Рекреаційна цінність та заборона забудови: якою може бути Вирлиця
Нещодавнє рішення Верховного суду стало знаковою перемогою для киян та захисників природи столиці. 19 вересня суд виніс вердикт, який остаточно скасував плани комерційної забудови на березі озера Вирлиця. Роками тривав конфлікт між громадою, природоохоронцями та забудовниками, що мали на меті звести на цій території торгівельно-розважальний комплекс. LIGA.Life роз'яснює, чому Вирлиця важлива для столиці та як кияни могли б використовувати це місце.
З чого починалося?
Забудова була запланована на земельній ділянці біля озера Вирлиця, яка з 1994 року зарезервована як цінна природна територія зі значною рекреаційною цінністю. Попри цей статус, Київрада ухвалила рішення передати землю приватній структурі для будівництва офісно-виставкового комплексу.
Завдяки позиції прокуратури незаконне рішення Київради скасували, а договір оренди землі визнали недійсним. Ділянку площею майже 20 га та вартістю понад 1 млрд грн повернули у комунальну власність міста.
Вирлиця як осередок дикої природи
Важливість збереження озера Вирлиця полягає не тільки в його рекреаційній цінності, а й у значенні для місцевої екосистеми. Там налічується 64 види водоростей, 30 видів риб та понад 30 видів птахів, які знаходяться під охороною.
@sun.osipova І я їх таки знайшла в тумані ☺👌 #бьордвотчинг_україна #птахоспоглядання #tamron #nikon #wildphotography #nikon7500 #nikonphotography #bird #birdwatching #бьордвочинг #озеровирлиця #українськийтікток #українськийконтент ♬ Saucha – Eazy & Slip.stream
Плани забудовника загрожували цій екосистемі, коли у 2012 році представники компанії почали засипати водойму піском. Це викликало гострий конфлікт із громадою, адже такі дії могли призвести до руйнування біорізноманіття та зникнення багатьох видів, які обрали озеро своєю домівкою.
Архітектор та урбаніст Андрій Яцентюх розповідає, як можна розвинути Вирлицю з урахуванням екологічних нормативів:
— Сучасні технології та екологічні стандарти дозволяють інтегрувати об’єкти в природне середовище без шкоди для екосистеми. Наприклад, у таких країнах, як Нідерланди та Данія, подібні проєкти вже десятиліттями реалізуються на воді зі збереженням і навіть покращенням стану місцевої флори та фауни. В Австрії реалізуться проєкти навколо озер, і вода у них вважається питною. Наприклад, проєкт цілого міста під Віднем Seestadt, який чудово співіснує з флорою і фауною, побудований навколо озера. В озері та навколо розводяться риби та птиці, багато зелені навколо.
Реакція громадськості та соцмереж
Забудовник наполягав, що у Дарницькому районі бракує цивілізованих місць для відпочинку, і їхній проєкт міг би розв'язати цю проблему. Однак громадськість виступала проти такого підходу, вважаючи, що комерційне використання не повинно відбуватися коштом унікальної природної території. Мешканці району неодноразово організовували акції протесту, зверталися до влади та навіть вимагали створення на місці запланованої забудови ландшафтного заказника.
Для киян Вирлиця — це місце для спортивної активності, пробіжок на свіжому повітрі, спостереження за птахами та дикою природою, сімейного відпочинку. І жителі столиці хочуть, щоб так було й надалі, про це в мережі ширяться численні дописи.
Озеро Вирлиця: важлива частина столиці
Озеро Вирлиця — одна з небагатьох рекреаційних зон Дарницького району. Рішення збереження природної ділянки демонструє, що навіть у великих містах, де інтереси забудовників часто конфліктують із захистом природи, громада має силу відстояти свої права на чисте довкілля та збереження природних ресурсів.
"Приватні інвестори зазнають збитків, тоді як відповідальність чиновників за незаконне, як виявилося постфактум, виділення землі залишається без покарання...Навіть з урахуванням існуючих проблем, таких як запах від станції аерації, цей район має великий потенціал для розвитку", — каже архітектор та урбаніст Андрій Яцентюх.
"Територія Вирлиці допомагає пом'якшити клімат. Тобто якщо її забудувати, знищити — тоді буде взагалі неможливо жити в тому районі. По суті, Вирлиця відіграє величезну роль в озелененні та кліматі Харківського масиву. Екологи та небайдужі дуже довго наголошували на важливості цього", — резюмує директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.