Коли Фагот озвучив Деппа: як, попри спротив, створили перший фільм з українським дубляжем

16 років тому суспільству нав’язували думку, що фільми українською нецікаві глядачеву, надто затратні і не виправдають себе. Але вийшло навпаки.

Про піратського Фагота, другу появу Валєри, американське "oh no" та адаптацію до українського глядача LIGA.Life розповіли актори, режисер та перекладач, які працювали над стрічкою. 

У 2006 році фільм "Пірати Карибського моря: скриня мерця" дублювала українська студія "Pteroduction Sound" (зараз – Postmodern) за сприяння російської компанії "Невафільм". 

Це був ще той виклик, каже співзасновник студії Postmodern (FILM.UA Group) Єгор Олесов. 

"До цього в Україні робили лише телевізійні дубляжі, які значно поступалися якістю та творчим підходом кіно-театральному дубляжу. Треба було вибудувати всі процеси практично з нуля. Технічна складова студії повинна була відразу видповідати стандартам мейджорів (велика компанія, яка займає лідерську позицію на ринку – Ред.)", – згадує Єгор Олесов.

Як перекладали: розповідає Олекса Негребецький

Спочатку російська сторона хотіла, щоб їхній сценарій переклали українською та й годі. Мовляв, так буде легше, згадує перекладач Олекса Негребецький, який працював і над "Тачками". 

Але українська мова – це не калька з російської, тому такий варіант не годився, додає Негребецький. 

Пізніше виявили, що одразу дві людини готували переклад для українського дубляжу, але саме версію Негребецького глядач почув у кінотеатрах.

Працювати над перекладом "Тачок" було легше, ніж над "Піратами…", розповідає Олекса. Каже, губи мультяшних героїв рухаються не так однозначно, вони були менш промальовані, як у акторів-людей, тому там можна "гратися" зі словами. Cкладніше, коли є актор-людина з чіткою мімікою та артикуляцією, а ти мусиш українську версію "покласти в губи".

"Найбільше мороки – з американськими коротенькими словами. У мультфільмах кожне слово виважене, продумане, на своєму місці. А у фільмах – завжди є "зайві" слова.

Американські режисери залишають ці слова, щоб, як їм здається, була жива мова. А нам це треба накривати якимись українськими словами. Важко. Або звороти, які не притаманні українцям. Наприклад, персонаж впав і кричить: "No, no". Хіба в Україні хтось буде казати в такій ситуації: "Ні, ні"? Заміняв це на наше "Ой", – розповідає Негребецький.

Читайте також: Феномен Топ Ґан: Меверік. Як фільм порушив стандарти Голлівуду й зібрав $1 млрд у прокаті

Над перекладом Олекса працює зазвичай 3-4 тижні. Але до кінцевого результату текстова версія може змінюватися до 7 разів, каже перекладач. Адже матеріал для дубляжу отримують ще до того, як стрічку повністю знімуть.

Це сира версія, без графіки, іноді – без завершеного сценарію. Якщо в кіностудії вирішують щось дозняти чи замінити, перекладачі отримують нові тексти, які знову треба обробити.

"Ми часто відходимо від прямого, дослівного перекладу, бо він не лягає на картинку. Тому потім з нашого готового варіанту перекладу маємо зробити бектранслейшен, зворотний переклад; відправити в кінокомпанію, а там спеціальні люди дивляться і кажуть: "Тут так не можна, бо втратили гумор" чи "Отут це добре. Залишайте". Коли працювали над "Піратами", були зарубіжні супервайзери, які контролювали всі наші процеси", – каже Негребецький.

Він додає, що "Тачки" стали успішним "млинцем", а в "Піратах" не вдалося показати українську мову в усій її красі. 

"У "Тачках" було багато місця для жартів. А "Пірати" – фільм тісний, насичений. Творці в одне слово могли втиснути жарт, який, щоб зробити його зрозумілим нашій публіці, треба було б розписувати двома-трьома реченнями. А це не завжди вдавалося", – каже Негребецький.

Горобець проти Спарроу

Назву фільму та ім’я головного героя українською мовою обирали довго, згадує Негребецький. Не хотіли кальки з російської версії, де було слово "сундук".

"У російській версії героя Джонні Деппа називали "Джєк Воробєй". А ми думаємо: "Горобець" несолідно звучить. Вирішили, що хай залишається Спарроу, як в оригіналі. Американська студія таку версію затвердила. Так у нас з’явився Джек Спарроу. Глядачі, які звикли до Вороб’я, писали: "Що за нісенітниця?", "Чому він не Воробєй/ Горобець?", – розповідає Негребецький.

Читайте також: Від насильного сексу до суїциду: чи варто дивитися "Спайдергед" від Netflix з Гемсвортом

Як Фагота запросили озвучити Деппа: розповідає Костянтин Лінартович

Режисером дубляжу і "Тачок", і "Піратів Карибського моря" був Костянтин Лінартович. Перш ніж обирати, хто з акторів кого буде озвучувати, він завжди знайомиться з фільмом – переглядає кілька разів, прослуховує англійську мову.

Це підготовчий період, за який треба розібратися із задумом режисера картини, зважити на поведінку героїв, а потім обрати актора. Зазвичай, на одну роль пробуються щонайменше 3-4 людини. Далі результати кастингу надсилають супервайзерам, які вирішують, яким голосом розмовлятиме герой.

"Коли обираю актора, намагаюся знайти спільне не тільки в голосі, але й щоб актори зовні були хоч трохи схожі, щоб був якийсь натяк. Вага важлива, бо не може товстенька людина говорити як худенька. І навпаки. Там інше дихання. Звертаю увагу на темперамент акторів", – каже Лінартович.

Так на озвучку Елізабет Свон (Кіри Найтлі) обрали Інну Бєлікову. Тоді вона була ще студенткою, і це була її перша "серйозна" робота. "Я дуже старалася. У героїні класний розвиток: від романтичної дівчинки до капітана піратів. І це захоплювало", – розповідає Інна Бєлікова.

Найдовше шукали актора на дубляж Джека Спарроу.

"Коли переглядав вкотре "Пірати Карибського моря", відзначив, що Джонні Депп у фільмі розмовляє і наче танцює. Пластика цікава. Постійно рухається. Куражний танцюрист. І думаю: "Танок... Танок… О! Танок на майдані Конго". Попросив менеджерів покликати Олега Михайлюту, Фагота", – розповідає Лінартович.

Для Михайлюти це був перший досвід дубляжу. Лінартович згадує його бажання працювати і що "мікрофон його любить". У США Фагота затвердили. Так соліст гурту "ТНМК" став голосом Джонні Деппа.

Читайте також: Доктор Стрендж у мультивсесвіті божевілля: 7 причин подивитися перший горор Марвел

Наскільки складно озвучувати Джека Спарроу: розповідає Фагот

Верещати, бігати, задихатися, так як це робить у фільмі Джек Спарроу – виявилося легким завданням для Олега Михайлюти. Співак зазначає: просто робив так, щоб було природньо.

"Потрапити в ліпсинк та ще й одразу з необхідним настроєм – було ще те випробування. Але і з цим впоралися. Пам’ятаю, там було кілька частин по фільму. І коли ми вже записували п’яту чи шосту, я зрозумів: ось воно! Я знайшов того Джека, тільки зараз зрозумів, як і що має бути. І звернувся до Кості Лінартовича: "Давай перепишемо першу частину? Я зможу краще". А Костя здивувався і каже: "Так. Спокійно. Не гай нашого часу. Усе прекрасно, переробляти нічого не будемо". Так і понеслося", – згадує Фагот.

Читайте також: Хронологія Марвел: в якій послідовності дивитися всі фільми. Список і пояснення

Як фільм адаптували до українського глядача

Боротьба за адаптацію також велася з перших фільмів, згадує Костянтин Лінартович. Ідею, щоб гумор був більше локальним, також затверджували в американських кіностудіях.

"Уявіть: у фільмі американець відкриває кран, а там не тече вода. І він спокійно закриває. Не тече, буває.

І гумор у нас інший. Якщо ми адаптуємо жарти, глядачам кінострічка буде ближчою. Але це має відповідати концепції фільму, зовнішньому прояву, тобто як актор себе поводить, щоб губи сходилися, багато важливих пунктів", – каже Лінартович.

У 2006 році, попри те, що Україна була новенькою в дубляжі, супервайзери дозволяли експериментувати. Бо бачили реакцію глядачів, розуміли – їм подобається. 

Читайте також: Україна презентує фільм "Памфір" у Каннах: шість історій про війну від акторів

Так у "Тачках" з’явився вже легендарний Валєра, який потім за допомогою Фагота перекочував і у "Пірати Карибського моря". 

Попри те, що адаптація жартів під свого глядача стала ледь не головним чинником, чому в Україні люблять свій дубляж, перекладач Олекса Негребецький вважає, що тепер цей прийом уже заяложений.

"Ним треба вміло користуватися, бо цей прийом гострий, мов скальпель.

Публіка, може, й сміятиметься, але це буде несмак", – каже Негребецький.

Читайте також: "Із зав’язаними очима". Перший український фільм про ММА або про тих, хто чекає з війни

Як працюється, коли не знаєш сюжету

Режисер дубляжу ледь не єдина людина, яка знає повний сценарій фільму. Актори в курсі тільки про те, що буде з їхнім героєм, розповідає Костянтин Лінартович.

Команда підписувала, як і зараз, контракт про нерозголошення. І все трималося не на штрафах, а на довірі. 

"Ми ж європейці. Мене просять не розповідати, чого я тоді буду кудись бігти поперед батька? Це як з законами. Є, його треба виконати, щоб легше всім жилося в Україні. А починається все з дрібничок – чи виконаєш ти контракт про нерозголошення", – каже Лінартович.

Читайте також: "Згвалтування" та жахи життя у тюрмі. Акторка Клімова про "Погані дороги" та "Цензорку"

Яка була реакція глядача на фільм

"Пірати Карибського моря: Скриня мерця" у 2006 році став найкасовішим фільмом року. За даними сайту Boxoffice Mojo, кінострічка зібрала понад 1 млрд 66 млн. З них – 3 млн в Україні. 

За словами Лінартовича, прем’єри перших фільмів, які дублювали українською, обов’язково відвідував. Була важлива реакція глядачів.

"Усі акценти, які ми розставляли, спрацювали. Там, де ми розраховували, що буде сміх чи усмішка – глядач так і реагував", – каже Лінартович.

Читайте також: Сеітаблаєв, Вітовська, Цимбалюк, Пустовіт, Хижняк – 20 українських акторів, які вражають

Який секрет успіху українського дубляжу

Коли ми запитували у наших героїв про головний "інгредієнт", то очікували почути – вдалий гумор, цікаві голоси, але ні. Як виявилося, що запорука успіху – люди, які працюють над дубляжем.

"У нас – круті актори. Захоплююся колегами. Може, через те, що було утиск українських акторів в українських фільмах. Але коли вони доривалися до дубляжу, де можеш бути ким завгодно, то вони отримували задоволення. Не знаю жодного нашого актора, хто би займався озвучкою і не був закоханим у цю справу", – каже Інна Бєлікова.

"У нас ставлення до роботи інше. Москалі ж сюди приїжджали на зйомки фільмів як зірки. Вони завжди були в головних ролях, а наші – таке, просто бігали. Але як вони грали! В епізодичні ролі викладалися "по правді". В Росії – це конвейєр, а у нас – задоволення від процесу", – згадує Лінартович.

Читайте також: Вони не зрадили. Усе, що відомо про новий фільм Сеітаблаєва "Мирний-21"

Як впливало на роботу бажання влади скасувати український дубляж

У 2006 році підписали постанову Кабміну про обов’язкове дублювання, у 2010-му її "скасували", у 2012 – знову заявили, що повернули.  З 2020 – тривала боротьба за фільми українською не лише в кінотеатрах, але й на телебаченні. Проте в перші роки дії постанови студії дубляжу були в ситуації, коли поетапно вводили квоти, скільки саме має бути української мови в кінотеатрах, а з цим не втихали розмови про "а давайте все скасуємо".. 

Олекса Негребецький вважає, що дубляж – найбільша подія в українській культурі минулих ста років.

"Я розумів, що повинен зробити так якісно, щоб мій продукт був конкурентоспроможний. "Тачки" – це був беззаперечний розгром опонентів. Успішно та гарно вийшло. "Пірати" залишили питання, але це був наш перший повнометражний фільм із живими акторами. Далі ми ще неодноразово показували всі можливості українського дубляжу", – каже Негребецький. 

Читайте також: Акторка Дар’я Петрожицька: "Ніколи не лягайте спати, поки не помиритеся з коханою людиною"

На думку Єгора Олесова, спротив введенню українського дубляжу в кінотеатрах ще більше давав енергії "пробивати цю" стіну. 

"Тоді проти були і деякі політики – вони  тоді ще були під впливом Росії. Деякі кінотеатри вважали, що загублять глядача. Але спрацювало навпаки. Крім того, невеликі дистриб’ютори вважали, що не зможуть витрачати на дубляж гроші, але потім збільшили свою україномовну аудиторію. Згодом для всіх стало зрозумілим, що це було правильне рішення. Навіть суто російськомовні люди почали через голівудські фільми долучатися до вивчення української мови", – каже Олесов.

Наративи, що глядача буде відштовхувати українська мова, йшли з імперських ідеологій, проти яких незалежна Україна бореться і зараз, каже Олег Михайлюта. 

"Навіть ті люди, які не могли повірити, що їм буде комфортно, які не вільно володіють українською мовою, уже після кількох кінострічок з українським дубляжем змінили свою думку. Бо відчули, що це глибше і докладніше передає суть фільму. Тому що український дубляж високоякісний. Потужні команди працюють над ним. І уже з часом, коли ми працювали над "Ранго", і приходили внутрішні розпорядження Голівуду, вони казали, що найкраще зроблені український та угорський дубляжі, а найгірше – французький та російський", – коментує Фагот. 

"Коли з екранів лунає українська мова, це важливо для держави, для нації. І за це ми боролися, виходили на мітинг до Міністерства культури, писали звернення.

А вони і після 2006 року спекулювали на цій темі – приберемо український дубляж, залишимо, – каже Лінартович. – От і догралися, що у нас 8 рік війна. А це все пов’язане. Усе ж починається з культури".