Зміст:
  1. Хто зобов'язаний складати цей іспит
  2. Який вигляд має іспит
  3. Як готували завдання для іспиту
  4. Як зареєструватися і пройти іспит
  5. Чи є можливість списати

19 липня о 9:30 провели перший іспит на володіння державною мовою, згідно з новим етапом втілення норм Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" , який почав діяти з 16 липня.

Далі впродовж перших двох тижнів щодня у будні відбуватимуться три іспитові сесії: з 9:30 до 11:30, з 12:30 до 14:30 і з 15:30 до 17:30.

Перевірятиме іспит Нацкомісія зі стандартів державної мови впродовж 15 днів.

Він, точніше отриманий за його результатами сертифікат, тепер обов’язковий для тих, хто претендує на низку посад: від президента України до керівника освітнього закладу будь-якої форми власності.

Та пройти його можуть усі охочі. LIGA.Life склала пробний іспит. Також ми розпитали голову Національної комісії зі стандартів державної мови Орисю Демську про концепцію іспиту і як готували завдання.

Хто зобов'язаний складати цей іспит

Закон визначає, що це:

  • посадовці: від президента до заступників голів державних адміністрацій;
  • всі держслужбовці, прокурори та судді, працівники правоохоронних органів, а також керівники усіх закладів освіти;
  • люди, які набуватимуть громадянства України.

Для останніх буде окремий іспит. Він більше на перевірку знань, а не на володіння українською.

"І там уже зміст трохи інший. Він перевіряє знання мови. Ті, хто подається на громадянство, не будуть так володіти українською, як ми, хто чує її з дитинства", – пояснює керівниця комісії.

Люди, які вже на посадах, іспит не складають і сертифікат не отримують, каже Демська. І закон нічого не каже про тих, хто йтиме на другий термін.

Який вигляд має іспит

Він складається з чотирьох частин:

  • "Культура мови" (24 тестових завдання).
  • "Читання" (20 тестових завдань).
  • "Лист" (одне завдання відкритого типу).
  • "Мова" (два завдання відкритого типу). 

Сумарно на складання іспиту дають дві години.

Перші дві частини – виключно тестові. Це завдання в стилі "виберіть слово, яке більше підходить за значенням", "що означає те чи інше визначення". У завданнях переважає офіційно-діловий стиль мовлення (багато канцеляризмів).

"Погоджуюся, що мова документів могла бути кращою. У нас мова нормативно-правових актів успадкована від радянських традицій: вона складна, багаторівнева і десь буває неоднозначна", – каже Демська.

І зазначає, що і над цим комісія працюватиме.

"Думаю, частина держслужбовців уже говорять нормальною мовою. І який позитивний крок – ми маємо тексти держслужбовців, які потребують певного покращення. Але ще донедавна ми не мали чого покращувати. А на сьогодні вже маємо великий пул держслужбовців, які ведуть державною мовою свої соцмережі", – вважає керівниця нацкомісії.

Демська зазначає, що це довга і системна дорога напрацювань.

"І з одного боку ми інколи так собі кажемо, що мова така складна, але з іншого боку – вкрай важливо, щоб була традиція. Тут доцільно спрощувати, але не перетворитися на таку простість. Традиція – це важлива історія. Це мовна пам’ять. Інновація важливі, але вони мусять на щось спиратися", – пояснила вона.

У третій частині людині, яка складає іспит, дають прослухати уривок твору. У нашому випадку темою була чесність і компроміс, а показовими історіями – досвід Галілео Галілея і Джордано Бруно. Уривок можна прослухати тільки двічі. Опісля слід написати короткий переказ та власні роздуми.

На четвертому етапі людина отримує дві теми на вибір і в зум-чат долучається екзаменатор, з яким і потрібно вести діалог. У нашому випадку це була співбесіда на посаду виконавчого директора. Друге завдання – власні роздуми на одну з чотирьох тем, на вибір.

Цей іспит не до порівняння зі ЗНО з української мови, каже Демська. 

"Людину треба підтримати в розвитку її вміння комунікувати. І наша ідея – підтримати комунікаційні здібності людини, верифікувати, підтвердити. Не перевірити знання, а підтвердити, що така-то людина здатна комунікувати від імені держави", – пояснює вона.

Як готували завдання для іспиту

Цим займалися співробітники нацкомісії.

Загальне число розроблених тестів – 2175

Варіанти будуть різні – завдання вибирає машина і формує тестовий іспит. У нацкомісії кажуть, що ще не вирішили, чи варто розкривати усі завдання.

"Ми зараз працюємо над тим, якою буде модель оприлюднення завдань. Але уявіть, скільки часу треба, щоб вивчити напам’ять 2175 завдань. Тут ви або говорите, або ні", – зазначила Демська.

Як зареєструватися і пройти іспит

16 липня о 00:01 нацкомісія відкрила реєстрацію на іспит. Авторизуватися треба на сайті exam.mova.gov.ua. Для ідентифікації особи потрібен або електронний підпис, або BankID, або застосунок Дія ID. Підтверджуєте свою електронну адресу і входите в особистий кабінет. 

Іспити стартують з 19 липня 2021 року. 

У Києві щодня відбуватимуться три іспитові сесії: з 9:30 до 11:30, з 12:30 до 14:30 і з 15:30 до 17:30. У регіонах іспитові майданчики працюватимуть за окремим графіком, залежно від кількості охочих. 

На початку скласти іспити можна буде в Києві, Полтаві, Вінниці, Чернігові, Житомирі, Черкасах, Луцьку, Івано-Франківську, Чернівцях, Кропивницькому, Миколаєві, Херсоні та Рубіжному. Комісія буде постійно оновлювати перелік іспитових майданчиків на сайті.

Джерело: Нацкомісія зі стандартів державної мови

Складеним іспит вважається, коли результат 70% + 1. Це рівень вільного володіння першого ступеня.

"Саму структуру іспиту робили за зразком європейської моделі. І за цією логікою є початковий рівень, рівень знання мови і вільного володіння 1 і 2 ступенів", – пояснює Демська.

Пройти можуть навіть ті, хто не претендує на зазначені посади, а просто хоче перевірити свій рівень володіння мовою.

Повторно скласти іспит можна через чотири місяці. Результати будуть конфіденційними, запевняють у нацкомісії.

Авторці цього тексту вдалося отримати результат 82%.

Під час проведення апробації в комісії помітили також, що молодшим людям іспит дається легше, ніж старшим.

"Молоді люди динамічніші і відважніші. Моє покоління не складало тестів, ми їх не вміємо складати. У нас були іспити, білети. А для молодших поколінь – навпаки", – пояснює Демська.

І зазначає, що є й винятки.

"У нас був пан близько 60 років, так він склав на 97%", – зазначила керівниця комісії.

Також зі спостережень – вдруге іспит легше складати, ніж вперше. Вже просто знаєш, чого очікувати, пояснює голова нацкомісії.

Чи є можливість списати

Орися Демська переконана, що намагання щось "гуглити" під час іспиту просто не має сенсу – це тільки забере ваш час.

"Списати, як я говорю мовою – нереально. У якому місці ви б списували? Як би запит в Гугл вводили? І скільки у вас часу на це піде? Тут простіше і швидше вгадати", – каже вона.

Плюс в аудиторії буде інструктор і відеоспостереження. Зокрема, планують використовувати і прокторинг – коли адміністратор стежить за діями того, хто складає іспит, за допомогою веб-камери і бачить, що відбувається на моніторі його комп'ютера.

Утім, до іспиту можна підготуватися.

"Багато слухати/читати хороших текстів, книжок, державною мовою. Говорити, практикувати", – каже Демська.

Після складання і отримання результатів, сертифікат в електронному вигляді зберігається в особистому кабінеті людини, яка пройшла іспит. Роздруковувати його можна хоч щодня. Терміну дії сертифікат не має.