Зміст:
  1. Що таке енергоефективність та як її досягати
  2. Чому латкове утеплення не працює
  3. Як підвищувати енергоефективність старих будинків із розумом
  4. Хочу, щоб мій будинок став енергоефективним: що робити 

В Україні починається опалювальний сезон. Переважна більшість будинків у наших містах — це житловий фонд радянських часів, який має низьку енергоефективність. Швидке рішення, до якого вдаються мешканці будинків — утеплення фасаду мінеральною ватою чи пінопластом. Утеплення дійсно здатне підвищити енергоефективність будівлі, однак, зазвичай це так званий "латковий" процес — коли люди утеплюють і фарбують лише стіни довкола своєї квартири. Це не тільки малоефективно й псує фасади будівель, а й шкодить усьому будинку. 

Разом із Михайлом Лук’яником, експертом рівненської громадської організації "Екоклуб", розбиралися, як підвищувати енергоефективність багатоповерхівок правильно та чому латкове утеплення фасадів — недоречне. 

Що таке енергоефективність та як її досягати

Енергоефективність — це розумне споживання енергоресурсу. Енергоефективний будинок — той, який споживає менше енергоресурсів, водночас залишається теплим для мешканців. 

Більшість житлових будинків в українських містах мають низьку енергоефективність, оскільки будувались за стандартами, які не передбачали сучасних вимірів та вимог. Це здебільшого будівлі, зведені з 1960 до 1990 років — "панельки", "хрущовки", будинки з керамічної та силікатної цегли (останні — найхолодніші). 

Щоб підвищувати енергоефективність такого житла, треба спочатку розібратись, які є головні "лазівки" для витоку енергоресурсів — тобто, як будинок втрачає тепло, пояснює LIGA.Life Михайло Лук’яник

"Одним з основних джерел втрат є стіни та вікна — через них будинок втрачає до 40% тепла. Але це сильно залежить від конструктиву будинку та матеріалів, бо, наприклад, цегла, панельні та скляні конструкції мають різні теплові втрати", — розповідає експерт. 

На другому місці серед чинників, які впливають на втрати тепла — вентиляція. У більшості радянських будинків передбачалась природна "вентиляція" — через вікна та двері, тож втрати через це можуть становити до 30%. 

Фото: Київтеплоенерго

Вхідні двері, дахи та підвали будинку — ще одне важливе джерело втрат. В середньому через це будівлі втрачають 5-7% тепла. "Тут все залежить від геометрії будинку — якщо він довгий і низький, то втрати тепла будуть більшими. Якщо будинок високий і має невелику площу забудови — втрати будуть меншими", — зазначає Лук’яник.

Зазвичай старі радянські будівлі взагалі не утеплювались — саме тому вони мають найбільші втрати тепла. Утеплені лише до 10% старого житлового фонду. 

Зазначимо, що зараз вимоги до будівництва нових будинків в Україні максимально наближені до європейських стандартів із точки зору економії енергії. У нас запроваджена енергетична сертифікація будівель й встановлені чіткі стандарти їх енергоефективності. Нові житлові будинки до 50 поверхів, які зводять сьогодні, мають відповідати усім зазначеним вимогам та класу "С". Усього є сім класів: "А" — це найвища енергоефективність, "G" — найнижча.

Чому латкове утеплення не працює

На перший погляд, клаптикове утеплення фасаду — логічне розв'язання проблеми, адже усуває головне джерело втрат тепла — стіни будівлі. Але тут більше мінусів, ніж плюсів.

  • По-перше, подібні утеплення — це порушення закону, адже це втручання у зовнішні опорні конструкції, які не можна змінювати без розробки проєктно-кошторисної документації. "Чому це роблять? Бо ніхто не викликає поліцію. Це те саме, що взяти й незаконно побудувати якусь будівлю", — каже Лук’яник.

  • По-друге — клаптикове утеплення не має суттєвого впливу на енергоефективність будівлі загалом. Власник квартири, який утеплив її з одного боку, мабуть, досягне цілі — у квартирі частково стане тепліше, але це мінімально вплине на збереження тепла у всьому будинку — скоріше нашкодить йому. 

Експерт пояснює, чому: на краях утеплювача, якщо розглядати стіну зсередини, буде з’являтись конденсат — частина стіни буде зволожуватись, а через певний час покриється грибком. "Тобто всередині тих приміщень, де закінчується утеплення, погіршаться санітарно-гігієнічні норми. Чи у власника, чи у його сусіда — питання відкрите", — каже експерт. 

Ускладнює ситуацію й те, що у перспективі з інженерної точки зору ці процеси пришвидшать руйнацію стін.

"Це аварійне рішення, до якого вдаються через те, що центральне опалення недопрацьовує, не дає достатньо тепла у будинки. Водночас у цих квартирах можуть жити малі діти або люди похилого віку, здоров’я яких чутливе до холоду. Але це неефективний та аварійний вихід, заборонений законом", — каже Лук’яник.

Як підвищувати енергоефективність старих будинків із розумом

Рішенням має стати комплексна термомодернізація будинку. Вона передбачає, що будинок утеплюють повністю — суцільним нерозривним шаром утеплювача, а потім — регулюють та балансують систему опалення, каже Лук’яник. Адже невідрегульована система теж призводить до втрат тепла.

"Енергоефективність покращиться тільки у тому випадку, коли будинок утеплюють за принципом "термоса" — шар утеплювача має покривати будівлю по всьому периметру, розриви не допускаються. Інакше не буде результату", — пояснює експерт.

Після того, як утеплили будинок, він почне споживати значно менше енергії — тоді треба якось відрегулювати це споживання. Цей процес включає два послідовні етапи:  

— встановлення індивідуальних теплових пунктів;

— встановлення балансувальних клапанів.

Теплові пункти використовують, щоб регулювати кількість тепла, яке постачається у будинок. Тому що з центральної котельні подають однакову кількість тепла на всі будівлі у районі. А індивідуальний тепловий пункт дозволить відрегулювати систему так, щоб будинок споживав стільки тепла, скільки йому потрібно, а не скільки дає котельня чи ТЕЦ. 

"Особливо це дає економію, коли будинок має різні режими споживання — наприклад, вночі споживає менше, а вранці та ввечері — більше", — каже Лук’яник. 

Фото: КМДА

Це також доцільно під час опалення шкіл, садочків або адмінспоруд, які не працюють вночі та на вихідні — так можна зменшити втрати енергії, коли у будівлі немає людей. 

Наступний крок — це балансування. Для цього використовують балансувальні клапани, їх встановлюють на кожен стояк окремо. Оскільки у більшості старих будівель подання тепла вертикальне (тобто опалення подається зверху донизу або навпаки), такий клапан дозволяє врівноважити температуру у всьому будинку на усіх стояках.

"Щоб такого не було, що в одних під’їздах тепліше, в інших — холодніше. Бо дуже часто буває, що приміщення не догріваються і котельня повинна подавати більше тепла, але тоді приміщення, що ближчі до точки входу, перегріваються", — каже Лук’яник.

Регулювання системи доречне у будинках, навіть якщо вони не були комплексно утеплені. Адже без нього будинок може втрачати ще більше тепла, особливо коли котельня його подає необмежено. "Втрати, які виникають через неоптимальне споживання без цих інструментів, вони так само можуть бути вагомими й становити до 30%, а може й більше", — зазначає експерт.

Фото: КМДА

Ще один спосіб підвищити енергоефективність — це утеплення трубопроводів опалення і гарячої води у під’їздах чи підвалах. Раніше їх утеплювали скловатою, але вона з часом втрачає свої властивості — тому це утеплення теж треба поновити, каже Лук’яник: "Бо виходить, що замість обігріву квартир, ми обігріваємо підвали".

Те ж стосується технічних верхніх поверхів, де є розводи тепла — експерт радить так само їх утеплювати. 

Хочу, щоб мій будинок став енергоефективним: що робити 

Модернізація — процес недешевий. Через це мешканці не усіх будинків у містах можуть собі його дозволити. Навіть не всі бюджетні установи здатні взяти на себе такі серйозні й дорогі роботи, каже Михайло. Саме тому в Україні запустили низку програм із тепломодернізації, щоправда, через війну багато з них призупинені. 

Щоб запустити комплексну модернізацію, потрібно почати з енергоаудиту, який проводять сертифіковані енергоаудитори. Аудит дозволить визначити кроки, які потрібні для підвищення енергоефективності будинку. 

"Енергоаудитор скаже, який матеріал та товщина утеплення потрібні, озвучить перелік та послідовність робіт, які необхідні для вищого класу енергоефективності, і скаже приблизну вартість робіт", — розповідає експерт.

Зараз в Україні частково працює програма Фонду енергоефективності "Енергодім", яка на умовах співфінансування допомагає мешканцям та ОСББ утеплювати багатоповерхівки. Залежно від населеного пункту, відшкодування сягає до 80% (мешканці сплачують тільки 20% вартості робіт).

Фото: iStock/Global Images Ukraine

"Складно зробити все одразу, це неможливо навіть на рівні держави, адже кошти потрібні колосальні. Але принаймні можна частково розпочати ці процеси й працювати з проблемою поступово", — зазначає Лук’яник.

За оцінками фахівців, комплексна термомодернізація може дати економію 70-80% енергії. Й це без застосування новітніх технології — теплових помп чи сонячних батарей. Однак цей комплекс робіт має бути повним — з утепленням даху, підвалу, встановленням теплового регулювання й балансування.