Дорослішання у 90-ті та ПТСР після війни. Рецензія на фільм "Я і Фелікс"

11 квітня відбувся офіційний показ фільму "Я і Фелікс", екранізації роману Артема Чеха "Хто ти такий?". Кінострічка виконана у жанрі драми-дорослішання та переміщує у 90-ті роки.

LIGA.Life ділиться враженнями після перегляду фільму "Я і Фелікс".

Синопсис

"Я і Фелікс" розповідає історію про дорослішання хлопця Тимофія у 90-х. У центрі сюжету – його стосунки із сім’єю, друзями, першим коханням і з колишнім контррозвідником Феліксом, який служив під час війни в Афганістані.

Стрічка знята за мотивами книжки "Хто ти такий?" українського письменника та військовослужбовця Артема Чеха. Одну із головних ролей виконав Юрій Іздрик, український письменник і поет.

Про акторський та режисерський склад

Якщо глядач наочно або добре знайомий із сучасною українською літературою, то може відразу впізнати Юрія Іздрика у ролі Фелікса. Для поета це дебютна роль, проте він грає її впевнено та зі стилем.

Тимофія грали три актори: Андрій Чередник, Владислав Балюк і Володимир Гладкий. Перший є сином Артема Чеха та Ірини Цілик, який за іронією долі (можливо, "цікавим збігом?") відіграє прототип молодого автора в екранізації режисерки.

Для Ірини Цілик це другий повнометражний та перший художній фільм. Найвідомішою роботою режисерки є документальна стрічка "Земля блакитна, ніби апельсин", яка увійшла до сотні найкращих фільмів українського кінематографа за версією Національного центру Олександра Довженка.

Дві теми

Головними героями фільму є молодий Тимофій та ветеран війни в Афганістані Фелікс. Відповідно, у стрічці прослідковується дві паралельні теми – дорослішання за кризових часів і реабілітація та лікування посттравматичного синдрому після війни. Кожна з них послідовно є самостійно, а інколи й переплітається з іншою.

Обидві тематики мають чимало схожостей: що Тимофій, що Фелікс рухаються вперед та долають перешкоди, з якими їм доводиться стикатися. Інколи боротися доводиться наодинці, що або загартовує, або розбиває вщент.

Книга та фільм. Розбіжності та схожості

Загалом адаптувати сценарій книги до повнометражного фільму та зберегти усі сцени та персонажів – доволі важко. Особливо складно, коли першоджерело має обсяг у майже 300 сторінок.

Ірина Цілик прибрала чимало деталей та сюжетних ліній з роману. І навіть попри це, історія виглядає цілком повною. Дуже сильно вразила кінцівка, що була переосмислена та сформульована так, щоб глядач зміг зрозуміти головний акцент роботи.

Частково розчарувало рішення режисерки зняти фільм у Києві, адже добра частина художніх деталей присвячена Черкасам, де провів дитинство Артем Чех. Через такий хід місто не створює відчуття впізнаваності та втрачає свою подібність, перетворюючись у фантомне місто Х, яке існує лише у цій історії.

Також змінилася й загальна атмосфера. Хоча відчувається депресивність та похмурість складних 90-х, проте градус жорстокості та відвертості у фільмі зменшили: головні герої менше лаялися, Тимофій відчув менше фізичного насилля від старших та ровесників. Також питання статевого дорослішання було зредуковано лише до натяків.

Музика

Не менш важливо відзначити саундтрек до фільму. Це не просто музика 90-х років, а відповідний фільтр, що допомагає краще зрозуміти емоціональну палітру того чи іншого етапу Тимофія. Крім очікуваних фортепіанних партій, ми встигаємо послухати євроденс від Ice MC та ще реп від C-Block та "Вхід У Змінному Взутті". Останній проєкт особливо відомий українському поколінню, яке свідомо встигло застати андерграунд нових часів незалежної України.

І весь цей мікс музики лунає на тлі похмурих та сірих панельок, всередині старої та водночас простої на вигляд квартири, переробленої під зал для дискотеки шкільного спортзалу.

Загальні враження

У своєму інтерв’ю для Суспільне Культура Артем Чех наголошував, що сам фільм не буде відтворювати книгу повною мірою. Хоч у стрічці ті самі головні герої, така сама проблематика, проте фінал та сам розвиток є видозміненими. І такий підхід надав Ірині Цілик можливість адаптувати її для ширшого кола.

У фільмі присутня певна романтизація епохи ранньої незалежності України: шкільні дискотеки, радянський іржавий громадський транспорт, сірі та водночас теплі інтер’єри хрущовок – усе це занурює у певний часовий простір, проте не до кінця акцентується. Бо найголовніше криється у самій історії непростого дорослішання та ще менш простій реабілітації після посттравматичного стресового розладу.

Що сподобається

• Гостра та актуальна проблематика фільму.
• Оригінальність адаптації, яка не відтворює книгу один в один.
• Уважність не лише до візуальних деталей, а й аудіальних.

Що може не сподобатися

• Своєрідний плин історії та наявність сцен, що не зовсім інтуїтивно сприймаються.