповіла Ганна.
Зараз архітектори-реставратори завершують паспорт опорядження фасаду, а візуалізатори працюють над створенням цифрової моделі палацу.
Над проєктом разом із Ганною Гаврилів працюють: Оксана Лобко (історичні дослідження), Іван Щурко (архітектурні дослідження), Ірина Гірна (майстерня "Гарда", художньо-реставраційні дослідження) та Анатолій Фют, який відповідає за геодезичні дослідження. Загалом на об’єкті працюють 9 людей, також залучені субпідрядники та різнопрофільні фахівці. Етап досліджень та реставрації планують завершити впродовж квітня.
Що чекає на палац у майбутньому
Яку функцію матиме будівля палацу у майбутньому, визначить інвестор, якого Спадщина.UA планує залучити після завершення досліджень та першого етапу робіт (реставраційного ремонту). Адже тільки після цього з’явиться розуміння про дійсний потенціал палацу, каже Ганна:
"Якщо на попередніх об’єктах ми працювали виключно власними ресурсами, то у Деражні ми плануємо залучати інвестора чи партнера та вважаємо за свій моральний обов’язок визначати майбутню функцію спільно з ним. А вже функція диктуватиме бюджет проєкту".
Гаврилів пояснює, що економічно доцільніше, якщо представник місцевої громади або бізнесу вирішить, що буде з палацом далі. Лише після цього проведуть остаточні ремонтні роботи та пристосують будівлю до нової функції.
"Багато хто написав, що там буде музей. Це не відповідає дійсності. Готель, музей еротики чи будь-що інше — це вже вирішить інвестор, а нав'язувати йому функцію ми не плануємо. Це не наше право", — підкреслює Ганна.
І додає, що останні кілька років частину палацу винаймала для богослужінь Українська православна церква Київського патріархату (УПЦ КП) — з представником церкви домовились, що храм залишать в одному з приміщень палацу ще до літа 2023 року.
Як відновлення палацу вплине на життя міста
"Палац Гершгорина" стане новою культурно-туристичною точкою на мапі України й підвищить туристичний та економічний потенціал Деражні на Хмельниччині. Цьому сприяє те, що саме містечко розташоване на перетині важливих транспортних магістралей та є великим залізничним вузлом.
Втім, Ганна Гаврилів додає, що й майбутнє палацу великою мірою залежить від місцевої громади: "Цей кейс може стати хорошим прикладом синергії та взаємовпливів влади, громади та об'єкту культурної спадщини для спільного блага".
Інформаційний шум довкола палацу вже привернув увагу багатьох, каже Ганна: "Ще донедавна це був один із занедбаних будинків на території міста без особливих планів на майбутнє, а сьогодні — відомий на всю Україну палац".
Щоб активізувати місцеву громаду, Спадщина.UA планує за кілька тижнів провести у палаці тимчасову виставку й запросити місцевих мешканців, гостей з сусідніх областей та експертів — гостям покажуть результати досліджень історії будівлі. "Впевнена, це викличе жваву конструктивну дискусію та дасть підказки щодо майбутньої функції палацу, а можливо й партнера", — підсумовує нова власниця палацу.