Зайве слово у законі. Що робитимуть із замороженим біоматеріалом загиблих військових

Навесні 2022 року низка українських репродуктивних клінік, які щойно відновили роботу після початку повномасштабного вторгнення, запропонували військовим безоплатне заморожування сперми. Це роблять на випадок хвороби, травми або поранення, щоб людина мала шанс на біологічне батьківство чи материнство. Однак під час оформлення документів обговорюють і ризик загибелі.

Через понад півтора року, у листопаді 2023-го, депутати Верховної Ради ухвалили закон, який передбачає державне фінансування цих послуг для учасників війни. Щоправда, перед другим читанням у документі з’явилася правка про утилізацію заморожених біоматеріалів захисників у разі смерті. Саме вона нещодавно викликала нову хвилю обговорення.

Медична адвокатка Олена Бабич опублікувала у Facebook допис з історією вдови військовослужбовця. Чоловік заморозив сперму перед тим, як іти на фронт, пара оформила договір із клінікою, довіреність на дружину та заяву про застосування біоматеріалу для народження дитини. Втім жінці відмовили у використанні сперматозоїдів її загиблого чоловіка — клініка, до якої зверталося подружжя, посилалася на пункт про утилізацію в законі, що набуде чинності у березні 2024 року.

Що ця ситуація означає для сімей військових і репродуктивної медицини в Україні, які ризики створює ухвалена правка та що з цим планують робити депутати? Розбиралася LIGA.Life. 

Право на батьківство та материнство

Сьогодні роботу українських репродуктологів регламентує наказ №787 Міністерства охорони здоров’я, затверджений ще у 2013 році. У ньому йдеться і про кріоконсервацію, і про зберігання та використання біоматеріалів. Втім, зазначає медична директорка і репродуктологиня клініки "РІД" Ксенія Хажиленко, наказ МОЗ давно застарів: 

"У репродуктивній медицині все оновлюється дуже швидко, тож прийшов час вносити зміни. Минулого року до ВР було внесено проєкт нового закону про допоміжні репродуктивні технології, який містив цілу низку абсурдів, подібних до цієї правки (про утилізацію біоматеріалів загиблих. — Ред.). Але спільнота репродуктологів добилася, щоб їх не ухвалювали і проєкт відкликали".

У 2021 році в Раді зареєстрували законопроєкт "Про допоміжні репродуктивні технології". У ньому йшлося і про можливість посмертного використання заморожених репродуктивних клітин у разі смерті одного із подружжя. Втім законопроєкт відкликали у травні 2023-го і питання залишилося неврегульованим.

Як сьогодні відбувається кріоконсервація біоматеріалів у репродуктивних клініках? Заморожування і зберігання сперми — більш поширена, менш дороговартісна і складна процедура, тому розповімо про неї.

Чоловік звертається до клініки сам або з партнеркою. У першому випадку йдеться винятково про можливість використання замороженого біоматеріалу після поранення, хвороби тощо. Тобто в разі погіршення або втрати репродуктивної функції можна забрати свої клітини й використати їх на власний розсуд. 

Якщо чоловік прийшов із парою, з якою він планує надалі народжувати дитину, то оформлюється нотаріальна довіреність на ім’я партнерки. У договорі з клінікою прописуються умови, за яких конкретна жінка може використати біоматеріал цього чоловіка.

"Найчастіше люди приходять із партнерами. Якщо в парі є військовий, то основна мотивація — мати можливість стати біологічним батьком у випадку травми чи поранення. Звісно, ніхто не планує вмирати, всі хочуть жити. Але ми зобов’язані продовжити цю розмову й обговорити випадок смерті. Якщо пара дійсно хоче використати біоматеріал у такій ситуації, це теж прописується", — розповідає Ксенія Хажиленко. 

Вона зазначає, що наразі в Україні немає нормативно-правових документів, які б забороняли посмертне використання репродуктивних клітин. Тому потенційно юристи можуть знайти механізми, щоб, наприклад, через суд дозволити використовувати заморожений біоматеріал загиблого чоловіка його партнерці.

"Коли законом щось не заборонене, то так чи інакше це можна зробити. І тут репродуктологів неможливо звинуватити у зацікавленості, тому що, по-перше, це створює для нас і нашої роботи величезні проблеми. А по-друге, майже два роки лікарні за власний кошт оплачують ці процедури для захисників. Але ми не можемо мовчати, ми будемо підтримувати пацієнток", — наголошує лікарка. 

Поле для маніпуляцій

Як реакцію на суспільний резонанс навколо публікації адвокатки Олени Бабич Міністерство охорони здоров’я України заявило: "Кріобанки не будуть утилізувати заморожений біоматеріал загиблих військових". Утім, ембріологиня Ольга Малюта додає: навіть за нинішнього законодавства клініки не знищували матеріал пацієнтів, якщо на це немає прямої волі людини. 

Наприклад, плату за зберігання біоматеріалу зазвичай вносять раз на рік. Якщо пацієнти не заплатили за послугу, то ембріологи все одно не викинуть матеріал у смітник, хоча мають на це право. 

"Тому я впевнена, що прямо 23 березня клініки не почнуть викидати біоматеріали. Але тут питання в тому, що ми зможемо зробити, бо неоднозначність закону — це поле для маніпуляції", — пояснює вона. 

Так, закон передбачає, що військовослужбовці, які раніше зберігали біоматеріали власним коштом чи коштом клінік, зможуть перейти на державну програму фінансування. Однак, додає Ольга Малюта, зворотного механізму не прописали. Також у законі чітко не вказано, що пункт про утилізацію біоматеріалів загиблих учасників війни стосується винятково державної програми, а не всіх клінік, які й за власний кошт надають такі послуги.

"Цей пункт є дуже небезпечним для людей, які працюють у репродуктивній медицині, тому що, не маючи закону про дозвіл на посмертне використання, будь-яка згадка, що збережений матеріал має бути утилізований, буде читатися як універсальна відповідь. І це, насправді, зупинятиме клініки у виконанні таких програм. Бо йдеться про ризик втратити ліцензію та закрити діяльність", — зазначає ембріологиня. 

Зайве слово у законі

Голова Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький — автор ухваленої правки про утилізацію замороженого біоматеріалу загиблих захисників. Він пояснює, що цей пункт з’явився на прохання ГО "Асоціація акушерів-гінекологів України", і додає: закон про збір, кріоконсервацію та зберігання репродуктивних клітин учасників війни коштом держави стосується винятково тих, хто хоче скористатися цим правом за життя.

"Не було ніякої зради, була процесуальна колізія щодо правових підстав зберігати біоматеріал після смерті людини. Бо є суперечність статті Цивільного кодексу (п. 6 ст. 248. — Ред.), яку мали б прибрати в законі про допоміжні репродуктивні технології. Цей закон, про який ми говоримо, повинен був ухвалюватися вже після", — розповідає депутат. 

Найближчими днями у Верховній Раді планують зареєструвати документ із запропонованими змінами до ухваленого закону, каже Радуцький. Насамперед йдеться про те, щоб розшифрувати пункт про утилізацію: прибрати саме слово і визначити конкретний термін, упродовж якого біоматеріал учасника війни зберігатиметься державним коштом після загибелі. 

"Пропонується, що під час воєнного стану та впродовж наступних трьох років після його завершення за це платитиме держава. Після того біоматеріал зберігається коштом третіх осіб, клініки або якогось фонду, — роз’яснює голова Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування і додає, — це запланована історія, ніхто не вигадував і не писав ці зміни за п’ять хвилин. Вони мали зайти в залу в середині лютого і бути ухваленими до 23 березня. Але пост пані Бабич просто пришвидшив процес".

Тим часом, зазначив Радуцький, навіть без поправок у закон, до 23 березня ніхто не зобов’язаний утилізовувати заморожений біоматеріал військових і цивільних. Це можливо лише за бажанням осіб, які його здали.