Фан-бази та їхня роль в K-pop музиці: як вони стають трендсетерами
Глобальний успіх K-pop, зокрема, таких гуртів, як BTS і Blackpink, об'єднує мільйони шанувальників у всьому світі. Різні музичні стилі з яскравими образами та креативні агентства ретельно готують нових артистів для міжнародного ринку. Попри популярність, індустрія має свої виклики: жорсткий графік і тиск на виконавців від самих фан-баз. LIGA.Life розповідає про К-рор, жіночі гурти та бойз-бенди, а також феномен фандомів у сучасному медіапросторі.
Що таке фан-бази K-pop, якими вони бувають і як формуються?
Останніми роками світова музична індустрія стала свідком різкого зростання K-pop і створення завзятого глобального фандому навколо корейської музичної індустрії. Це культурне явище із Південної Кореї вийшло далеко за мовні та географічні кордони.
Всесвітній успіх K-pop можна пояснити його тактичним підходом: південнокорейські розважальні підприємства, відомі як "фабрики ідолів", виховують і навчають молоді таланти співам, танцям і навіть мові. Надалі айдол-групи запускають не лише на корейський ринок, але й з прицілом на світову аудиторію.
Однією з рушійних сил глобального поширення K-pop є пристрасні та віддані фандоми, які виникають навколо музичних виконавців. Ці фандоми, які часто називають "stans", відіграють ключову роль у просуванні та підтримці популярності K-pop у всьому світі.
Соціальні медіаплатформи, зокрема Х, TikTok, Instagram і фан-форуми, стали віртуальними просторами, де шанувальники з різних куточків світу об’єднуються, щоб висловити своє захоплення ідолами K-pop.
Наприклад, шанувальники BTS – одного з найвідоміших корейських бойз-бендів – створили величезний фандом, відомий як ARMY, який став неабиякою впливовою силою в соцмережах. Але BTS – не єдиний приклад.
Фандоми жіночих гуртів, таких як Blackpink, мають власні спільноти, які активно підтримують артистів, створюють контент та залучають нових шанувальників на рівні з американськими та європейськими попгуртами.
Фанати організовують флешмоби, створюють відео, поширюють меми, таким чином формуючи субкультуру, яка нерідко впливає і на музику, і на маркетингові стратегії артистів.
Фан-база ARMY від BTS здатна миттєво організувати тренд або іншу акцію в соцмережах, аби підтримати свій гурт, що неодноразово допомагало BTS у просуванні нових релізів. Крім того, обидві групи увійшли до книги рекордів Гіннеса за найпопулярніше відео на YouTube впродовж 24 годин. Ці два корейські попгіганти "змагалися" за рекорд у 2019 та 2020 роках.
Blackpink вперше заволоділи цим титулом з піснею "Kill This Love", але тепер рекорд належить BTS за пісню "Dynamite". За перші 24 години після публікації у серпні 2020 року відео переглянули 101 100 000 разів. Це означає, що в середньому один із кожних 77 людей у світі переглянув це відео того дня. BTS також поставили рекорд у колаборації зі співачкою Halsey "Boy With Luv" — 1,8 млрд переглядів.
Жіночі гурти, вплив "суперфанів" та парасоціальні стосунки
Фан-культура навколо жіночих гуртів особливо активно розвивається в жанрі K-pop. Наприклад, Blackpink – один із найпопулярніших жіночих гуртів, який має фанатів по всьому світу, відомих як BLINKs.
BLINKs, як і ARMY, створюють контент, присвячений виконавицям, та активно слідкують за новинами, трендами і концертами. З моменту дебюту у 2016 році й до травня 2024-го в інтернеті про гурт згадували понад 423 мільйони разів (приблизно 148 тисяч згадок на день) — це, до прикладу, більше, ніж населення Португалії.
Зазвичай жіночі фандоми відрізняються від фандомів бойз-бендів за змістом обговорень. Вони, наприклад, більше акцентуються на ідеях жіночої сили, самоствердження і підтримки, що відображає цінності, які втілюють артистки у своїй творчості. Водночас жіночі гурти зазнають критики через висвітлення особистого життя. Як пише BBC, на початку березня 2024 року зірка K-pop Karina опублікувала вибачення в Instagram через те, що публічно зізналася про стосунки з актором Лі Чже Уком.
"Щиро прошу вибачення за те, що здивувала моїх фанатів, які підтримали мене", – написала фронтвумен дівочої групи.
Те, що Karina була змушена перепрошувати за стосунки, спантеличило багатьох за межами K-pop сцени, але це відкриває вікно у світ "суперфанів" індустрії, вважає BBC.
Фанати цілодобово транслюють музику своїх улюблених зірок – навіть коли звук вимкнено під час сну, – щоб підвищити рейтинги в чартах, організовувати масове голосування під час сезону нагородження, а іноді навіть спонсорувати рекламу на цифрових білбордах у таких місцях, як Таймс-сквер у Нью-Йорку.
"Фанати відчувають себе зневіреними", – розповідає BBC корейський медіаоглядач Чон Док Хеон, додавши, що шанувальники K-pop часто вважають себе такими, що перебувають у парасоціальних стосунках з ідолами. Вони стосуються односторонніх взаємин, коли одна сторона витрачає певну кількість часу, емоційної енергії та грошей на іншу, якою вони зачаровані, але яка може не знати про їхнє існування. Оскільки індустрія дедалі більше заохочує шанувальників висловлювати свою прихильність через споживацтво, їх бажання отримати "компенсацію" зростає. Це сприяло тому, що фанати висувають вимоги, які іноді межують із погрозами.
Агентства також почали створювати соціальні застосунки для своїх артистів, які пропонують шанувальникам слідкувати за повсякденним життям їхніх кумирів. SM, компанія K-pop, яка стоїть за такими групами, як aespa, представила застосунок у 2020 році, який виглядав як програма для обміну повідомленнями сам на сам, але насправді це груповий чат, у якому кумир надсилає повідомлення тисячам шанувальників одночасно. Деякі зірки також купували подарунки для шанувальників або пропонували їм особисті дзвінки.
Причина популяризації таких застосунків у тому, що до 2019 року товари та альбоми часто були доступні лише на сторонніх вебсайтах, а офіційні спільноти шанувальників розміщувалися на корейськомовних форумах. За останні роки з’явилося кілька платформ, щоб надати монетизовану "ексклюзивність" і можливість надіслати повідомлення улюбленому виконавцю напряму – за певну ціну.
Наприклад, Weverse – це мобільний застосунок і вебсайт, які належать і управляються HYBE Entertainment, компанією, що стоїть за BTS. Тут розміщено ексклюзивний безкоштовний і платний контент для виконавців від HYBE (BTS, TXT, Seventeen), YG Entertainment (BLACKPINK, IKON, Treasure), невеликих і незалежних лейблів (CL, Sunmi, Everglow, Oneus) і кількох не корейських артистів (PrettyMuch, Lil Huddy). Застосунок зазначає, що за період 2023 року вдалося продати 18,3 одиниці мерчу.
Трендсетери та вихід на міжнародний ринок
Вплив K-pop виходить за межі музики. Ідоли K-pop не просто музиканти: вони трендсетери в сфері моди та краси. Характерний і часто яскравий модний вибір зірок K-pop викликає резонанс не лише в Південній Кореї, але й на подіумах і в гардеробах у світі. Стандарти краси, які поширюють ідоли K-pop, також вплинули на всесвітню популярність корейських засобів догляду за шкірою та макіяжу, багато хто з виконавців створюють власні бренди.
Фінансовий вплив K-pop на музичну індустрію також є значним. Глобальний попит на K-pop призвів до солдаут-концертів та створення різноманітного мерчу.
Досягнення K-pop спонукають до співпраці між південнокорейськими та західними артистами, що спричиняє культурне та жанрове злиття, яке орієнтується на різноманітну аудиторію: наприклад, колаборації зі співачкою Halsey або Софією Карсон.
Однак глобальна популярність K-pop має свій темний бік. Інтенсивний контроль і тиск на ідолів K-pop, які часто починаються з підліткового віку, регулярно підіймати дискусії про токсичний бік індустрії, а саме: питання психічного здоров’я, втручання в приватне життя та суворий режим тренувань, який нав’язують виконавцям.