Кохання у місті. Як урбан-простір впливає на романтичні стосунки
У День закоханих в українських містах заплановані сотні романтичних побачень і зустрічей. Те, наскільки приємними вони будуть, насправді сильно залежить від якості міського простору. Не дарма парочки люблять проводити час у затишному кафе чи атмосферній кав’ярні. Адже це — ідеальні приклади міських локацій, де можна усамітнитись, наважитись на відверту розмову… або поцілунок. Ну, ви зрозуміли — для кохання людям потрібне особливе місце.
До Дня святого Валентина LIGA.Life разом з командою урбан-бюро Big City Lab підготувала матеріал, що пояснює, як простір міста може позитивно й негативно впливати на романтичні стосунки. А також — розповідаємо, де шукати романтику у Києві.
Як місто створює умови для романтичних побачень
Уже доведено, що простір міста здатен впливати на настрій та ментальне здоров’я мешканців. Що цікавіша у місті архітектура та більше зелених зон — то комфортніше та щасливіше люди себе почувають. І навпаки — "погані" архітектурні рішення та ворожий громадський простір можуть зумовлювати психологічні проблеми та навіть заганяти містян у депресію.
Аналогічно місто впливає й на інші аспекти нашого життя — роботу, відпочинок, стосунки. Для того, щоб люди могли будувати стосунки гармонійними, їм потрібен комфортний та безпечний публічний простір. І йдеться не лише про сквери чи площі — це також і громадський транспорт, кав’ярні, набережні та навіть звичайні лави й тротуари.
Якщо публічних просторів багато, вони спроєктовані правильно, то парам хочеться проводити там час. Якщо ж таких просторів обмаль, або вони не відповідають потребам мешканців, люди шукатимуть альтернативу деінде, а ситуація з "романтикою" погіршуватиметься.
Архітекторка та спеціалістка з фізичної доступності в урбан-бюро Big City Lab Софія Брем пояснює, як місто буквально "диктує" нашу любовну поведінку. Софія називає головні елементи "романтичної інфраструктури" на прикладі Києва та інших українських міст:
1) Популярні місця для зустрічей
У містах є локації, які стають культовими місцями зустрічей. Це може бути що завгодно — історичні чи культурні пам’ятки, локації місцевого значення, а то й просто заклади чи станції метро. Здебільшого їх значення розуміють лише містяни. Наприклад, у Києві — це зустрічі на "Золотих" у Верхньому місті, або біля "Сковороди" на Подолі. У Львові — це "Крива Липа". Схожу роль відіграє "Градусник" у Харкові.
2) Безбар’єрний та зручний міський простір
Парам значно приємніше гуляти удвох, якщо простір міста безбар’єрний, якісно спроєктований та безпечний. Банальний приклад — тротуар. Якщо він зношений, людям буде неприємно там ходити. "Прогулянка удвох значно комфортніша, якщо тротуар достатньої ширини, аби не врізатися в інших людей; нормативний — щоб не довелось перелазити через занадто високі бордюри або бетонні плити", — каже головна архітекторка Альбому безбар’єрних рішень.
3) Простори без авто та надмірного шуму
Мало хто обере для побачення шумну вулицю з інтенсивним трафіком автівок або шосе уздовж промислової зони. Для романтичних прогулянок та розмов люди обирають тихі місця, до прикладу, парки чи сквери, або ж вулички у межах історичних кварталів. "Можна простежити, як будь-яка вулиця, що звільняється від трафіку авто, миттєво стає улюбленою для парочок. Варто лише глянути на кількість людей на нещодавно створеній пішохідній зоні біля Бессарабки у Києві, які гуляють між кав’ярнями та артцентром. Або на пішохідній частині вулиці Сагайдачного на Подолі", — коментує Брем.
4) Громадський простір, де можна спільно проводити час
Закоханим хочеться не лише гуляти — важливо мати місце, де можна влаштувати пікнік або просто полежати на травичці у теплий день. Таким простором можуть стати галявини, дендропарки, зелені зони поблизу установ. "У літню пору весь простір біля Музею історії Києва встелений парами та й просто компаніями, що гріються на сонечку", — наводить приклад Софія.
Ознаки хороших громадських просторів для романтичних зустрічей є також у парку Шевченка, додає Брем — там є багато лав, шахи, бювет та пам’ятник, біля якого всі зустрічаються.
5) Музика у місті
Це не про концерти чи шумні дискотеки, а про вуличну музику — дівчинка, що грає на скрипці чи хлопець з гітарою. "Але вуличні музиканти не з’являються на пустому місці — їм також потрібне середовище, де буде постійний потік пішоходів, не буде автівок, що "заглушають" музику, а у пар буде можливість зупинитися чи сісти поруч, щоби насолодитися мелодією. Також важливо, щоб поряд не було будинків, мешканцям яких цей шум може заважати", — пояснює Брем.
Ідеальний приклад у Києві — Пейзажна Алея та фортепіано під аркою, на якому можуть пограти всі охочі. Від дороги та автівок локацію відгороджує зелена зона, на алеї є транзит пішоходів, встановлені затишні лави. Навколо музикантів завжди скупчення людей, пішоходи часто підспівують — так створюється романтична атмосфера.
6) Доступ до води
Вода має здатність заспокоювати, біля річки люди люблять порелаксувати. Тому так важливо у місті облаштовувати зони біля водойм — набережні, канали, дбати про озера. Києву, наприклад, пощастило з набережними, але проблема у тому, що вони не організовані й незатишні. Там немає освітлення, не облаштовані місця для сидіння — є лише бетонні сходи. "Набережна у Дніпрі або міський став та дендропарк у Тернополі "перемагають" київську набережну за усіма цими пунктами: додатково до газонів, прогулянкових доріжок, освітлення, там є заклади з кавою та десертами, які так часто доречні на побаченні", — додає Брем.
Вдалим громадським простором біля водойми у Києві Софія називає оновлений Труханів Острів. З цікавого там — лавки для пікніка зі столами або ж гойдалки, з яких можна розглядати міські краєвиди та Дніпро.
7) Велопобачення
Деякі пари люблять активно проводити спільний час — як варіант, вони можуть обирати велопрогулянки. За словами Софії, закохана молодь так проводить час у Відні. Щоб такі форми побачень були доступні й у наших містах — потрібні не тільки зручні та безпечні велодоріжки, а й спеціальна велоінфраструктура — світлофори, неперервні веломаршрути, організація дорожнього руху, яка б дозволяла велосипедистам не боятись потрапити під колеса авто й водночас не збивати людей на тротуарах.
8) Зручні громадські вбиральні
Мабуть, немає потреби пояснювати необхідність цього елементу у міському середовищі. Вуличні вбиральні, їхня доступність та достатня кількість у публічному просторі — це ознака охайного міського середовища. Адже від того, як спроєктоване місто, залежить поведінка людини. Тож, можливо, проблема неприємного запаху у міських парках — це не провина містян, а відсутність вуличних вбиралень?
Чому у зародженні кохання настільки важлива роль спільноти
Психологиня та дослідниця людського різноманіття у Big City Lab Анастасія Нагірняк називає ще один важливий "фактор кохання" у місті. Йдеться про спільноти — групи людей зі схожими інтересами та цінностями. Саме у таких ком’юніті й зароджуються близькі та тривалі стосунки.
До того ж зі спільнотами пов’язане й виникненням у містах "інфраструктури для закоханих" — скверів, парків, набережних. Детально цей процес американський дослідник Колін Еллард описує у своїй книзі "Навколишнє середовище. Як архітектура впливає на нашу поведінку і самопочуття".
Є дві взаємозалежні причини, чому роль спільнот така важлива:
- для першого побачення пара, найімовірніше, обере людне місце, знайомий і зрозумілий простір, де закохані почуватимуться спокійно;
- безпечним місце робить саме сусідська спільнота, яка там мешкає, за умови щільних горизонтальних зв’язків.
Як це працює у реальності — можна побачити завдяки проєкту "Карта перших побачень", який 2020 року у Києві запустили міські дослідниці Анна Кириченко та Марія Коробко.
Вони створили мапу, на якій всі охочі містяни позначали місця своїх перших побачень і відповідали на короткі запитання. У підсумку на карті зібрали локації, які мають найбільший попит для романтичних зустрічей. Перший у списку — Поділ. Далі ідуть район Золотих Воріт та Маріїнський парк біля Арсенальної.
"Що спільного у цих локаціях, окрім наявності пішохідних та зелених зон? Ідея добросусідства. "Подоляночка" та "Сусідська слобідка" — об’єднання мешканців довкола району, в якому вони живуть. Тут люди живуть ідеєю, що корисно знайомитися з сусідами, дружити сім’ями, радити один одному перевірених майстрів та лікарів, вигулювати сусідських песиків, ділитися книгами, рослинами, запасними комплектами ключів від квартир", — пояснює Анастасія.
Але добросусідство — це не тільки про шеринг речей. Це й про мережування, довіру, нетворкінг, співпрацю й теплі контакти. Це й створює основу для міцних горизонтальних зв’язків. Саме так простір стає безпечним місцем та середовищем для виникнення ніжних почуттів між людьми. Адже спільнота, що єднається за інтересами і світоглядом — це найкомфортніше місце для зародження любові.
"Я вже збилася з ліку, скільки сердець об’єднав Самосад (створений місцевими сквер на Подолі. — Ред.) та події на його території, де люди стихійно гуртуються за інтересами, цінностями, поглядами, та згодом поєднують долі", — додає Анастасія Нагірняк.
Як створити у місті відчуття безпеки для військових
Романтичний досвід військових, які повертаються із зони бойових дій — окремий виклик для міст. Адже побачення — це дуже інтимне явище, що вимагає особливого комфорту, атмосфери. Люди шукають місця, де можна без остраху відкритися партнеру, поділитися особистим без відчуття небезпеки. Такою небезпекою для військових можуть стати навіть найменші дрібниці — шум авто, гуркіт трамвая, звук тролея, занадто яскраве освітлення.
"Це стосується не всіх військових, проте здебільшого наші міста, поки що, не готові зустріти тих, хто нас захищає. Для деяких військових пережитий досвід залишає свій відбиток, і не завжди виходить легко перемикнутися на цивільне життя", — коментує Анастасія Нагірняк.
За її словами, особливо тригерними для деяких військових можуть стати раптові гучні звуки — вони можуть нагадувати вибухи або авіаналіт. "Одна мить — і людина подумки переноситься із романтичного побачення на Подолі у зону бойових дій. Такий різкий дисонанс може призвести до сенсорного перевантаження чи до панічної атаки", — додає Анастасія.
Тож міста мають більш дбайливо організовувати громадські простори, щоб подбати про умови для чоловіків та жінок, які повернуться із зони бойових дій. Елементарно — уздовж вулиць облаштовувати вдосталь зелених зон, які поглинатимуть міський шум як буфери.
Закладам та установам варто пам’ятати про комфорт усіх відвідувачів — наприклад, у кав’ярнях стишувати музику, передбачати відокремлені місця, щоб військовий міг сидіти спиною до стіни й мати можливість огляду всього приміщення.