Непідписаний контракт, обшуки та судові справи: що зараз відбувається з Довженко-Центром
Ситуація невизначеності навколо найбільшого фільмофонду та кіноархіву України триває понад пів року. Наказ Держкіно про реорганізацію Національного центру Олександра Довженка, відсторонення Олени Гончарук від виконання обов’язків керівниці інституції, а також обшуки та відкриті кримінальні провадження — усе це не лише привертає суспільну увагу, але й викликає занепокоєння міжнародних партнерів.
Проведення цьогорічного конкурсу на посаду директора Довженко-Центру та підписання контракту із переможницею Оленою Гончарук мало б частково розв'язати проблему. Але 21 лютого Держкіно так і не уклало з нею договір. LIGA.Life розібралася, чому так сталося і що зараз відбувається з Центром.
Непідписаний контракт
З листопада 2022 року Державне агентство України з питань кіно двічі призначало нових виконувачів обов'язків очільника інституції. Жоден із них так і не вступив на посаду, тож 21 грудня було оголошено конкурс.
Однією із кандидатів стала Олена Гончарук, яка виконує обов’язки керівниці Довженко-Центру з квітня 2021 року — ні Мінкульт, ні Держкіно за цей час не спромоглися підписати з нею контракт. Заручившись підтримкою колективу, Олена Гончарук представила конкурсній комісії програму розвитку інституції та здобула перемогу.
Відповідно до правил проведення конкурсу, 21 лютого був фінальним терміном підписання контракту. До цього часу, зазначає Олена Гончарук, їй не надали можливості ознайомитися з документом, тож під час зустрічі з Держкіно виникли розбіжності.
"Представники Держкіно запросили мене підписати контракт на 13:00 21 лютого. Напередодні я зателефонувала секретарці конкурсної комісії з проханням надати договір для ознайомлення, але вона сказала, що керівництво не погоджує надання документа. Я зв’язалася із Юлією Шевчук (першою заступницею голови Держкіно. — Ред.) і особисто попросила її надіслати мені договір на попереднє ознайомлення. Пані Юлія відповіла, що це не передбачено законодавством, а сам контракт ще не завершений. На прохання надіслати мені хоча б незакінчену версію з позначеними пунктами, які опрацьовуються, вона відмовила і запропонувала ознайомитися з документом вже на місці", — розповідає Олена Гончарук.
У відповіді на запит журналістів LIGA.Life перша заступниця голови Державного агентства України з питань кіно Юлія Шевчук зазначила, що контракт був завершений ще 17 лютого.
"При укладанні контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, враховуються показники ефективності використання державного майна і прибутку, майнового стану підприємства, а також встановлюються умови і розміри оплати праці. Тож у нас виникла необхідність в отриманні зазначеної інформації від державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка". При отриманні необхідних відомостей та завершенні складання контракту — 17 лютого 2023 року Олену Гончарук було запрошено на підписання відповідного договору", — йдеться у відповіді.
Чи мала змогу переможниця конкурсного відбору ознайомитися із документом до кінцевої дати його підписання, нам не відповіли. Зрештою, 21 лютого Олена Гончарук разом з адвокатами прибула до Держкіно для підписання контракту. Договір так і не уклали, адже сторонам не вдалося домовитися щодо низки пунктів.
За словами Олени Гончарук, у неї виникло багато питань стосовно відповідальності керівника Довженко-Центру та конкретних термінів виконання того чи іншого завдання. Принциповим питанням стало зобов’язання упродовж 15 днів подати на реєстрацію нову редакцію статуту інституції, розроблену Держкіно. Колектив Довженко-Центру досі не бачив цей документ і не погоджував його.
"Це суперечить умовам, тому що на конкурсі орган управління посилався на чинний статут — під час розробки своєї програми я орієнтувалася на нього. А тепер мене зобов'язують одразу прийняти зовсім відмінний документ, який вимагає іншої бізнес-моделі, іншого планування та ресурсів. Тобто Держкіно змінює умови конкурсу, щойно його провівши", — пояснює Гончарук.
Нова редакція статуту, за її словами, вносить суттєві зміни в завдання та умови діяльності Довженко-Центру. Якщо зараз метою є збереження, дослідження, вивчення і популяризація кіноспадщини, що підтверджує статус інституції як неприбуткового закладу культури, то в новому статуті вже йдеться про підприємницьку діяльність у галузі кінематографії. Також, стверджує Олена Гончарук, у статуті, розробленому Держкіно, передбачено посилення контролю та втручання органу правління у господарську діяльність Довженко-Центру.
За умовами запропонованого контракту, невнесення нової редакції статуту до реєстру могло бути підставою для звільнення керівника, зазначає Олена Гончарук. Тож вона не могла підписати документ.
Другий суттєвий пункт, що викликав незгоду, — це зобов’язання сприяти процесам реорганізації та виділення колекції Центру, проти чого активно виступає колектив інституції та сама Олена Гончарук.
"Ця вимога — те, проти чого Центр зараз чинить супротив. Ми не можемо прийняти виділення колекції, для нас це аналогічно знищенню. Запропонований Держкіно контракт унеможливлює реалізацію тих завдань, які я перед собою поставила, ідучи на конкурс, і які були мною озвучені перед комісією. Навіть у самому контракті є суперечності, бо я не можу реалізувати свою програму, якщо займатимуся реорганізацією або змінюватиму сутність діяльності інституції", — додає вона.
За словами Олени Гончарук, документ побудований таким чином, що новопризначений керівник одразу буде винним за будь-що. Тому вона припускає, що подаючи цей контракт на підпис, Держкіно, можливо, і не хотіло, щоб він був підписаний.
"Вони розуміли, що я не погоджуся ані з реорганізацією, ані зі статутом у тій редакції, яку пропонує Держкіно", — Олена Гончарук.
Державне агентство України з питань кіно відмовилося розголошувати умови запропонованого контракту з посиланням на ч. 15 ст. 21 Закону України "Про культуру". Нам відповіли, що після зустрічі 21 лютого Олені Гончарук та її адвокатам надали копію контракту для вивчення та внесення пропозицій.
"Ми зараз переглядаємо контракт, адже я від своїх основних намірів не відмовляюся. Я прагну того, щоб Національний центр Олександра Довженка існував і процвітав як провідний кіноархів України, який знають у світі. І для цього я мала на меті забезпечити його недоторканність. Йдеться про цілісність колекції, колективу і тієї локації, де ми перебуваємо. Я від цих намірів не відмовляюся і, власне, тому й претендувала на те, аби очолити Довженко-Центр", — зазначає вона.
Водночас Олена Гончарук наголошує, що вихід за встановлені законодавством терміни підписання документа не скасовує результати конкурсу і не робить його недійсним. На запитання, чи може повторитися ситуація 2021 року, коли з переможницею конкурсу так і не підписали контракт, вона відповіла:
"На жаль, за останні пів року дії органів управління не викликають ані довіри, ані навіть впевненості в їх раціональності чи щирості мотивів. Тому це не виключено. Але на все є закон".
Обшуки і судові справи
Напередодні другого засідання конкурсної комісії для здійснення добору на посаду керівника Довженко-Центру Олена Гончарук дізналася, що проти неї відкрите кримінальне провадження за ч. 1 ст. 364 ККУ (зловживання владою або службовим становищем). Відповідну заяву від Держкіно правоохоронні органи зареєстрували ввечері 2 лютого. 3 лютого мало відбутися засідання, але через повідомлення про замінування будівлі Держкіно його перенесли на три дні.
Наступного дня після перемоги Олени Гончарук на конкурсі, 7 лютого Національний центр Олександра Довженка отримав запит від слідчого Нацполіції з вимогою упродовж трьох днів надати документацію, датовану з квітня 2021 року. Співробітники інституції стверджують, що запит надійшов через кримінальне провадження, відкрите проти Олени Гончарук 2 лютого.
"Ми зацікавлені у встановленні істини і керуємося принципами прозорості в усіх аспектах нашої діяльності. Довженко-Центру і конкретно мені приховувати нічого. Тому ми відповідатимемо на запити правоохоронних органів, як це передбачено законодавством", — зазначила Олена Гончарук у коментарі виданню "УП. Життя".
Утім, вже за тиждень, 15 лютого, до будівлі Довженко-Центру прийшли з обшуками співробітники СБУ. Під час обшуку, за словами представників Центру, були вилучені оригінали наказів з 2021 до 2023 рік, що стосуються кадрових питань, та договори оренди.
Редакція LIGA.Life звернулася до Служби безпеки України, аби вияснити, чому до обшуків були залучені працівники СБУ та в межах якого провадження проводилися слідчі дії. Утім, з'ясувалося, що справою займається Національна поліція. Наші джерела у правоохоронних органах пояснили, що працівників СБУ задіяли до обшуків на прохання поліції, але причини такого залучення не назвали.
Водночас сама Олена Гончарук стверджує, що досі не ознайомлена з тим, що їй інкримінують.
"Скарга Держкіно надійшла до поліції напередодні конкурсного засідання, і я вважаю, що це невипадково сталося. Хоча наявність провадження не впливає на підписання контракту, тому що вина не доведена. Я навіть не знаю, чи є відкриття провадження обґрунтованим", — відповіла вона.
Що стосується наказу про реорганізацію, який колектив Довженко-Центру і сама Олена Гончарук оскаржують у судовому порядку, то запропонований контракт переможниця конкурсу розглядає як спробу втілити наміри Держкіно у життя. Водночас у Державному агентстві з питань кіно вважають, що укладання договору з Оленою Гончарук жодним чином не вплине на судовий розгляд цієї справи.
"Укладання контракту з Оленою Гончарук є окремим процесом від реорганізації Центру Довженка та передання повноважень до державної установи "Науковий центр кінематографії України", а тому призначення переможця конкурсного добору на посаду керівника державного підприємства не вплине на судовий розгляд справи", — стверджує Юлія Шевчук.
Наслідки для Довженко-Центру
Фактичним керівником Довженко-Центру досі залишається Олена Гончарук. Хоча 2 листопада Держкіно відсторонило її від виконання обов’язків, призначена пізніше Юлія Каждан, а згодом Андрій Алфьоров не вступили на посаду.
У таких умовах Центр продовжує функціонувати, зберігати колекцію та організовувати культурно-просвітницькі заходи. Але, зазначає Олена Гончарук, позиція органу управління ставить під загрозу діяльність інституції. Передусім йдеться про фінансування та недосконалість законодавчої бази.
"Довженко-Центр не веде комерційної діяльності. Весь дохід, який нам вдається отримати, ми повністю реінвестуємо в утримання інституції, фонду, колекцій, проведення наукових досліджень та забезпечення доступу до фільмів. На жаль, Держкіно багато в чому блокує цей процес, навіть на репутаційному рівні. Зарубіжні партнери із занепокоєнням спостерігають за ситуацією навколо Центру і чекають на стабілізацію. Тож ми намагаємося одночасно вести боротьбу і забезпечувати доступ суспільства до української кіноспадщини", — підсумовує вона.