Коли у Києві повітря стане чистішим і як зменшити вплив токсичного диму на своє здоров'я

Про критичне погіршення якості повітря київська влада попередила вранці 20 вересня, про це повідомила LIGA.net. Згодом соціальні мережі заполонила інформація, що українська столиця встановила антирекорд — Київ очолив світовий рейтинг міст із найбруднішим повітрям, обійшовши Каїр, Багдад і столицю демократичної республіки Конго — Кіншасу. 

Усі мешканці української столиці відчули це на собі: стійкий запах диму відчувався упродовж цілого дня. Така ситуація доволі звична для Києва: кожна осінь супроводжується пожежами й токсичним смогом. Чому це відбувається, що з цим робити і як зменшити вплив забрудненого повітря на свій організм,  LIGA.Life розпитала екологиню й лікарку.

Що призводить до пожеж, через які в Києві регулярно погіршується якість повітря?

Щороку на початку осені збільшується кількість пожеж, це, почасти природні процеси, але у більшості випадків пожежі виникають через дії людей, пояснює заступниця директора ГО "Екодія" Марія Бєлкіна:

—  Наприклад, необережне поводження з вогнем або чомусь досі дуже популярна серед українців практика спалення сухого листя. Водночас через зміну клімату та відсутність дощів (наприклад, у серпні за норми 56 мм опадів було лише 24 мм, тобто вдвічі менше) такі начебто контрольовані вогнища перетворюються у справжнє стихійне лихо. Близько 29 000 пожеж в екосистемах зафіксувала ДСНС за перші вісім місяців 2024 року. 

Екодія бореться з міфом про "корисні пожежі" і нагадує, що штраф за підпал трави становить від 3060 грн і є правопорушенням, що має фіксувати поліція.

Міндовкілля стверджує, що концентрований дим у Києві 20 вересня — це наслідок пожеж торф'яників та інших екосистем. Торф'яники дуже часто стають основою для масштабних пожеж, які важко піддаються гасінню. Що стосується київських околиць, звідки дим несеться у столицю, тут можна говорити про цілу сукупність факторів. Це й радянська меліорація, яка саме в Києві набула свого часу рекордних масштабів, і створення нових аграрних площ, і хаотична забудова Київської області. А втім, відновлення боліт, які б запобігли пожежам, це комплексне питання, що потребує державної підтримки й вивчення міжнародного досвіду, приміром, у Польщі й Норвегії не просто заповнюють водою ділянки боліт, а й висаджують там спеціально вирощений мох, щоб відновити екосистему. 

Відновлення боліт — один із найефективніших способів не тільки відновити деградовані землі й біорізноманіття, а й запобігти зміні клімату в Україні.

Чи є якісь ефективні кроки, що б могли поліпшити ситуацію?

Найперше — потрібно відмовитися від паління трави, опалого листя й сухостою, адже це неймовірно небезпечно не тільки для природи, а й для людського організму. Вогонь руйнує ґрунтовий покрив, його мікрофлору, а пошкоджений ґрунт дає гірші врожаї, потребує більше добрив і довго відновлюється, каже заступниця директора ГО "Екодія" Марія Бєлкіна:

—  Унаслідок спалювання листя в повітря виділяються важкі метали, канцерогени, бензопірен, чадний газ, діоксини та пил. Бензопірен може провокувати у людини онкологічні захворювання, а чадний газ блокує постачання кисню до тканин організму. Через це отруєння чадним газом викликає головний біль, запаморочення, пришвидшене серцебиття, ускладнене дихання.

Найкращою альтернативою палінню рослинних решток є компостування та мульчування, якщо закомпостувати опале листя, то можна отримати цінне добриво, що так необхідне для підтримки родючості ґрунту, наголошує екологиня:

 — Адже виходить, що ми даремно спалюємо цінний ресурс (разом з тим завдаючи шкоди власному здоров’ю), а потім ще й додатково купуємо хімічні добрива. У цьому немає сенсу.

Хто в зоні ризику і як зменшити шкідливий вплив?

Токсичне повітря найбільш небезпечне для людей, які вже мають хронічні хвороби. Насамперед це пацієнти із захворюваннями бронхолегеневої системи, з алергічними станами й люди загалом схильні до інфекційних захворювань, пояснює лікарка пульмонологиня Світлана Гук:

— На побутовому рівні краще зачиняти вікна та двері, уникати протягів. Якщо користуєтесь кондиціонерами, то треба стежити за їхнім технічним станом і своєчасно проводити необхідне обслуговування. Якщо маєте очищувач повітря — взагалі прекрасно. 

Коли повітря стане чистішим?

Заступник директора Департаменту захисту довкілля КМДА Володимир Дундар в ефірі телемарафону повідомив, що основний масив пожеж припадає на Вишгородський район, де вогнем охоплена територія у 172 гектари. Станом на вечір 20 вересня пожежа була локалізована.

"Якщо не буде нових займань,найближчим часом можемо  вільно пересуватися містом і дихати чистим повітрям", — сказав київський посадовець.

Утім конкретних прогнозів немає: "Ми прогнозуємо певне збільшення швидкості вітру. Це безпосередньо впливає на швидкість очищення повітря", — додав Володимир Дундар.