Як реставрувати Пивоварню Шульца? Схожі проєкти з Нью-Йорка та Чехії
Пивоварня Шульца — одна з найстаріших індустріальних пам’яток архітектури у Києві. Територіально вона розташована поблизу Деміївської площі. Нещодавно Шостий апеляційний адміністративний суд відновив пам’яткоохоронний статус будівлі. Відтак суд скасував рішення Київського окружного адмінсуду, який у травні 2024 року позбавив історичну споруду цього статусу. Минулого року броварню намагались знищити будівельники, допоки прокуратура не наклала на неї арешт.
З відновленням статусу пам’ятки пивоварня підпадає під охорону законодавства про культурну спадщину. Це означає, що будівлю заборонено зносити, реконструювати чи перебудовувати — можлива лише реставрація. LIGA.Life пояснює, у чому цінність пивоварні Шульца та показує три актуальні проєкти реставрації індустріальних пам’яток, які можуть стати прикладом для збереження київської броварні.
Броварня Шульца: у чому цінність будівлі
Пивоварня на Деміївці була побудована ще 1881 року німецьким пивоваром Йоганом Шульцом. Комплекс будівель перейшов у власність його сина — Карла Шульца, який продовжив справу батька. Тоді пивоварня отримала назву "Пивзавод Карла Шульца". За деякими даними, сама споруда броварні могла бути збудована ще 1823 року.
У 1915 році завод перейшов до швейцарського громадянина Еміля Вюрглера та міщанина Романенкова, а пізніше його націоналізувала радянська влада. Відтоді броварня отримала назву "Київський пивзавод №1" — з такою назвою підприємство існувало аж до розпаду Союзу.
Під час незалежності завод певний час орендувала компанія "Оболонь". Востаннє пиво у броварні готували у 2003-му, того року підприємство зупинилось. Згодом завод та земельна ділянка перейшли у власність структур олігарха Ріната Ахметова.
У 2019 році Ахметов передав майно кримськотатарській громаді, яка замість броварні планувала побудувати Ісламський культурно-освітній центр із мечеттю. Офіційним власником будівлі нині є організація МБФ "Фонд національного добробуту Крима".
Перша спроба демонтувати пивоварню відбулась 2021 року, вдруге намагались це зробити 2023 року. Тоді Департамент охорони культурної спадщини КМДА ухвалив наказ, яким вніс пивоварний завод до переліку об'єктів культурної спадщини. "Це рідкісний приклад промислової архітектури Києва, яка формувалась протягом кількох десятиліть, він містить стилістичні ознаки, характерні для такої архітектури — так званий "цегляний стиль", — йшлося у наказі.
Броварня Шульца має площу 4,9 тис. кв.м і складається з майже 20 будівель та споруд. Комплекс броварні на Деміївці є цінним зразком індустріальної архітектури XIX століття. Історичну промислову архітектуру треба зберігати, бо це важливі історико-архітектурні домінанти, які відображають контекст та ідентичність міста. За майже 150 років існування броварня Шульца зберегла свій автентичний вигляд, тож є усі шанси зберегти її — для цього комплекс будівель треба реставрувати. Показуємо, як це роблять у Європі та на Заході.
Скотобійня, яка стала артцентром
Країна: Чехія
Архітектори: KWK Promes
Стара скотобійня, побудована ще у XIX столітті, пустувала у чеському місті Острава вже кілька десятків років. Архітектурна студія KWK Promes з Катовіце вирішила перетворити пам’ятку з червоної цегли на галерею сучасного мистецтва Plato Contemporary Art Gallery. Родзинкою проєкту стали бетонні стіни, які здатні обертатись.
"У нас на меті було зберегти концептуальну цілісність всього проєкту, чітко розмежовуючи історію та сучасне втручання. Ми вирішили реконструювати будівлю, додавши нові матеріали, але водночас застосувати концепцію стін, що обертаються", — пояснюють автори проєкту.
У споруду архітектори інтегрували шість масивних модульних стін, три з яких — це вхід до галереї, інші три — портали, що відкривають виставкові простори для відвідувачів. "Це дало художникам абсолютно нові можливості для проведення виставок і дозволило мистецтву буквально "вийти" у простір навколо будівлі", — розповідають автори.
Всередині артцентру, окрім виставок, передбачили рецепцію, каси та кафе для гостей. Основні чотири виставкові зали розташовані на першому поверсі й наближені до країв споруди — це дозволяє їм отримувати максимальну кількість природного світла й поєднує із зеленою зоною довкола артцентру. Галерею Plato команда архітекторів оточила парком — там висаджені дерева, квітники та облаштований невеликий басейн. Довкола самої будівлі проклали гравійну терасу, що з'єднується з десятками доріжок для прогулянок гостей.
Галерея у колишньому зерносховищі
Країна: Чехія
Архітектори: Prokš Přikryl Architekti
Черговий проєкт реставрації із Чехії — цього разу з містечка Пардубіце. Місцева студія Prokš Přikryl Architekti перетворила історичну будівлю зерносховища на мистецький центр. Галереї розташували у бетонних силосах, які раніше призначались для зерна.
Індустріальна споруда була спроєктована чеським архітектором Йозефом Гочаром на початку XX століття. Вона призначалась для зберігання зерна і належала до великого комплексу підприємств під назвою "Автоматичні млини".
Архітектори займались проєктом з 2016 року. Вони перетворили колишнє зерносховище у багатофункціональний простір з галереями та адаптували для заходів, а також створили бар на даху будівлі. "Завдання було у тому, щоб обрати оптимальний рівень втручання в національну культурну пам'ятку", — розповіли у студії.
Більшу частину будівлі займали величезні чотириповерхові зерносховища з грубими бетонними інтер'єрами. Раніше вони були недоступні, але тепер архітектори перепрофілювали їх на тимчасові виставкові зали, що з'єднані сталевими переходами. Над кожною галереєю автори розмістили скляно-цегляні секції, через які можна зазирнути в силоси. Також вони слугують як додаткове джерело освітлення.
На п’ятому поверсі облаштували багатофункціональну залу, де планують проводити лекції, концерти та різні заходи. Плюс зали у тому, що вона отримує багато сонячного світла з невеликих вікон у фасаді. На даху пам’ятки облаштували терасу й оточили її цегляним парапетом. Там у невеликому бетонному об'ємі розташували бар для відвідувачів.
Офісний центр у старому цукровому заводі
Країна: США (Нью-Йорк)
Архітектори: Practice for Architecture and Urbanism
В архітектурно-дизайнерському середовищі цей проєкт наробив шуму торік. Американська студія Practice for Architecture and Urbanism відреставрувала велетенський корпус цукрового заводу, побудувавши всередині нову будівлю, яка за призначенням є офісним центром. Таким чином, фасад бруклінського заводу використали як оболонку нового проєкту.
Автори пояснюють, що вирішили побудувати всередині нову будівлю, щоб надати проєкту більшої функціональності. "Всередині не було що адаптувати. Якби ми просто увійшли й спробували чимось заповнити пусті поверхи, це призвело б до дуже дивної внутрішньої конфігурації", — кажуть архітектори.
Старий цукровий завод Domino Sugar був побудований у Брукліні ще у XIX столітті, це була будівля з червоної цегли в стилі романського відродження. Фабрика працювала 120 років — до 2004 року, тоді виробництво зупинили. Завод придбала компанія Two Trees Management, яка вирішила повністю переосмислити його призначення відповідно до редевелопменту району.
Новий проєкт отримав назву Refinery. Це 12-поверхова офісна будівля зі скляним фасадом, вписана в оболонку цукрової фабрики. У новій споруді передбачено 42,7 тис. кв. м офісних приміщень та величезний пентхаус, розташований прямо під скляним склепінчастим дахом. На першому поверсі розташований лобі-атріум з різними сервісами та магазинами. Простір між фасадами старої та нової будівлі використали для "вертикального саду" — озеленення, яке висадили по внутрішньому периметру.
На фасаді фабрики зберегли автентичні деталі та велетенський димар. Зверху встановили відреставровану оригінальну вивіску фабрики "Domino Sugar". З офісів нової будівлі відкриваються краєвиди на Мангеттен та панораму Брукліна.