Пояснення

Іспити на знання мови, кіно та навчання – українською. Що зміниться з 16 липня

30.06.2021, 13:46 • 3 хвилини
Іспити на знання мови, кіно та навчання – українською. Що зміниться з 16 липня - Фото
Ілюстративне фото: Сергій Долженко/ЕРА

16 липня 2021 року – новий етап втілення норм Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Що це означатиме на практиці для кожного українця, розповів в ефірі "Українського радіо" Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

"На моє глибоке переконання, української мови в суспільному, політичному, інформаційному, приватному секторах стає значно більше. 16 липня набувають чинності нові статті Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Цей закон був прийнятий досить революційно, але дуже лагідно імплементується в українському суспільстві", – розповів мовний омбудсман.

Іспити з володіння державною мовою

Національна комісія зі стандартів державної мови розпочинає проведення іспитів на рівень володіння державною мовою.

Такий іспит складатиметься з тестів, письмового завдання та інтерв'ю.

За результатами проходження цього тесту кожен може отримати сертифікат, який діятиме безстроково.

Якщо претендент не набере певної кількості балів, наступного разу зможе скласти повторно іспит за чотири місяці.

"Іспит не складний. Він на розуміння власне мови, сенсу запропонованих завдань, тексту, речень, уміння переповісти окремі моменти, уривки художніх творів тощо", – пояснив Кремінь.

За його словами, претендентами на складання таких іспитів є:

  • посадовці: від президента до заступників голів державних адміністрацій;
  • всі держслужбовці, прокурори та судді, працівники правоохоронних органів, а також керівники усіх закладів освіти;
  • люди, які набуватимуть громадянства України.

Кіно і розважальні заходи – українською

16 липня набуває чинності ще 2 статті Закону про мову – 23 і 26.

Стаття 23 стосується того, що всі розважальні заходи (концерти, шоу-програми, культурно-мистецькі розважальні, видовищні заходи) мають виконуватися українською мовою, в тому числі й супровід.

"Не так страшні закордонні виконавці, як радіоетер та інформаційний простір в Україні, який заповнюється закордонними виконавцями, в тому числі й через недотримання мовних квот. Також це стосується екскурсійної та туристичної діяльності", – каже Тарас Кремінь.

Додає: стаття 26 зазначає, що поширення та демонстрування фільмів в Україні відбувається державною мовою.

Показ іноземних фільмів субтитрами в кінотеатрах дозволяється лише, якщо кількість таких сеансів не перевищує 10% від усіх сеансів або в рамках кінофестивалю.

"Ця норма викликала величезний резонанс серед окремих народних депутатів України, які нещодавно зареєстрували декілька законопроєктів для відтермінування цієї норми на період закінчення пандемії плюс два місяці. 

Хочу нагадати, що немає прямого зв'язку між пандемією і мовою демонстрації фільмів. Ми дали негативний висновок. І дуже добре, що, попри те, що законопроєкти були поставлені на порядок денний до Верховної Ради України, вони не мають сьогодні такої підтримки, на яку розраховували нардепи", – розповів мовний омбудсман.

Навчання іноземних студентів

Відповідно до Закону України "Про вищу освіту" і Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", навчання йде державною мовою.

Натомість зареєстрований законопроєкт, яким пропонується внести зміни до згаданого документа і дозволити використання інших мов.

"Ми виступили категорично проти таких ініціатив, бо вважаємо, що з появою автономії у закладі вищої освіти з 2014-го освітні програми й деякі з дисциплін можуть викладатися і недержавною мовою.

Але за такі зміни вболіває група окремих ректорів, університетів, які вважають, що частина тих студентів, які навчаються у них вимагає, щоб їхнє навчання було російською мовою", – наголосив Тарас Кремінь.

За його словами, з 80 000 іноземних студентів, які навчаються в Україні, переважна більшість – з Індії, Китаю, країн Азії та західної Європи, тож сумнівно, що рідною мовою для них є російська.

"Тому, що б не намагалися вигадати ректори і як би не прагнули заручитися підтримкою нардепів, не рекомендую робити дисбаланс у системі освіти. Натомість треба підвищувати рівень володіння іноземними мовами представниками професорсько-викладацького складу", – підкреслив Кремінь.

Читайте також: "Українською, будь ласка". Як вивчити мову самостійно без страждань і в задоволення

Яна Жмурко
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Комментарі

Останні новини