Чому колективний імунітет не спрацює у випадку COVID-19? – Bussines Insider

Адже суворий карантин завдає "невиправної шкоди суспільству". 

Серед негативних наслідків, вчені називають: зменшення показників вакцинації дітей, погіршення процесу лікування сердечно-судинних захворювань, зменшення кількості досліджень раку та погіршення психічного здоров'я. 

Учасники руху пропонують до появи вакцини перехворіти людям, які не входять до групи ризику. Тобто сформувати так званий колективний імунітет, який знижує ризик зараження для всіх. 

Проте у відповідь на свої заяви вчені отримали шквал критики. Видання Bussines Insider зібрали 6 головних причин, чому колективний імунітет не спрацює у випадку пандемії COVID-19. 

Полярні погляди

"Для людей, яким менше ... скажімо, 60 або 50 років, шкода від локдауну в психічному та фізичному плані гірша за COVID", – сказав Джей Бхаттачарья, один з авторів декларації Баррінгтона, під час дебатів, проведених медичним журналом JAMA .

Опонентом виступив епідеміолог Марк Ліпшич з Гарварду, один з тисяч провідних експертів, які підписали спростування декларації. Він пояснив, чому такий підхід є небезпечним:  "Я думаю, що це чудова ідея шукати креативні рішення, але відповідальна людина не відмовиться від того, що дійсно контролює розповсюдження вірусів".

Їх розмова лягла в основу шести головних причин, чому досягнення природного колективного імунітету, для якого не потрібна вакцина проти коронавірусу, не спрацює.

1. Ніхто не підтримує ідею заразити усіх, але орієнтація на молодих людей майже неможлива

Швеція – одна з країн, яка довго відмовлялась від жорсткого карантину. Проте наприкінці жовтня лідери країни змінили свою політику і впровадили більш суворі міри захисту. Оскільки від вірусу постраждало багато людей у будинках для пристарілих.

Автор декларації Джей Бхаттачарья неодноразово наводив приклад Швеції, як правильної політики під час пандемії. Проте з часом він погодився з твердженням, що дозволяти кому-небудь із населення хворіти, щоб викликати стійкість до захворювань у громаді, не є хорошою ідеєю. 

"Дотримуйтесь соціальної дистанції, коли це можливо, неодмінно використовуйте маски, коли не маєте соціальної дистанції", – сказав він. "Усі заходи щодо пом'якшення наслідків дійсно важливі".

Навіть підхід Швеції не відповідав тому, що пропонується у "Великій декларації Баррінгтона": "цілеспрямований захист" для вразливих та цілеспрямоване зараження молодих і здорових.

Вчений запропонував власні ідеї щодо такого цілеспрямованого підходу, серед яких: використання швидкого тестування в геріатричних пансіонатах та домогосподарствах, де проживають декілька поколінь.

"Ми захищаємо вразливих людей за допомогою різних інструментів. Ми використовуємо наші тестові ресурси. Ми прибігаємо до чергування персоналу в геріатричних пансіонатах. Ми використовуємо засоби індивідуального захисту", – сказав він.

Проблема в тому, що ці ідеї вже випробовуються в США, але вони мали різні результати.

Наприклад, у штаті Невада виявили, що новий федеральний протокол швидкого тестування США в геріатричних пансіонатах настільки ненадійний, що держава намагалася заборонити їх.

Люди, які працюють у таких закладах постійно хворіють. Їхньої вчасної самоізоляції майже неможлива досягти. Адже симптоми хвороби можуть проявитися не одразу, за цей час вірус може передатися іншим.

2. COVID-19 має багато довгострокових побічних ефектів, які вплинуть на життя та систему охорони здоров’я на довгі роки

Друге питання з цією ідеєю "цілеспрямованого захисту" полягає в тому, що ми насправді не знаємо, кого нам потрібно захищати.

"Для молодих груп населення та людей, які менш схильні до ризику, відверто кажучи, COVID є меншим ризиком, ніж локдаун", – сказав Бхаттачарья, повторюючи, що ізоляція завдає шкоди психологічному, психічному та фізичному здоров'ю людей.

Але COVID-19 не просто вбиває людей. Це також має руйнівні довгострокові наслідки для багатьох тих, хто вижив, а саме: випадіння волосся, набряки пальці ніг, висипання, шум у вухах і втрата запаху.

Центри з контролю та профілактики захворювань зазначають, що майже половина (45,4%) дорослого населення США перебуває під загрозою ускладнень COVID-19, включаючи смерть. Причиною ускладнення є  серцево-судинні захворювання, діабет, респіраторні захворювання, гіпертонія та рак.

3. Насправді ми не знаємо, кого вбиває COVID-19 і чому

Аргумент "цілеспрямованого захисту" також ігнорує реальність того, що ми знаємо про коронавірус: він убиває людей будь-якого віку, раси та статі, оскільки вражає населення країн усього світу.

Неможливо знати, який ризик має людина, поки вона не захворіє. Вік жертв коронавірусу різний. 

Вчені все ще вивчають вірус, щоб краще зрозуміти, як він працює, але спільною тенденцією серед важких випадків є кількість ферментів АПФ-2, які вірус використовує для вторгнення в клітини.

4. Локдаун рятує життя

Попри те, що ізоляція є надзвичайною мірою боротьби з хворобами, вона врятувала десятки тисяч життів у всьому світі майже на кожному континенті.

Так, вона безумовно має і негативні наслідки. Багато людей втратили роботу, закрили свій бізнес, пропустили огляди у лікарів, відчули вищий рівень самотності та почали вживати більше алкоголю.

Навчання у школах та університетах зупинилось. Побутове насилля, жорстоке поводження з дітьми, зловживання наркотиками та суїцидальні наміри зросли за останні місяці.

"Я насправді за сім місяців не міг піти до церкви", – заявив Бхаттачарья.

Однак ці заходи дозволили виокремити критично важливий час для розробки вакцин та препаратів і пошуку найкращих практик лікування пацієнтів.

"Через шість місяців випадок зараження можна буде запобігти вакцинацією або лікувати за допомогою кращого терапевтичного методу", – заявив епідеміолог Марк Ліпшич.

5. Позбутися вірусу можливо, і для цього не потрібно вбивати людей

Бхаттачарья та інші захисники колективного імунітету часто розповсюджують хибну різницю між локдауном та "нормальним життям". Між ними немає сірої зони та місця для боротьби з вірусами.

Але цей підхід або-або не враховує, наскільки такі заходи пом'якшення, як соціальна дистанція, уникнення скупчення людей та використання засобів індивідуального захисту, дійсно можуть допомогти уповільнити розповсюдження вірусу.

Такі країни, як Австралія, Нова Зеландія та Китай, вже досягли "неможливої ​​мети" – нульових або майже нульових показників COVID-19. В основному, вони повернулися до звичного життя після суворої ізоляції.

Тайвань навіть зробив це без суворого локдауну, запровадивши суворі заходи контролю та спостереження, ефективну ізоляцію та карантин з дотриманням усіх засобів індивідуальної безпеки.

6. Природний колективний імунітет, ймовірно, не спрацює для цієї пандемії, як би ми не старались

Навіть якби всі мали піддатися впливу вірусу, природний колективний імунітет, швидше за все, не спрацював би.

Це пов’язано з тим, що захист імунітету проти всіх вірусів – від застуди до коронавірусу – з часом зменшується. Імунітет до цього вірусу через попереднє зараження не є остаточним або тривалим. Можливі повторні зараження коронавірусом.

Ось чому серйозні вчені сходяться на думці, що краще почекати вакцину та одночасно формувати колективний імунітет проти вірусу.

"Я думаю, що нам слід бути дуже обережними, коли ми використовуємо цей термін [колективний імунітет] стосовно інфекцій, оскільки це може призвести до дуже жорстокої арифметики, яка не ставить людські життя і страждання в центр цього рівняння", – сказав у травні виконавчий директор ВООЗ з надзвичайних ситуацій у галузі охорони здоров'я Майк Райан.

Згідно з одним із прогнозів, спроба покладатися лише на колективний імунітет під час пандемії призведе до 640 000 смертей в США до лютого 2023 року.