Чому мене нудить в транспорті? Пігулки допоможуть? 12 запитань про вестибулярний апарат

На нього часто жаліються та звинувачують в нудоті та головокружіннях.

Проте насправді цей орган допомагає нам стояти рівно на землі, балансувати під час виконання вправ та не падати. Щоб дізнатися більше про вестибулярний апарат та його роботу, LIGA.Life поставила 12 запитань лікарці-неврологу Олександрі Щебет.

Чому, коли людина обертається навколо себе або катається на атракціоні, у неї виникає нудота?

Причина такої реакції криється у роботі вестибулярної системи. Це складна структура, яка складається з вестибулярного апарату, що розташований у внутрішньому вусі, і частини центральної нервової системи та її зв’язків (наприклад, мозочок).

Вестибулярна система дозволяє нам сприймати орієнтацію тіла в просторі, координувати та скеровувати рухи. А вестибулярний апарат відповідає за просторову орієнтацію.

Тобто коли людина змінює положення голови і тіла, вестибулярний апарат відразу реагує. Він подає сигнал у мозок, щоб людина не впала, рівно стояла та прямо ходила.

Вестибулярний апарат складається з напівкружних каналів. Вони розташовані між собою під різними кутами. Всередині них розташовані рецептори, які орієнтуються в площині вперед-назад, вправо-вліво, а також під час поворотів.

Наприклад, уявіть склянку з водою. Коли ви її перехиляєте, рівень води також нахиляється. Напівкружні канали теж заповнені рідиною (ендолімфою), у якій плавають кришталики – отоліти. Коли ви повертаєте голову, рідина в каналах зміщується разом з кришталиками і подразнює відповідні рецептори. 

Так через зв'язки з нервовою системою організм розуміє та фіксує, що тіло робить поворот, нахил, обертається, наприклад, сидячи на атракціоні.

Проте чому виникає нудота? Людина – це система рефлекторних зв’язків. Все побудовано на рефлексах. Вестибулярний апарат подразнюється, рецептори сприймають інформацію і передають її далі. Через зв'язки з мозочком (частиною головного мозку), зі спинним мозком, з корою головного мозку, з очима надходять імпульси. 

Якщо вестибулярний апарат надмірно стимулюється, то відбувається гіперзбудливість частини спинного мозку, яка пов'язана з центром нудоти. Він активується і рефлекторно викликає нудоту.

Чому людину може захитувати в транспорті: машині, автобусі, літаку та на човні?

Одної чіткої відповіді на це запитання немає. Потрібно розбиратися з кожним випадком окремо. Адже на роботу вестибулярного апарату впливає все що завгодно: зміна гормонального фону, дегідратація (нестача води), надмірна кількість випитої кави, хронічні захворювання, тривожність тощо.

Наприклад, останні два роки в період локдауну випадки тривожності зашкалюють. Скарги на часте захитування та запаморочення почастішали, через активність рецепторів. Вони більше реагують на всі подразники. 

Окрім цього, більш чутливі, подразливі та емоційні люди, як правило, матимуть більш чутливий вестибулярний апарат. 

Також є вікові особливості. У дітей здебільшого вестибулярний апарат працює краще, ніж у дорослих. З часом він може стати гіперзбудливим і надмірно реагувати на різні подразники. Адже з віком відбуваються зміни в організмі, які можуть впливати на роботу нервової системи та вестибулярного апарату.

Чи може схильність до захитування передаватися генетично?

Генетично передається рецепторна чутливість. Тобто якщо батьки були чутливими до подразників, то дитина може успадкувати це. Така вірогідність існує, але вона не проявляється на 100%. Це скоріше схильність, ніж закономірність.

Які причини розвитку захитування у дітей?

По-перше, це генетично зумовлена підвищена чутливість рецепторів. По-друге, існує наукова теорія, що коли дитина народжується, то в неї вестибулярний апарат здоровий. 

Проте якщо мама активно захитує немовля, то це може дати постійну надмірну активацію вестибулярного апарату. Теоретично в майбутньому дитина матиме, як в народі називають, слабкий вестибулярний апарат, а відповідно і схильність до захитування.

Також на роботу вестибулярного апарату впливають захворювання внутрішнього вуха. Через це дитина відчуватиме часто нудоту або головокружіння.

Не забувайте, що діти також можуть боятися та тривожитись. Це також може провокувати відчуття запаморочення та часті захитування.

Чи може дитина це перерости?

Нервова система людини формується до 25 років. Маленьких дітей може захитувати в транспорті чи на каруселях через те, що зв'язки між зором, вестибулярним апаратом та мозком не до кінця розвинені. Тому потенційно вона дійсно може це "перерости".

Проте часто дітей віддають на активний спорт (наприклад, гімнастику чи танці), який дозволяє натренувати вестибулярний апарат. Саме тому з часом симптоматика захитування може зникнути. Часто це також виправдовують словом "переріс/переросла".

Що впливає на роботу вестибулярного апарату у дорослих?

Існує безліч факторів, деякі з них:

• Гіперчутливість вестибулярного апарату. Наприклад, підвищена тривожність сприяє підвищеній рецепторній чутливості різних органів чуття, включно з вестибулярним апаратом. Саме тому, у людей, які хвилюються, виникає нудота і головокружіння.

• Побічна дія ліків. Є певні антибіотики, які можуть уражувати вестибулярний апарат. Це рідкісне явище, але буває.

• Вплив токсичних речовин, наприклад, фарби. Особливо це стосується людей, які працюють на токсичному виробництві. 

• Проблеми, пов'язані з внутрішнім вухом – будь-які запальні та незапальні  захворювання внутрішнього вуха: інфекційні хвороби, атеросклероз, сірчані корки. Цими проблемами зазвичай займаються лікарі-оториноларингологи.

• Запалення вестибуло-кохлеарного нерву. Якщо вчасно не пролікувати це, то запалення може стати хронічним. У результаті з’являються проблеми з вестибулярним апаратом та слухом. 

• Хвороба (синдром) Меньєра – одна з причин запаморочення з віком. Це пов'язано з тим, що рідини всередині вестибулярного апарату стає більше. Збільшується внутрішньолабіринтний тиск, атрофуються рецептори і страждає функція вестибулярного апарату. Симптоми: запаморочення, дзвін в одному або двох вухах, порушення координації та слуху. 

• Інсульти – коли є порушення кровотоку в системі внутрішнього вуха або інших вестибулярних центрах.

Чи можна покращити роботу вестибулярного апарату та позбутися запаморочення, головокружіння та нудоти?

Вестибулярний апарат піддається тренуванням. Наприклад, пілоти та космонавти проходять цілий курс тренувань, які покращують роботу вестибулярної системи та зменшують ризик розвитку порушень центральної нервової системи. 

Також існує спеціальна вестибулярна зарядка. Її мета – відновлення нейронних рефлекторних шляхів, якими передається інформація.

Її рекомендують під час порушення вестибулярного апарату на будь-якому рівні. Наприклад, коли лікують запаморочення та наслідки інсульту.

Відео: YouTube-канал "Dr Kevin Soh"

Існують різноманітні вправи залежно від ступеню важкості симптомів. Зазвичай починають з окорухових вправ. Це рухи очима у сидячому чи стоячому положенні. Вестибулярний апарат має потужні зв’язки з очима. Щоб тримати координацію треба мати зоровий контакт. 

Коли під час рухів очима не виникає запаморочення та головокружіння, переходять до другого етапу гімнастики – слідкування за предметами, присідання, нахили головою. Не поспішайте, виконуйте все обережно. 

Також існує доброякісне позиційне запаморочення – найбільш розповсюджена причина головокружінь. Його лікують не медикаментозно, а за допомогою лікувальних процедур у лікаря-невролога чи отоларинголога, а вдома – вправ Брандта. Це також приклад вестибулярної гімнастики для того, щоб апарат мінімально подразнювався. 

Відео: YouTube-канал "AskDoctorJo"

Чи допомагають вправи на рівновагу (йога, пілатес і тай-чи) покращити роботу вестибулярного апарату?

Це дієві фізичні активності, які допомагають покращити рівновагу. Проте це не панацея. 

З часом на вестибулярну функцію рівноваги та балансу починають впливати інші речі. Наприклад, людина може мати цукровий діабет або атеросклероз з ураженням судин нижніх кінцівок. У результаті розвивається полінейропатія – системне запалення периферичних нервів на руках та ногах. 

Якщо ми стоїмо твердо на землі, то наш рецепторний апарат стоп передає головному мозку інформацію, що ми стоїмо на твердій опорі. Через це нас не хитає. Ми балансуємо. 

Проте у людей з полінейропатією функція нервів втрачається. Рецепторний зворотний зв'язок працює не так, як потрібно. Під час ходьби людина частіше хитається, нечітко відчуває твердість підлоги, відбувається розбалансування. Особливо це стосується людей старшого віку, від яких часто можна почути вирази "ватна підлога" або "я не маю впевненості в ногах".

Також можуть розвиватися додаткові хронічні захворювання, пов'язані з ураженням внутрішнього вуха. Наприклад, з віком може розвинутись ураження черепного нерва, який впливає на функцію вестибулярного апарату. 

У таких випадках йога дозволяє правильно вплинути на всі ланцюги цього механізму. Проте це не допоможе, якщо не лікувати причину виникнення проблеми. Тобто лише йогою ви не зможете налагодити роботу вестибулярного апарату.

Чи допомагають ліки проти захитування позбутися проблем з вестибулярним апаратом?

Це симптоматичне лікування. Суть роботи цих препаратів – пригнічення активності рецепторів за допомогою діючої речовини – дименгідринату. Саме тому нудота та головокружіння або зовсім не турбують, або мінімально.

Проте ці ліки не позбавлять проблем у довгостроковій перспективі. Їх слід пити за годину чи пів години до початку поїздки на транспорті. Це підтверджує той факт, що вони мають тимчасову дію.

Де потрібно сідати і що робити, щоб максимально зменшити ризик захитування в транспорті?

Існує багато порад для уникнення нудоти під час їзди у транспорті, а саме:

• Сядьте на переднє сидіння та зафіксуйте погляд перед собою. 

Так ви знімаєте гіперзбудливість і ризик симптомів захитування знижується. Якщо ви будете дивитися у бічне вікно рухомого автомобіля, то можете відчути нудоту. Через швидку зміну об'єктів за вікном зафіксувати погляд складно. Ба більше, поворот голови подразнює вестибулярний апарат.

Можна сісти ззаду. Проте через те, що на задніх сидіннях зазвичай більше трясе, важче зафіксувати погляд. Якщо змінити місце не можна, то затримайте погляд прямо перед собою на будь-якому предметі.

• Не сідайте спиною до напрямку руху.

Коли ми рухаємося прямо, активуються рецептори одного з напівкружних каналів вестибулярного апарату. 

Проте якщо ми їдемо прямо, але сидимо спиною до напрямку руху, то відбувається дисбаланс між сприйняттям руху та самим рухом. Умовно вестибулярний апарат не знає, що йому активувати, а мозок дезорієнтується.

Через це можуть виникнути нудота та головокружіння. Тому краще сидіти обличчям в напрямку руху. 

• Не читайте в транспорті.

Це пов'язано зі зв'язком між вестибулярним апаратом та очима. Під час читання людина бігає очима рядочками. Ви не можете зафіксувати погляд в одній точці, тому відчуваєте симптоми захитування.

• Організуйте доступ до свіжого повітря.

Це своєрідний відволікаючий маневр, який дозволяє сфокусуватися на диханні. Також свіже повітря прибирає зайві різкі запахи, які можуть спровокувати нудоту. 

Неприємний запах – одна з причин захитування в міському транспорті. Адже людина заходить в автобус, а там зліва одні парфуми, справа – інші. Вікна закриті і доступу до свіжого повітря нема. 

• Не переповнюйте шлунок.

Порада жувати хліб у випадку захитування не дуже корисна. Адже переповнений шлунок тільки провокує блювоту. Тому не їжте багато і не годуйте надмірно дітей перед поїздкою.

Краще смокчіть або жуйте щось кисле або м’ятне. Наприклад, цукерки або жуйки з м'ятою чи ментолом. М'ята має рефлекторну дію на судини – розширює їх, а різкий смак дозволяє сконцентруватися на відчуттях у роті, а не на захитуванні.

• Маленьких дітей намагайтесь приспати перед поїздкою.

Якщо діти маленькі і ви знаєте, що їх захитує, найкраще приспати їх перед поїздкою, щоб вони спали всю дорогу. Проте не завжди це вдається. 

Як на роботу вестибулярного апарату впливають харчування, шкідливі звички та стрес?

Усі фактори, які впливають на роботу нервової системи, діятимуть і на вестибулярний апарат. 

Наприклад, якщо людина споживає їжу, яка підвищує холестерин, збільшується ризик розвитку атеросклерозу. Дрібні судини закупорюються бляшками. Порушується кровообіг у внутрішньому вусі або у інших частинах вестибулярної системи. Це спричинятиме головокружіння чи зниження слуху.

Тютюн та алкоголь також негативно впливають на судини. Виникає спазм судин, який впливатиме на розвиток головокружінь та погіршення слуху. 

Ба більше, навіть щоденне споживання води має велике значення. Наприклад, доброякісне позиційне запаморочення виникає через збільшення кристаликів отолітів в рідині вестибулярного апарату. Це зокрема є результатом зневоднення.

Хронічний стрес також впливає на роботу апарату. Він є одним із факторів розвитку вестибулярної мігрені – голова крутиться, але болю немає. 

На противагу будь-яке зміцнення імунітету захищатиме зокрема від захворювань вуха, які потенційно вплинуть на вестибулярний апарат.

Які ознаки порушення роботи вестибулярного апарату можуть стати приводом для візиту до лікаря?

Перше – порушення слуху. Гіпотетично це може призвести до порушення координації.

Щодо дітей, то вас має насторожити, якщо дитина тягнеться за іграшкою і постійно промахується. Інший сигнал – завалювання на один бік під час сидіння або ходьби. Все це приводи звернутися до невролога.

Подібні симптоми можуть виникати у дорослих. Наприклад, ви йдете до дверей, але ви не попадаєте в дверний отвір. Це також наслідок порушення роботи вестибулярного апарату.

Часті випадки нудоти та хиткості – це не нормально. Те саме стосується запаморочення та головокружіння, які в українській мові часто плутають.

• Головокружіння – відчуття того, що предмети крутяться навколо вас або ви крутитесь навколо предметів, ніби на каруселі.

• Запаморочення – відчуття нестійкості: "ватна підлога" та хиткість.

Головокружіння може виникати як за ураження головного мозку, так і внутрішнього вуха. Проте запаморочення зазвичай пов'язане лише з внутрішнім вухом або іншими проблемами, які не стосуються вестибулярного апарату.