Де найімовірніше заразитися коронавірусом, роль антибіотиків, нові ліки – огляд досліджень
Ілюстрація Depositphotos.com

Де найвірогідніше відбуваються зараження ковідом?

Огляд досліджень можна також прослухати у подкасті:

Google Podcasts

Apple Podcasts

Spotify

TuneIn

Deezer

Режим соціального дистанціювання, який так чи інакше охопив уесь світ уже другий рік поспіль, не може продовжуватися вічно. Це – факт життя. 

У західних країнах все частіше протестують проти маскового режиму та локдаунів. Це змушує політичних лідерів йти на поступки замість того, щоб керуватись епідеміологічними даними. Але як це робити з найменшими жертвами? 

Де саме чатує найбільша небезпека підхопити коронавірус? Французькі дослідники спробували відповісти на це запитання.

Проаналізувавши 3500 випадків ковіду та понад 1700 контрольних осіб, вони виявили, що підвищують шанси захворіти на ковід такі фактори:

  • регулярно відвідувати бари і ресторани – на 95%,

  • відвідувати приватні заходи – на 57%,

  • займатися спортом в приміщеннях – на 36%,

  • мати дітей, які відвідують садочок, – на 31%,

  • мати дітей в середній школі – на 30%,

  • мати дітей старшокласників – на 18%,

  • жити ще бодай з кимось – на 16%,

  • відвідувати професійно організовані заходи – на 15%.

Цікаво, що у французькому дослідженні ризики захворіти не підвищувались у зв’язку з відвідуванням культурних та релігійних заходів, закупками в магазинах та проїздом у транспорті.

Виключення – райдшерінг, тобто коли ви їдете ще з кимось в авто на кшталт Blablacar’у чи коли ви їдете з передмістя на роботу і підбираєте дорогою попутників чи підсідаєте в такі авто. Це збільшує ризик захворіти на 47%.

Фактором, що знижує шанси підхопити ковід, закономірно, виявилась віддалена робота – ризики зменшуються на 45%.

А ще потішили учні молодшої школи, які чомусь не обумовлюють ризики захворіти для своїх родичів.

Звісно, ніколи не можна на 100% екстраполювати дані, отримані в іншому географічному, етнічному та культурному регіоні на свою країну, але нехтувати чужим досвідом, особливо у розробці протиепідемічних планів на осінь – легковажно. 

Хоча, було б добре, аби подібний аналіз коронавірусних випадків українські можновладці замовили б вітчизняним вченим.

Ковід викриває проблему з антибіотиками

Парадоксально, але навіть прикрі ситуації та катастрофи інколи можуть давати несподівану користь. Саме про це йдеться у свіжій публікації від Новозеландських авторів

Вони вирішили проаналізувати, як змінилося призначення антибактеріальних препаратів в часи ковіду. 

Крім того, дослідники перевірили, чи зміни у застосуванні антибіотиків відобразилися на госпіталізаціях щодо найбільш поширених інфекційних хвороб.

Щоб все це з’ясувати, вчені проаналізували 1,19 млн призначень антибіотиків серед більш ніж мільйона пацієнтів. 

Виявляється, що проти того самого періоду попередніх років, частота виписування антибіотиків знизилась майже на 36%: у 2017-2019 роках цей показник становив близько 14 випадків на 1000 населення (за 5 тижнів звітного періоду), а в 2020 році впав до менш ніж 9 випадків на 1000 населення.  

Найбільше обмежилось використання антибіотиків, призначених для лікування інфекцій дихальних шляхів та сечовидільної системи. Більшість інших груп антибіотиків теж почали використовувати менше, хоча і незначно. Можна було б подумати, що побільшає ускладнень від бактеріальних інфекцій, але факти свідчать про інше.

Кількість виписаних з лікарень після пневмонії була суттєво нижчою в 2020, ніж в попередні роки.

Те ж стосувалось і пацієнтів із перитонзилярними абсцесами. А от кількість виписаних із ревматичною лихоманкою, хоч і була меншою, але статистично достовірно не змінилась.

Як же можна пояснити цей парадокс? Скептики одразу зауважать, що кількість виписаних, приміром, із пневмонією була меншою, бо внаслідок ускладнень ковіду більше людей із пневмонією померли. І це звучить правдоподібно. Однак, в Новій Зеландії у вказаний період не відмічалося збільшення загальної захворюваності та надлишкової смертності серед населення.

Само собою, карантинні заходи спричинили зменшення кількості певних інфекцій (частково саме тому антибіотиків призначали менше). Але, крім іншого, завдяки інфокампаніям щодо ковіду зросла поінформованість. Більше знають про те, що багато інфекційних захворювань викликають віруси. А це не потребує призначення антибіотиків. 

Деякі країни витрачають значні зусилля і ресурси, щоб донести цю інформацію до пацієнтів та лікарів та знизити частоту використання протибактеріальних препаратів. 

У Франції зниження призначень антибіотиків на 31% вдалося досягти за 6 років. У Великій Британії – на 2% на рік (і то лише останнім часом). Тому новозеландці зі своїми скаженими темпами зараз є лідерами в цьому напрямку.

І – інформація для контрасту. Українські реалії. 

У третьому кварталі 2020 року продаж пероральних антибіотиків в Україні зріс на 14%. Це – катастрофа середнього масштабу, бо в Східній Європі загалом та в нашій країні зокрема антибактеріальні препарати і так використовують здебільшого нераціонально. 

Надмірне та невірне призначення призводить до росту антибіотикорезистентності (тобто стійкості бактерій до препаратів, які раніше їх успішно знищували). 

Ковід побуде з нами і мине, рано чи пізно. А от з нечутливими до ліків бактеріями доведеться жити.

Назальний спрей від ковіду

Звучить як чергова реклама фуфломіцинів на вітчизняному телеку. Але в цьому разі мова про справжні ліки, хоча поки й експериментальні.

Лікування ковіду антитілами – тема досить контроверсійна з огляду на низьку ефективність у клінічних дослідженнях. 

Одна з проблем – треба вводити дуже багато антитіл, щоб ті могли знайти вірус в організмі та почати на нього діяти. 

Дослідники з Г’юстону пішли іншим шляхом: вирішили діяти на коронавірус антитілами місцево – в дихальних шляхах, де концентрація вірусу дуже висока. Самі антитіла у спреї – також незвичайні: це комбінація імуноглобулінів G та М, і є ефективнішими за антитіла, які можна зустріти природно в організмі людини.

Наразі дослідження проводили на тваринах – із добрими результатами. 

Мишам вводили назальний спрей за 6 год до або після інфікування ковідом. Внаслідок цього вірусне навантаження у їхніх легенях (кількість вірусних часточок) в наступні 2 дні різко знижувалась.

Ця новина – привід порадіти, хоч і стримано. Адже лише клінічні експерименти з хворими людьми зможуть показати, чи дійсно такий лікувальний метод ефективний.

Проєкт "Наукою по ковіду" реалізується за підтримки Міжнародного фонду "Відродження". Позиція фонду може не збігатися з думкою авторів.

Науковий редактор проєкту – кандидат медичних наук Андрій Сем'янків, відомий також як медичний блогер MedGoblin.

Де найімовірніше заразитися коронавірусом, роль антибіотиків, нові ліки – огляд досліджень
Спільний проєкт Відродження та LIGA.net