RU
Історії

Їмо вдома | Що в холодильнику Марини Булацької, керівниці фермерської "Лавки Традицій" у Сільпо

12 хвилин
 - Фото
Фото: Дмитро Трембанчук
13.02.2021, 10:06

Смакові переваги Марини будуть ідеальними для тих, хто шукає, чим урізноманітнити своє гастрономічне життя чи не споживає м'яса, але любить соуси

Марина Булацька керує департаментом фермерської продукції в Сільпо (Fozzy Group), а в 2014 році заснувала проєкт з доставки "Місцева Їжа". 

Тоді перед нею, як маркетологом і людиною, яка майже нічого не тямила в їжі, постав челендж – розвинути свої гастрономічні навички.

"Що у холодильнику" – регулярна рубрика, яка виходить на LIGA.Life. Ми заглядаємо у домашні холодильники рестораторів, експертів із їжі, спортсменів та інших цікавих людей, аби дізнатися про їхні харчові звички.

Нині Марина постійно працює з виробниками, які не зупиняються на смакових експериментах. Що впливає і на її харчування.

Для LIGA.Life вона провела екскурсію своїм холодильником, поділилася лайфхаками, як урізноманітнити свій харчовий кошик і розповіла про улюблені сири. У той час, як кішка Ліла намагалася непомітно стягнути зі столу шматочок одного з них.

Дивлячись на мій холодильник, можна подумати, що я їм лише соуси, бо тут просто їхнє царство.

Дуже люблю заправки. Враховуючи те, що я не споживаю м’ясо та птицю, а лише рибу. 

Мені завжди підганяють щось нове, якийсь експеримент. Наприклад, поєднання груші, перцю. І це завжди максимально смачно.

Є апельсинова гірчиця. І, судячи з того, що в банці її залишилося на дні, – вона смачна.

А от ціла батарея з соусів Mr Caramba. Мій фаворит – лагідний чилі. 

Дуже люблю теріякі від виробника зі Львова "Боїм".

А ось – абрикос-коріандр. Він ідеально смакує в такому поєднанні: багет, підсмажений в тостері, на багет кладу страчателлу (це начинка буррати, такі сирні нитки у вершках), потім додаю авокадо, воно теж завжди є. І заливаю соусом. Це дуже смачно.

Ще дуже люблю кімчі, тому тут є навіть дві банки. Одна – веганська.

Ось улюблений домашній сир. Кращого ще не зустрічала. Він зроблений пластами і за смаком здається, що це якесь сирне морозиво.

Ще два тижні тому я би сказала, що обожнюю їсти на сніданок домашній сир з медом. Але тут мене занесло до нутриціолога, почала перевіряти весь свій організм, поздавала купу аналізів.

Я пескетаріанка: не їм м'яса, але споживаю рибу, молочку та яйця. І через те, що давно перестала їсти м’ясо, не вдавалося нормально контролювати рівень білка в організмі. Тож у мене стався його дефіцит. І ми відкоригували мій стиль харчування. 

Зараз я починаю ранок з найправильнішого раціону: натще їм ложку лецитину, до цього – склянка теплої води. Далі – лише солоні сніданки.

Виявилося, що солодкі підвищують рівень інсуліну в крові і це стимулює апетит. Тому секрет, чому після сиру з медом мені в якийсь момент хотілося далі догнатися ще чимось, розкрито. 

Тепер мій сніданок – яйце, в основному варене, салат чи половина авокадо. І іноді це може бути тофу. Залежить від того, що мені набридає більше. Тоді вже міксую. Якщо є кіноа – сніданок без яйця.

Наш холодильник не працює у форматі складу: там нічого довго не зберігається, бо купуємо з продуктів все те, що достатньо швидко з’їдаємо і які мають короткий термін зберігання. 

Навіть в морозилці буває, що влітку лежить лише морозиво.

А зараз там креветки, бо мені їх треба їсти. Риба. Люблю білу: запекти в духовці коропа чи форель. А лосось – на салати.

Тут є якісь ягоди, масло, яке ми взагалі не їмо. 

Якщо чесно, морозилка – це більше ємність для Макса, бо він тут зберігає всілякі м’ясні штуки.

У моєму раціоні є багато салатів. З цим усе просто: купую декілька сумішей (рукола, шпинат, мікрогрін) і для мене це ідеальне поєднання.

Туди додаю томати, клітковину, обов’язково засипаю сумішшю насіння: кунжут, гарбуз, соняшник. Заливаю оливковою олією.

Олії дуже люблю. Знову ж, через те, що я розшукую молоді таланти по всій країні, у мене дуже часто є щось нове. 

Тут нова лінійка олій з волоського горіха, кунжутна, конопляна, гірчична. Це виробник надіслав зразки на дегустацію.

А це мої фаворитки – гарбузова олія, чорного кмину, чорного кунжуту. Ложками можу пити.

І я це все використовую в салатах або соусах: від песто, до імбирно-гірчичного чи просто гірчиці. Також додаю улюблений соус Веса.

Роблю за смаком, рецепти ніде не шукаю. Хоча, мабуть, уже час, бо дещо набридає одне і те ж.

Дуже люблю сири. Загалом, я прихильниця молодих: моцарелла, буррата, страчателла, рікота. Це прямо моя група. 

Мукко шестимісячної витримки – мій фаворит коров’ячого сиру серед витриманих. Прикарпатський. Він дуже смачний: насичений і відчувається, як кристалізується, коли їси.

Також люблю козячі сири.

Смажений халумі, наприклад.  Особливо, якщо до нього додати солодкий соус чилі. З сиром халумі така ж історія, як з рікотою – смак залежить від того, чим його заправити: якщо з’їсти з медом – буде десерт, і водночас неймовірно смачно, якщо з оливковою олією і сіллю їсти. Особливо, коли рікота свіжа.

Тому халумі і з медом чудово заходить, і з солодким чилі. Ще є варіант солодко-гострого соусу – абрикос і чорний перець.

А якщо щось смажу – то або на кокосовому маслі, або на топленому – гхі.

Утім, майже нічого сама не готую через брак часу. Але маю коронну страву, яку можу приготувати , зазвичай, у вихідні.

Солоні сирники

Беру домашній сир, козячу бринзу, зелень, яйця, борошно, все, як зазвичай.

Перемішую. І коли бринза всередині від приготування трохи розтікається – це нереально смачно.

Подаю з грецьким йогуртом. Просто солодкі сирники трохи набридли. 

Під час карантину я не стала більше готувати. Іноді запікаю сир камамбер, якщо це можна назвати готуванням. Іноді можу зробити овочі в духовці: запечений батат, моркву.

Взагалі я маю їсти щонайменше тричі на день. Але через активні дні обідаю доволі пізно – десь після третьої. 

Між сніданком і обідом є перекус. Це або злаковий батончик, або соєві джерки. Вони поживні, білкові. Тому наїдаюся ними вдосталь. П’ю комбучу. Можу іноді навіть цукерку з’їсти.

Стосовно вечері – іноді доводиться поїсти пізніше сьомої або залишаюся без вечері – склянку несолодкого йогурту чи кефіру і все. Особливо, якщо у мене є вечірнє тренування.

Я багато їм в ресторанах. Там і перші страви замовляю, можу і гречку поїсти, бо вдома не готую її.

Вдома з круп є кус-кус, рис, вівсянка, кіноа.

Щодо фруктів, то це груша, яблуко. Взимку люблю мандарини. Але суто як десерт і їм у першій половині дня.

Солодке загалом люблю. Але в основному їм веганські десерти в кав’ярнях. 

Маю guilty pleasure – горішок зі згущеним молоком. До кави. 

А вдома у нас навіть цукру немає. І каву тут не п’ємо. 

Зате є багато чаїв: китайські, трав’яні. Є ті, які виконують конкретну функцію: ранковий чай з ехінацеєю, материнкою, чебрецем. Це те, що бадьорить. Вечірні – меліса, м’ята.

Ще мені дуже подобається ферментований іван-чай. Зараз у мене такий від двох виробників – "Мольфар" та "Травень". Обидва збирають чай вручну, але в різних регіонах країни. Процес виробництва теж відрізняється, тому тут гранули, а тут – листя.

Вони різні, як за прозорістю, так і за смаком, але обидва подобаються. 

Є також матча. Я колись навіть церемоніальну чашу зліпила, але вона мене не надихає, я би її переробила. Тому п’ю матча-лате в кав’ярнях. 

Дуже люблю ходити в кав’ярні. Для мене це ритуал, замість соціального клею.

Ще я люблю масалу. Зараз намагаюся не пити каву щодня і замінюю її саме масалою. 

Ходжу в магазин поряд на мікрозакупки. Дуже рідко ми купуємо щось про запас. Це може бути раз на місяць, коли я починаю дратуватися, що мені лінь ходити в магазин щодня. Тоді купуємо продуктів щонайбільше на тиждень.

Враховуючи те, що я працюю в рітейлі і що у мене під офісом магазин – я дуже нетиповий споживач. 

Через те, що моя робота – шукати нових виробників і нові продукти, то іноді, абсолютно несподівано можу повернутися з офісу з купою зразків продуктів.

До того, як я прийшла в фуд-рітейл, я не особливо розвивала смакові рецептори, для мене були набагато важливіші інші компетенції.

У 2014 почала працювати з їжею. І створення проєкту "Місцева Їжа" було як "Хм, а чи може займатися їжею людина, яка майже не готує?".

Вийшло, що так. Бо і "Місцева Їжа", і "Лавка традицій", – це для мене проєкти не лише про продукти, а й про людей, які їх виробляють. Я шукаю тих, хто любить свою справу. 

Спочатку я переживала, що у мене недостатньо знань про технологічні процеси і про те, як відрізнити хороший продукт від поганого. Але, сюрприз-сюрприз, смак можна розвивати.

Що більше ти їси сир, розмовляєш з технологами, уважно займаєшся маркетингом, то більше в це заглиблюєшся. Все залишається з тобою.

Тепер я можу без складнощів відрізнити, чи моцарелла зроблена руками, чи це машинне виробництво. Що означає, якщо на розрізі моцарелла жовтуватого кольору.

Звичайно, є речі мені непідвладні, як-от м’ясні продукти. Але маю команду спеціалістів. І розумію, що не можу бути експертом в усьому. Моя задача інша.

Але сама вже можу рекомендувати якісь прості поєднання. Наприклад, в магазині порадити незнайомій людині, як їсти страчателлу – страчателла+авокадо+соус. І людина пробує, і може зробити це вже частиною свого харчування.

Банально, але ми просто мало знаємо про продукти та їх поєднання. Чи як правильно споживати.

Наприклад, що моцареллу потрібно розігрівати до кімнатної температури. Як, загалом, і всі сири.

Немає нічого складнішого, ніж витягнути людину з її звичного кошика. 

У неї є свій маршрут в магазині чи список продуктів. І одне з моїх завдань – змінити це та ініціювати покупку незнайомого продукту. Але ти розумієш, що у людей є звичка. І це складно.

Люблю підглядати в кошики симпатичних мені людей в магазині, хоч і незнайомих. Не те, щоб це єдине джерело натхнення. Це цікавість.

Зараз є купа різних блогерів, сайтів, на яких можна знайти швидкі та зрозумілі рецепти . Тому, якщо є внутрішній поклик, змінити свої харчові звички вкрай легко. Навіть в магазинах більше читати про продукт. 

Тому я би порекомендувала бути допитливішим усюди. Чи то біля продуктової лавки, чи то в медіа в телефоні, підписуючись на якісь канали.

Що в холодильнику Марини Булацької, керівниці фермерської "Лавки Традицій" у Сільпо
Катерина Амеліна
редакторка новин та журналістка LIGA.Life
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини