Перші чотири роки я жила в комунальній квартирі, а згодом в юності – вісім років у гуртожитку, і весь той час була пасивним курцем. 

Усі мої речі смерділи так званим холодним тютюном. Мабуть, у цьому неприємному і досить загрозливому для здоров’я досвіді були плюси – я так і не спробувала курити цигарки. 

Але зараз про куріння запитує уже мій син, який росте у відносно вільному від нікотину середовищі, але бачить приклад на вулицях. І для мене це істотна причина для дослідження – чи це окей "вейпити та курити айкос"?

Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку. Перейдіть до повної версії сторінки.
здоров'якурінняелектронні сигарети