Ілюстрація Depositphotos.com
Зміст:
  1. Вакцинація дорослих захищає дітей?
  2. Що нового ми знаємо про мутації ковіду
  3. Сезонність та протиепідемічні заходи

Вакцинація дорослих захищає дітей?

Що більше у світі стає щеплених від ковіду, то менше лишається нових кандидатів для вакцинації. Такий тривіальний, на перший погляд, факт має величезне значення. 

Загалом підхід до побудови вакцинальної кампанії у світі такий: спершу – робітники критично важливих служб, потім – найбільш уразливі для ковіду категорії (літні та ті, хто мають хронічні захворювання), потім – всі охочі дорослі.

А як бути з дітьми? Дитячі колективи можуть бути резервуарами для існування коронавірусу. Крім того, діти, майже будь-якого віку, в сім’ї створюють додаткові ризики інфікуватися для дорослих (про це ми розповідали в попередньому дайджесті). 

Усі вакцини, які використовують зараз, вийшли на ринок за прискореною схемою та екстреною авторизацією від ВООЗ. І хоча всі вимоги щодо лабораторних та клінічних випробувань дотримались, дані про вискористання вацин у дітей нам здебільшого ще не доступні. 

Прямо зараз тривають клінічні дослідження протиковідних (зокрема РНК) вакцин у дітей. Однак чітко встановлених політик щодо вакцинації дітей проти ковіду в більшості країн наразі немає.

У цей же час у профільній літературі з’являються дані про те, що вакцинація дорослих може захищати невакцинованих дітей. За даними бразильських дослідників, серед населення міста Серрана під час вакцинальної кампанії симптоматичних випадків ковіду поменшало на 80%, а летальних – на 95%! 

Серед невакцинованих дітей спостерігали подібне падіння захворюваності. Щеплювали в місті лише дорослих, а це – лише 62% населення. 

Виходить, що головне побоювання медиків, що за масового щеплення дорослих коронавірус "перекинеться" на дітей – не підтвердилось. 

Таку ж ситуацію спостерігають у США. Попри те, що принаймні одну дозу вакцини отримало лише трохи більше половини всього населення, кількість випадків інфекції у дітей до 18 років скоротилася на 84%.

В Ізраїлі, де щеплення стосувались дорослих, навіть після відкриття шкіл випадків серед невакцинованих дітей поменшало – з 546 до 1,5 випадків на 100 000 дітей.

Здавалося б, дані обнадійливі. А про дітей як кандидатів на вакцинацію можна не думати. Однак деякі фахівці в епідеміології не поділяють такого ентузіазму. 

Дослідники з університету Лейчестера у Великій Британії вважають дітей важливим осередком коронавірусної інфекції. В Об’єднаному Королівстві під час вакцинації кількість симтоматичних випадків у дітей впала в рази – з 600 до 100 випадків на 100 000 дітей. Однак упродовж травня було близько 100 спалахів ковіду саме серед школярів. 

Враховуючи, що загалом у Британії – близько 25 000 шкіл, потенційно це може призвести до значно серйозніших спалахів у майбутньому. Наразі думки вчених з приводу пріоритетності та доцільності вакцинації дітей розходяться. Завершення клінічних досліджень та подальший аналіз даних та підходів з різних країн допоможуть розв’язати це непросте питання.

Читайте також: Світ починає вакцинувати дітей від коронавірусу. Що це означає і чого чекати Україні

Що нового ми знаємо про мутації ковіду

Віруси – надзвичайно мінливі істоти (якщо можна їх вважати істотами). Коронавірусам притаманна така ж схильність до мутацій. Це ми спостерігаємо в реальному житті – стрічку новин постійно заповнюють повідомлення про нові варіанти ковіду. 

Але в гонитві за відкриттям нових штамів дослідники не завжди приділяють достатньо уваги вже виявленим. Водночас левова частка уваги та ресурсів мікробіологічнх лабораторій присвячена зараз вивченню мутацій в тих генах ковіду, що кодують спайкові (шипові білки). Це вкрай важливо, адже завдяки спайкам коронавірус потрапляє у клітини хазяїна.

Саме мутаціям в спайкових білках, як довго вважали, можна завдячувати широкому поширенню коронавірусу B.1.1.7. 

Це той варіант вірусу, який вперше зареєстрували у Великій Британії восени минулого року, і який відтоді став чи не домінуючим в більшості країн світу. 

З тих пір він змінив не лише ареал проживання, а й ім’я. Тепер для зручності цей варіант SARS-COV-2 називають Альфа. Альфа сам собою не був особливо смертельним та не призводив до ускладнень частіше, ніж інші, однак мав підвищену здатність інфікувати. А більше інфікованих – більше тяжкохворих і мертвих.

Лише зараз дослідникам вдалося встановити, що підвищена здатність інфікувати пояснюється не тільки спайковими мутаціями. Схоже, Альфа здатний обходити вроджені системи імунного захисту людини. 

Зокрема, коли в організмі з’являється інфекційний агент (у нашому випадку – вірус), одним із перших і найбільш ранніх механізмів оборони є вироблення клітинами інтерферонів. Це – білки, які запускають весь каскад імунних реакцій та повідомляють іншим клітинам про збудника. 

Виявляється, що у клітин, інфікованих варіантом Альфа, здатність виробляти інтерферон пригнічується. Внаслідок цього, коронавірус може довше перебувати в організмі без шкоди для себе, накопичуватись та виділятись назовні в більшій кількості.

Потенційно це також означає, що інфіковані Альфою можуть бути більш сприятливими до зараження іншими інфекційними збудниками (у період, коли коронавірус пригнічує вироблення інтерферону). Однак про практичне значення цієї знахідки говорити ще рано – точний механізм "підривної" діяльності Альфи ще не дослідили.

Читайте також: Про мутації ковіду і чи можна щепитися різними вакцинами – пояснює імунолог Борис Донськой

Сезонність та протиепідемічні заходи

Пам’ятаєте, нам говорили, що коронавірус не сезонний і не варто очікувати сильних змін у захворюваності через зміни погоди? Це не зовсім так. 

Ми вже бачимо, що найбільші хвилі захворюваності були саме у холодну пору року. 

Дослідники зі США встановили, що нефармакологічні протиепідемічні заходи (носіння масок, соціальна дистанція, робота з дому, локдауни тощо) є одним із головних стримуючих факторів поширення інфекції. 

Однак! У країнах, де подібні заходи запровадили та люди їх дотримуються. Де репродуктивне число – трохи менше одиниці (мається на увазі кількість людей, яку в середньому інфікує один хворий на ковід), зимовий сезон, який призведе до навіть незначного збільшення передання вірусу між людьми, здатен спровокувати великі спалахи інфекції.

Дослідники не переконані остаточно, чим саме можна пояснити таку сезонність – погода протягом осені-зими може сильно мінятись, та й сам коронавірус здатний мутувати. 

Скидається на те, що одним із головних чинників сезонності є зміна поведінки людей. Адже з приходом похолодання вони неминуче починають менше часу проводити назовні, частіше скупчуватись у замкнених просторах, рідше провітрювати приміщення. 

Окреме запитання, яке також наразі не має однозначної наукової відповіді, – як змінюється активність та життєдіяльність коронавірусу протягом різних пір року. Існують певні дані про те, що ковід "полюбляє" холодну та суху погоду.

Модель дослідження сезонності, про яку ми зараз говоримо, не враховувала, яким буде вплив масової вакцинації на темпи зараження восени та взимку. Однак,хай там що, пам’ятайте, що холодний сезон несе додаткові ризики підхопити ковід. Особливо враховуючи небажання багатьох в Україні щепитися. Схоже, із соціальним дистанціюванням, принаймні українцям, доведеться попрощатися ще не скоро. 

Читайте також: Чого чекати від COVID-19 цієї осені та зими. Переказуємо прогнози міжнародних експертів

Проєкт "Наукою по ковіду" реалізується за підтримки Міжнародного фонду "Відродження". Позиція фонду може не збігатися з думкою авторів.

Науковий редактор проєкту – кандидат медичних наук Андрій Сем'янків, відомий також як медичний блогер MedGoblin.

Спільний проєкт Відродження та LIGA.net