Не викидайте викурену електронну сигарету – айтівці зроблять із неї павербанк для ЗСУ

Іван Волинець, який складає ці павербанки, пояснив LIGA.Life, як це працює.  

Як айтівці почали робити павербанки

Від початку повномасштабного вторгнення Іван разом із нареченою та колегами мешкають на заході України. Всі п’ятеро з Києва, працюють в IT. Перші тижні війни багато волонтерили, паралельно шукаючи, як допомогти військовим на передовій. 

Від кума, який служить у ЗСУ, Іван дізнався, що є гостра потреба в павербанках. 

"Він розповідав, як неодноразово доводилося ночувати в лісі по кілька днів, телефони розряджаються. І навіть в частині заряджати проблематично, бо часто один подовжувач на всіх", – розповідає Волинець. 

Придбати павербанки теж було складно, їх на ринку не вистачало, а ціни зростали. "А заряджений телефон для військового – це, як мінімум, мобільність. У деяких ситуаціях може зберегти життя", – переконаний Іван. 

Тому п’ятеро айтівців – двоє дівчат та трійко хлопців – вирішили власноруч збирати волонтерські портативні зарядки для ЗСУ. Іван та його колега мають технічні знання і до війни вміли паяти. Решта вчилися в процесі. 

За власний кошт команда закупила інструменти, деталі. За кілька тижнів зробили 10 павербанків, які знайомі волонтери передали військовим. Собівартість кожного була десь 600 грн. Багато приладів зробити не вдалося, пояснює Іван, бо тоді налаштовували роботу, тестували плати та проводи. 

Чому перейшли на електронні сигарети

А потім, на початку травня, виникла ідея збирати зарядки із викурених електронних сигарет. 

"Дехто серед нашої команди курить їх. Такі сигарети не можна викидувати в смітник, оскільки всередині акумулятор – треба тільки утилізовувати. Коли ми розібрали викурені сигарети, виявили всередині нормальні акумулятори, які тільки раз розрядилися", – пригадує Іван.

Перші кілька приладів зробили з власних запасів викурених електронних сигарет. Потім, 4 травня, Іван написав пост в Інстаграм, де попросив знайомих зібрати свої викурені електроцигарки та надіслати Новою Поштою їхній команді.

Сигарети почали слати активно звідусіль – із Харкова, Одеси, Львова, Києва, Вінниці. 

"Разом із пакетом із викуреними електронними сигаретами люди відправляють кабелі поштою. Шлють вітальні листівки "Слава Україні", "Привіт із Харкова".  Кладуть солодощі", – розповідає Волинець. 

За два тижні айтівці отримали близько 10 000 викурених електронних сигарет. Пакунки заповнили б два-три багажники середньостатистичного автомобіля, вважає Іван. 

"Коли люди зрозуміли, що їхні викурені сигарети можуть "зажити по-новому", це стало причиною такої активності. Багато хто викурені електронки не викидав, а складав удома. Хтось хотів пізніше утилізувати, хтось – спробувати перезарядити. Ці сигарети коштують в середньому 300 грн, покурив два-три дні – і вже непридатне", – розповідає чоловік.

Наразі волонтери тимчасово призупинили збір викурених сигарет, щоб розібрати отримані та зосередитися на виготовленні павербанків. Примання потім відновлять.

Іван підкреслює: їхня команда не публікує у відкритому доступі свої контакти для відправлення електронних сигарет. Охочим це зробити повідомляють дані виключно в особисті повідомлення.

Тому люди, які в коментарях під його постами на запитання користувачів: "Куди відправляти сигарети?" – вказують конкретні адреси – не мають жодного стосунку до проєкту. "Ми цих людей не знаємо. Ймовірно, вони можуть хотіти просто безкоштовно отримати багато електронних сигарет, перезарядити і продати", – зауважує Іван.

Виробництво павербанків

Відкривати сигарети та сортувати акумулятори айтівцям допомагають місцеві. "Часто приєднуються хлопці з університету з Ірпеня, які були змушені переїхати на захід України, живуть поруч", – розповідає Волинець.

Для перетворення на павербанк, пояснює Іван, не підходять: 

1. Маленькі сигарети з акумулятором маленької ємності.

2. Сигарети, які вже відкривали.

"Таке люди роблять часто, щоб підзарядити, чи долити курильної рідини. Але ми не можемо знати, чи правильно сигарету підзаряджали. Тому для перестрахування не беремо в роботу сигарети, які відкривали. Сліди відкриття видно по корпусу", – пояснює Іван. 

Всі акумулятори сортують за ємністю, вагою, виробником. Відсортовані сигарети, які не підходять, відвозять до місцевого магазину електроніки, який приймає акумулятори на утилізацію. 

Ємність акумуляторів, які беруть у роботу, додатково перевіряють спецприладом. Потім акумулятори спаюють по чотири-п’ять штук, встановлюють модуль захисту.

Щоб зібрати павербанк, додатково докуповують плати з USB-виходами для зарядки та індикатором заряду батареї, модулі захисту тощо. Купують власним коштом, також колеги та знайомі донатять. На один такий павербанк потрібно деталей орієнтовно на 200 грн. Охочим допомогти проєкту грошима Іван зазвичай відправляє посилання на продаж потрібного комплектовання. Щоб люди могли придбати деталі й так допомогти.

З деталями на ринку, каже Іван, зараз непросто. У багатьох магазинах, де робили закупівлі ще кілька тижнів тому, їх вже немає. У багатьох – ціни зросли. Деякі деталі друкують на 3D принтері, за яким колега поїхав до Києва.

Для збирання приладів всіх охочих не беруть – цим займаються лише вп’ятьох. "Це велика відповідальність, адже пристрій має бути безпечним. Не хочемо бути "спонсором" павербанків, які комусь нашкодять. Можливо, в перспективі знайдемо рішення", – розповідає Волинець.

Зараз для одного павербанку використовують 20 акумуляторів викурених сигарет. Стільки вміщається до розподільчих коробок, які виконують роль корпусів для пристрою.

Потужність такого павербанка – близько 20 000 мА/год. Цього вистачає, щоб тричі зарядити середньостатичний телефон. У павербанку два виходи USB, є ліхтарик. Надалі, можливо, почнуть замовляти об’ємніші коробки і робити павербанки до 40-60 акумуляторів.

За кілька тижнів з електронних цигарок зробили 32 пристрої, які відправили перевіреній волонтерці до Києва, а вона – під Ізюм.

"Наступні пару тижнів не повинні зробити менше. Все-таки це волонтерство ввечері після основної роботи, не хочеться нікого підганяти, щоб люди не вигоріли і не перестали цим займатися", – зауважує Іван.

Роблять волонтерські павербанки або на кухні, або в альтанці у дворі. Продавати пристрої не планують, адже займаються цим саме для підтримки військових на передовій.

Читайте також:

• Брелок за $1000. Як підприємець переробляє уламки ворожого літака та купує дрони для ЗСУ
• Ключі від життя до війни. Як українська мисткиня збирає історії людей, які втратили дім