Колективний імунітет, побічні ефекти і токсини. Розвінчуємо 8 міфів про вакцинацію

Міф: Імунітет міцнішає після хвороби, а не після вакцини 

Факт: вакцинація допоможе уникнути ускладнень, які розвиваються під час природного перебігу інфекції.

Наприклад, природний перебіг кору може спровокувати підгострий склерозуючий паненцефаліт. Наслідок цієї хвороби – порушення роботи головного мозку. Кір провокує і тромбоцитопенію (дефіцит тромбоцитів у крові) і навіть "імунну амнезію" – коли клітини пам’яті "забувають" все про попередні інфекції. Через це розвивається своєрідний імунодефіцит.

Природний перебіг паротиту може призвести до цукрового діабету або безпліддя у чоловіків. А вірус гепатиту В може спричинити розвиток раку печінки тощо.

Враховуючи ці ризики, імунітет після вакцинації має переваги над набутим внаслідок природного перебігу інфекції. Адже останній супроводжується критичними ризиками.  

Міф: Вакцина "перевантажує" імунну систему

Факт: ми не живемо у стерильному світі. Щодня організм дитини "знайомиться" з тисячами різноманітних антигенів. 

За підрахунками вчених, щоб перевантажити імунну систему, треба одночасно ввести близько 10 000 різних вакцин. У разі планової вакцинації потенціал імунної системи дитини використовується менше, ніж на 0,1%. Тому боятися не варто.

Міф: Вакцина може викликати повноцінне інфекційне захворювання

Факт: вакцина не викликає інфекційне захворювання. У ній відсутні патогенні мікроорганізми (біологічні агенти, що спричиняють хворобу в іншому організмі-хазяїні).

Вакцина – група антигенів (молекулярних структур). Імунна система організму аналізує їх, щоб відрізнити "свої" клітини від "чужих". Так вакцина навчає імунну систему розпізнавати вірус, бактерію чи токсин і долати їх. Вакцина може містити лише вбитий або ослаблений мікроорганізм. 

Міф: Після щеплення може розвинутись аутизм 

Факт: є фіктивне дослідження, яке продемонструвало розвиток дитячого аутизму після введення вакцини. 

Британський гастроентеролог Ендрю Вейкфілд за пристойну "винагороду" підробив дослідження за участі 12 дітей. Пізніше його засудили за 36 пунктами обвинувачень та позбавили медичної ліцензії. Згодом знайшли оригінал дослідження, де сам Вейкфілд зазначав відсутність причинно-наслідкового зв’язку. 

Вчені з усього світу хотіли перевірити твердження лікаря. Після виходу сфабрикованої статті проводились масштабніші дослідження, але ніхто так і не знайшов взаємозв’язку між вакцинацією та аутизмом. Тож це твердження немає жодної доказової бази. 

Міф: Вакцини містять багато токсинів

Факт: у вакцині дійсно можуть бути сліди консервантів та ад’юванти (речовини, які посилюють реакцію імунної системи). Наприклад, в одному флаконі вакцини може бути 0,2 мг формальдегіду. Однак в організмі дитини фізіологічно щодоби утворюється близько 10 мг цього продукту. Тобто у 50 разів більше. Отже, 0,2 мг не матиме жодної шкоди. 

Щодо алюмінію, який використовують як ад’ювант, сумарно у всіх вакцинах, необхідних для планової вакцинації дитини віком до 6 місяців, можна помітити 4,4 мг алюмінію. З грудним молоком за перші пів року життя дитина отримує 7 мг. Тобто це дуже низька концентрація, яка не здатна нашкодити.

Однак варто враховувати ризик алергічної реакції. Ймовірність такої реакції на компоненти вакцини – 1 на 1 000 000. Але якщо мама хвилюється, можна почитати склад вакцини і провести шкірну пробу.

Наприклад, якщо у дитини є алергія на желатин або дріжджі, бо їхні "сліди" можуть входити до складу вакцини. Але навіть якщо алергопроба буде позитивна, вакцину вводити можна, але не одномоментно, а невеликими дозами під наглядом лікаря.

Міф: Колективний імунітет захистить усіх, щеплення – зайве 

Факт: колективний імунітет так не працює. Він може захищати небагатьох – тих, у кого дійсно є протипоказання до щеплення. Коли охоплення вакцинацією падає, колективний імунітет не працює. Для його "роботи" треба вакцинувати 95% населення. А люди перестають вакцинуватися, вірять у міфи, відтак починають масово хворіти. 

Міф: Перед щепленням треба обстежитись, бо є багато протипоказань 

Факт: єдиним протипоказанням до планової вакцинації є анафілаксія. Це тяжка алергічна реакція на попереднє введення вакцини (раз ввели і отримали таку реакцію). Це також може проявитися як епізод тяжкої алергічної реакції на компоненти вакцини.  

Решта протипоказань дуже відносні. Навіть ВІЛ-інфікованих пацієнтів за певних умов дозволено вакцинувати від туберкульозу. Прийом гормонів не завжди "пригнічує імунітет" – багато пацієнтів помилково вважають: якщо вони приймають гормони, то в них імунодефіцит. 

Тобто для визначення протипоказань до планової вакцинації, достатньо просто прочитати інформовану згоду перед підписом. Там є питання, на які слід чесно відповісти. 

Міф: Побічних ефектів після вакцинації буде багато 

Факт: Найчастішими неприємними випадками після імунізації є біль у місці ін’єкції та підвищення температури тіла. 

Інструкції до вакцин передбачають інші несприятливі події, але середня статистика – це 1 випадок на 1 млн вакцинацій. Тепер порівняймо: у парацетамолу та ібупрофену теж є рідкісні побічні ефекти. Деякі не уявляють, скільки побічних ефектів виникає за нераціонального використання антибіотиків та знеболювальних. 

Потрібно боятися не вакцин, а хвороб – від яких захищають ці вакцини. Саме вони є небезпечними для здоров’я і життя. Уся сучасна медицина ґрунтується на 2 поняттях: користь і ризик. Коли користь значно переважає над ризиком, використовуємо метод вакцинації як профілактики. Користь вакцинації достовірно та багатократно перевершує всі можливі ризики. 

Сімейний лікар Дмитро Пемпко для LIGA.Life