Коли у Києві повітря стане чистішим і як зменшити вплив токсичного диму на своє здоров'я
![Коли у Києві повітря стане чистішим і як зменшити вплив токсичного диму на своє здоров'я Коли у Києві повітря стане чистішим і як зменшити вплив токсичного диму на своє здоров'я](https://wsrv.nl/?output=webp&url=storage.liga.net/images/general/2024/09/20/20240920170315-1717.jpg&w=1280&fit=cover&dpr=2)
Про критичне погіршення якості повітря київська влада попередила вранці 20 вересня, про це повідомила LIGA.net. Згодом соціальні мережі заполонила інформація, що українська столиця встановила антирекорд — Київ очолив світовий рейтинг міст із найбруднішим повітрям, обійшовши Каїр, Багдад і столицю демократичної республіки Конго — Кіншасу.
Усі мешканці української столиці відчули це на собі: стійкий запах диму відчувався упродовж цілого дня. Така ситуація доволі звична для Києва: кожна осінь супроводжується пожежами й токсичним смогом. Чому це відбувається, що з цим робити і як зменшити вплив забрудненого повітря на свій організм, LIGA.Life розпитала екологиню й лікарку.
Що призводить до пожеж, через які в Києві регулярно погіршується якість повітря?
Щороку на початку осені збільшується кількість пожеж, це, почасти природні процеси, але у більшості випадків пожежі виникають через дії людей, пояснює заступниця директора ГО "Екодія" Марія Бєлкіна:
— Наприклад, необережне поводження з вогнем або чомусь досі дуже популярна серед українців практика спалення сухого листя. Водночас через зміну клімату та відсутність дощів (наприклад, у серпні за норми 56 мм опадів було лише 24 мм, тобто вдвічі менше) такі начебто контрольовані вогнища перетворюються у справжнє стихійне лихо. Близько 29 000 пожеж в екосистемах зафіксувала ДСНС за перші вісім місяців 2024 року.
Екодія бореться з міфом про "корисні пожежі" і нагадує, що штраф за підпал трави становить від 3060 грн і є правопорушенням, що має фіксувати поліція.
Міндовкілля стверджує, що концентрований дим у Києві 20 вересня — це наслідок пожеж торф'яників та інших екосистем. Торф'яники дуже часто стають основою для масштабних пожеж, які важко піддаються гасінню. Що стосується київських околиць, звідки дим несеться у столицю, тут можна говорити про цілу сукупність факторів. Це й радянська меліорація, яка саме в Києві набула свого часу рекордних масштабів, і створення нових аграрних площ, і хаотична забудова Київської області. А втім, відновлення боліт, які б запобігли пожежам, це комплексне питання, що потребує державної підтримки й вивчення міжнародного досвіду, приміром, у Польщі й Норвегії не просто заповнюють водою ділянки боліт, а й висаджують там спеціально вирощений мох, щоб відновити екосистему.
Відновлення боліт — один із найефективніших способів не тільки відновити деградовані землі й біорізноманіття, а й запобігти зміні клімату в Україні.
Чи є якісь ефективні кроки, що б могли поліпшити ситуацію?
Найперше — потрібно відмовитися від паління трави, опалого листя й сухостою, адже це неймовірно небезпечно не тільки для природи, а й для людського організму. Вогонь руйнує ґрунтовий покрив, його мікрофлору, а пошкоджений ґрунт дає гірші врожаї, потребує більше добрив і довго відновлюється, каже заступниця директора ГО "Екодія" Марія Бєлкіна:
— Унаслідок спалювання листя в повітря виділяються важкі метали, канцерогени, бензопірен, чадний газ, діоксини та пил. Бензопірен може провокувати у людини онкологічні захворювання, а чадний газ блокує постачання кисню до тканин організму. Через це отруєння чадним газом викликає головний біль, запаморочення, пришвидшене серцебиття, ускладнене дихання.
Найкращою альтернативою палінню рослинних решток є компостування та мульчування, якщо закомпостувати опале листя, то можна отримати цінне добриво, що так необхідне для підтримки родючості ґрунту, наголошує екологиня:
— Адже виходить, що ми даремно спалюємо цінний ресурс (разом з тим завдаючи шкоди власному здоров’ю), а потім ще й додатково купуємо хімічні добрива. У цьому немає сенсу.
Хто в зоні ризику і як зменшити шкідливий вплив?
Токсичне повітря найбільш небезпечне для людей, які вже мають хронічні хвороби. Насамперед це пацієнти із захворюваннями бронхолегеневої системи, з алергічними станами й люди загалом схильні до інфекційних захворювань, пояснює лікарка пульмонологиня Світлана Гук:
— На побутовому рівні краще зачиняти вікна та двері, уникати протягів. Якщо користуєтесь кондиціонерами, то треба стежити за їхнім технічним станом і своєчасно проводити необхідне обслуговування. Якщо маєте очищувач повітря — взагалі прекрасно.
Коли повітря стане чистішим?
Заступник директора Департаменту захисту довкілля КМДА Володимир Дундар в ефірі телемарафону повідомив, що основний масив пожеж припадає на Вишгородський район, де вогнем охоплена територія у 172 гектари. Станом на вечір 20 вересня пожежа була локалізована.
"Якщо не буде нових займань,найближчим часом можемо вільно пересуватися містом і дихати чистим повітрям", — сказав київський посадовець.
Утім конкретних прогнозів немає: "Ми прогнозуємо певне збільшення швидкості вітру. Це безпосередньо впливає на швидкість очищення повітря", — додав Володимир Дундар.