Підсумки ЗНО 2021: чому провал з математикою та які предмети склали найкраще

У 2021 році на Зовнішнє незалежне оцінювання – ЗНО – зареєструвалося найбільше учасників за всі роки проведення тестування – майже 390 000.

Про це розповів виконувач обов’язків директора Українського центру оцінювання якості освіти Валерій Бойко під час пресконференції 29 червня.

Для них створили 6750 пунктів тестувань, які працювали у школах та закладах профтехосвіти. Залучили понад 97 000 інструкторів, відповідальних за пункти тестування. 30 000 з них пройшли вакцинацію проти коронавірусу.

Цього року тільки 47 учасників не допустили до пунктів тестувань через хворобу. Найбільше під час тестування з української мови та літератури – 12. Всі вони мають змогу пройти тестування під час додаткової сесії.

Середня явка – 71%. Найбільша явка була на тестах з англійської мови та з української мови та літератури – понад 88%. Також велика кількість учасників прийшла на тести з фізики та хімії – понад 70%. Найменша явка на ЗНО з математики – близько 12%.

Щодо того, з яких предметів найбільше учасників подолали прохідний поріг, то це українська мова та література, географія, біологія та хімія – понад 90% учасників. Також 89% учасників успішно пройшли оцінювання з англійської мови та фізики.

Найменше учасників здолали прохідний бал з математики – 68%.

"Порогові бали навіть у порівнянні з минулим роком є адекватними. Вони відповідають як рівню підготовки нинішніх абітурієнтів, так і складності запропонованих тестів. Експерти, які працювали над встановленням порогових балів, у своїх рішеннях були одностайними", – сказав Бойко.

Керівник УЦОЯО зазначив, що цього року випускники шкіл, які навчалися угорською, румунською чи молдовською мовами покращили свої результати зі ЗНО з української мови та літератури. Якщо у попередні роки 68,5% з них провалювали ЗНО з української мови та літератури, то цього року таких лише 15%.

Валерій Бойко не уточнив, з яких регіонів ці учні, але додав, що єдиний учасник ЗНО, який цього року отримав 200 з трьох предметів – випускник однієї з найкращий в Україні шкіл з фізико-математичним нахилом.

Щодо того, чому роботи учасників ЗНО проходили лише одну перевірку, в.о. директора УЦОЯО пояснив, що так склалося через брак коштів та пандемію коронавірусу.

"Ми розуміли, що на подвійну перевірку грошей нам не вистачає. Наприклад, якщо нам потрібно на подвійну перевірку 200 гривень, а ми маємо 170, то треба було вживати заходів аби здійснити якісну перевірку на ті гроші, які є. Тому вирішили проводити одинарну перевірку. Але вона була організована з дотриманням усіх вимог до процедури перевірки", – сказав Бойко.

За його словами, у перевірці головне – не власне бачення екзаменатора, а чітке дотримання схеми оцінювання, яка застосовується до всіх робіт. Ті роботи, які не вкладалися в традиційні схеми оцінювання, обговорювалися екзаменаторами або ж їх надсилали до консультаційної групи УЦОЯО, де були залучені додаткові фахівці з певного предмета.

"Усі роботи перевіряли об’єктивно. Кількість перевірок суттєво не покращує і не погіршує їхню якість", – запевнив Бойко і додав, що всі, не згодні з результатами, можуть подати апеляцію.

Нині кількість апеляцій в межах попередніх років – до 5%.

Щодо того, чому погані результати з математики, міністр освіти та науки Сергій Шкарлет заявив: можливо, це – суспільний запит, адже цього року кращі результати з англійської мови та української мови й літератури: "Можливо взагалі більше гуманітарна освіта цього покоління".

За його словами, щоб підсилити знання з математики українських учнів, треба багато років. Минулого року уряд затвердив концепцію STEM-освіти, тож на всіх рівнях навчання має бути нахил на природничо-математичні знання. "Нині формуються освітні компетенції для 5-9 класів, готуються модельні програми. На сьогодні в робочих групах опрацьовуються матеріали, як саме зробити наголос на тому, щоб суттєво підвищити природничо-математичні знання", – сказав Шкарлет.

Він наголосив, що МОН не планує у наступні роки прибирати математику з переліку обов’язкового тестування.