Зміст:
  1. Архітектура, світло та звуки: яке місто змушує нас "сумувати"
  2. "Мурашники": як бути з висотною забудовою
  3. Зелені зони та водойми. Оазиси, що покращують життя
  4. Що для українських міст можна зробити вже зараз? 

Вчені довели, що простір міста та його архітектура можуть впливати на ментальне здоров’я мешканців: що більш різноманітна архітектура та більше у місті зелених зон — тим комфортніше та щасливіше люди себе почувають. І навпаки — "погані" архітектурні рішення та неправильна організація міського простору можуть викликати психологічні проблеми та навіть заганяти містян у депресію. Щоб розібратись, як місто впливає на нашу психіку, ми поговорили з архітектором та фахівчинею з урбаністики й запитали, як покращувати міський простір, щоб люди почували себе щасливими, й чого робити не слід.

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

Архітектура, світло та звуки: яке місто змушує нас "сумувати"

Уявіть, що ви вийшли з дому і йдете містом. Вам здається, що ви повністю контролюєте свої думки та настрій, та він навряд чи покращуватиметься, якщо ви бачите на шляху засмічені тротуари, одноманітну висотну забудову та безмежні парковки. Залежно від того, наскільки простір міста "дружній" до мешканців, він може покращувати й погіршувати настрій, і як наслідок — впливати на психічне здоров’я, виховувати характер.

Загострює проблему й те, що кількість міського населення у всьому світі стрімко зростає. За даними ООН, у 2050 році у містах мешкатиме 68% населення планети, а це понад 5 мільярдів людей. Тож, важливо уже зараз думати, як покращувати якість міського простору, коментує LIGA.Life архітектор, засновник студії Znak Design Вадим Зюзюк.

Простір для щастя. Як місто впливає на наше ментальне здоров’я

Місто здатне впливати на людину через п'ять посередників: 

  • архітектура;

  • відкриті простори та їхня естетика;

  • сенсорне сприйняття (освітлення, звуки, якість повітря  запахи тощо);

  • соціум та культура;

  • екологія.

"Кожна зі сфер має багато чинників впливу. Наприклад, щодо сенсорного сприйняття — різке, яскраве світло, як от вивіски, що миготять, та різкі, гучні звуки або постійний фоновий шум можуть провокувати безсоння, викликати тривогу та більш серйозні психічні розлади. Ця сфера впливу достатньо добре досліджена, існують навіть певні норми, наприклад, згідно з рекомендаціями ВООЗ, максимально допустимий рівень шуму від дорожнього руху у місті — це 53 дБ протягом доби, та 45 дБ вночі. В українських містах тригер на гучні звуки зараз ще актуальніший через травматичні події війни", — пояснює Вадим Зюзюк.

Якщо говорити про архітектуру, то її найгірша властивість — це одноманітність, коли більшість будівель мають однакові форми, розміри та схоже розташування. Класичний приклад — щільні спальні райони.

Одноманітна забудова не тільки ускладнює орієнтацію у просторі, а й негативно впливає на ментальне здоров’я, викликає нудьгу, почуття невизначеності, замкненості.

"У разі тривалого споглядання такої архітектури, люди, особливо чутливі особистості, можуть відчувати апатію, втому, а нерідко й впадати в депресію. Але погану архітектуру у випадку депресій я б не називав основною причиною, а радше додатковим фактором", — зазначає Вадим. 

Натомість цікаві та різноманітні форми й стилі архітектури мають зворотній ефект. Вони стимулюють увагу, когнітивні процеси й пам’ять, пробуджують цікавість і дозволяють мати значно динамічніший досвід взаємодії з міським простором. 

"Оскільки такі зразки архітектури є більш схожими на природне середовище, в якому панує різноманіття форм та візуальних елементів, людина почувається серед таких будівель комфортніше. Архітектура, яка проєктується близькою до природних форм естетикою, називається біонічною. Саме вона має найбільш позитивний вплив на ментальне здоров’я людей", — наголошує архітектор, додавши, що це підтверджують різні дослідження.

Автори такого дослідження ще в 1989 році встановили, що природні елементи у міському середовищі допомагають знижувати рівень стресу та депресії, покращувати настрій і самопочуття, а також збільшувати відчуття життєвої енергії й відновлювальних процесів в організмі. 

"Мурашники": як бути з висотною забудовою

Висотні будинки втомлюють не лише своєю одноманітністю, а й перешкоджають легко орієнтуватись містом. Численні багатоповерхівки, які українські урбаністи прозвали "мурашниками" також можуть створювати ефект психологічного тиску. Ще один великий мінус висотної забудови — захаращення прибудинкової території автівками та перевантаження дорожньої мережі. Якщо першу проблему можна вирішити достатньою кількістю підземних паркінгів, то друга залишається під питанням.

Простір для щастя. Як місто впливає на наше ментальне здоров’я
Фото: Unsplash

Водночас, зазначає архітектор, сучасні мегаполіси складно уявити без хмарочосів. Тож зараз влада спільно з міськими планувальниками має шукати альтернативні рішення, які дозволять поєднати комфорт мешканців та висотну забудову.

"По-перше, навіть однотипні високі будинки можна розташувати незвичайно та цікаво. Важливо уникати ефекту "колодязя" [коли висотні будівлі споруджують поряд так, що у внутрішній двір не потрапляє сонячне проміння]. По-друге, важливу роль відіграє відстань між ними. Якщо за низької забудови можна дозволити щільне прилягання споруд, то між високими будівлями має бути більше простору, аби уникнути ефекту тиску. На перший погляд — це економічно невигідне використання землі, але з точки зору сталості, такі проєкти навпаки роблять економіку більш стійкою, адже добробут людей, які там живуть, означає їхню більшу соціальну активність", — зазначає Вадим.

Актуальною в Україні може стати популярна європейська тенденція — зростання міста в ширину, а не вгору, а також злиття маленьких міст із великими. "Оптимально комфортна висота житлового будинку — це 5 поверхів, максимум 9. Якщо говорити про корпоративні простори, де без хмарочосів ніяк, краще зводити окремий район із діловою забудовою, який розташований подалі від житлових секторів і не порушує їх комфорт. Але така забудова все одно має включати рішення з озелененням, аби підтримувати ментальне здоров’я працівників", — каже архітектор.

Наразі в Україні однією з головних проблем у цьому контексті є відсутність чіткого законодавства, яке б регулювало висотну забудову та не мало жодних "лазівок". Іншою проблемою є недостатня увага до архітектурного планування в умовах швидкої забудови міст. "Часто "висотки" споруджуються без урахування вимог до естетики та комфорту мешканців. Врегулювання цього — тривалий процес, що має стимулюватись як із боку міської влади, так і з боку професійних архітектурних спільнот", — додає експерт.

Зелені зони та водойми. Оазиси, що покращують життя

Мешканець міста має відчувати себе в безпеці та розуміти, як влаштований простір, відчувати його. Для цього він має легко й безперешкодно орієнтуватись у місті. В стародавніх містах орієнтирами були вежі та храми. В сучасних мегаполісах функцію орієнтирів виконують парки та споруди, що виділяються з монотонної забудови. А найліпше орієнтацію у міському просторі забезпечує його чітке планування та безбар’єрність. 

Простір для щастя. Як місто впливає на наше ментальне здоров’я
Фото: Depositphotos

З точки зору функціональності та орієнтації найкращою є прямокутна схема планування міста, вважає Вадим Зюзюк: "Вона також має певний ризик одноманітності, але щоб цього уникнути, слід розбавляти таку структуру зеленими зонами та цікавими архітектурними акцентами".

Ще один спосіб грамотного облаштування міського простору — запобігання соціальній ізоляції людей, яка особливо актуальна у містах-мільйонниках. Один із найпростіших прикладів — останній тренд у ресторанах, коли у центрі зали розташовують великі столи, які об’єднують людей та заохочують до спілкування.

Приклад того, як це працює у середовищі міста — лави та громадські простори у людних місцях. В 1975 році у Нью-Йорку містопланувальники запропонували встановити лави вздовж алеї поблизу Центру Рокфеллера замість металевих шпилів. Це не "вилікувало" людей від самотності, але зробило простір більш дружнім до мешканців.

Надзвичайно важливу функцію зближення людей у місті виконують зелені зони, де люди можуть прогулюватися, відпочити й загалом перебувати в спокійному стані. Взагалі, потенціал парків та скверів у місті безмежний, наголошує архітектор. Мало того, що вони можуть виконувати роль орієнтирів у місті, так ще й заохочують містян до фізичної активності, спілкування та проведення часу на вулиці, "дістаючи" таким чином людей з їхніх домівок. 

Доведено, що природа у місті сприяє зниженню рівня стресу та більш відкритій взаємодії між людьми, зменшує почуття самотності. Ба більше, медичні дослідження встановили, що регулярний контакт мешканців із природою діє краще, аніж ліки за певних розладів, та знижує рівень "гормону стресу" кортизолу.

"Не менш важливим елементом у місті є водойми. Не тільки тому, що це природні осередки, що вносять біологічне різноманіття у простір. А й тому, що сприяють зволоженню та охолодженню повітря. Адже інша проблема міст — це зростання температури повітря проти заміської зони. Спека у містах не тільки негативно впливає на фізичне здоров’я, а й викликає психологічну напругу, втому", — пояснює експерт.

Архітектор наголошує, що включення зелених зон та водойм у міський простір — запорука сталого розвитку міст та крок, що стримує глобальне потепління. "Вдалий приклад сучасного озеленення міста — кейс Варшави. Наразі там активно будуються нові парки, озеленюються трамвайні колії, дахи будинків та зупинки громадського транспорту. Це той досвід, який Україні варто переймати", — підсумовує експерт. 

Що для українських міст можна зробити вже зараз? 

В умовах війни, коли нагальними є питання безпеки та виживання, проблеми міського простору відходять на другий план. Оптимальними в цей час можуть стати швидкі та недорогі рішення, які працюють тут і зараз.

Сьогодні ми потребуємо взаємодії з іншими людьми — ми хочемо знайомитись із ними, спілкуватись, проводити разом час. Відповідно, містянам потрібні якісні публічні простори — вони мають бути безпечними, доступними, естетичними, мати широкий спектр функцій (не лише сидіти на лавочці) та розташовуватись якомога далі від шуму машин. Про це для LIGA.Life розповіла СЕО урбан-бюро Big City Lab Вікторія Тітова. 

Простір для щастя. Як місто впливає на наше ментальне здоров’я

"Більшість наших публічних просторів побудовані за стандартами союзу. Це, наприклад, великі площі, які використовуються двічі на рік — на День Міста та День Незалежності. Або ж парки, в яких є лавки, стандартизовані дитячі майданчики, покинуті літні амфітеатри та розбиті пішохідні доріжки. Гарно спроєктований громадський простір налічує як мінімум 10 функцій. Цікава площа чи сквер — не лише транзитні, там хочеться зупинитися і провести час як влітку, так і взимку", — пояснює Вікторія.

За її словами, у Києві під вимоги вдалого публічного простору потрапляє урбан-парк на ВДНГ. З одного боку, він наповнений активностями (близько 10 видів спорту) та дозвіллям (їжа, музика, місця відпочинку), а з іншого — розташований поряд із лісом, якомога далі від висотної забудови. 

Простір для щастя. Як місто впливає на наше ментальне здоров’я
Парк розваг на ВДНГ узимку. Фото: ВДНГ

"Простір цікавий та зручний для містян будь-якого віку, гендеру чи фізичних можливостей. Цифри говорять самі за себе — у перший рік після відкриття урбан-парк відвідали мільйон осіб, при тому, що 3/4 цього часу припали на повномасштабну війну. Люди приходять сюди розслабитись, зайнятись спортом, відпочити, відчути єднання з природою, зустріти старих знайомих, провітрити голову. Багато відвідувачів у 2022 році зазначали, що це один із небагатьох просторів у Києві, куди можна прийти з дітьми", — розповідає Тітова.

Експертка додає, що для створення швидких та недорогих рішень в Україні слід використовувати практики тактичного урбанізму. До цього процесу можна залучати громаду, достатньо зібрати мешканців району, запитати, де вони проводять свій час, які зони є "мертвими", але з високим транзитом, та яких видів активного чи пасивного відпочинку їм не вистачає. Як приклад, Вікторія наводить pop-up парк на мертвій площі у Маямі. 

Простір для щастя. Як місто впливає на наше ментальне здоров’я
Фото: street-plans.com
"Все, що потрібно — пустий непривабливий простір, килим із трави та вуличні меблі. В роботу йде все, що додає вулицям зелені, тіні, місць, де можна зупинитись та перепочити".

Популярним способом також є використання фарби у міському середовищі — вона дозволяє окреслити простір та акцентувати на зміні його функції, а також підняти настрій, заінтригувати. Цим методом останніми роками часто користуються у Відні, який багато років перебуває у топі міст світу за якістю життя. 

Щоб поліпшувалось ментальне здоров’я мешканців міст, зруйнованих війною, експертка радить відновлювати їх комплексно. Адже просто відбудова зруйнованих будинків не змінить ситуацію. Важливо дивитись на місто загалом, де житловий фонд, громадські простори, установи та вулиці разом дозволяють покращувати якість життя та однаково пристосовані до маломобільних груп населення, які повернуться туди. 

"Для відбудови важливо, щоб міська влада разом із професійною спільнотою розробила майстер-план розвитку міста, який концептуалізує ідентичність міста, його спадщину та економічну активність, мобільність, зв’язки між будівлями, соціальними та навколишнім середовищами. Хороший майстер-план ґрунтується на громадських обговореннях, опитуваннях, детальній аналітиці та вивченні міжнародного досвіду, планових ініціативах, наявній забудові, фізичних характеристиках, а також соціально-економічних умовах", — резюмує Вікторія Тітова.