Сьогодні, 8 березня, о 7:00 киянка Катерина Тімченко, 42-річна мама дев'ятьох дітей (сім місяців тому жінка народила близнюків), вперше стала бабусею. Її старша донька Ганна Тімченко народила донечку. 

"Назвали Алісою. Аліса, народжена в країні дива. Аліса Володимирівна", – розповідає Катерина.

Ганна мала б народжувати у київському пологовому №2. Натомість немовля з’явилося на світ у розбомбленій Бучі у квартирі, де наразі немає світла, води, газу, тепла і будь-якого знеболювального, адже поруч не було лікарів. 

Прийшли тільки три сусідки, з якими Ганна познайомилася в укритті. Зять перерізав пуповину.

Поруч у квартирі залишається старший брат, син Катерини Тімченко, та гостює друг родини.

Одна з сусідок написала Катерині в інтернеті: "Було важко, але Ганна витримала". Аліса народилася з вагою 3600 кг, зростом – 49 см. Зважували маля на стареньких електронних вагах, а зріст замірили рулеткою, каже новоспечена бабуся. 

"У доньки майже немає зв'язку, ледь-ледь пробивається в одному місці. Втім, о 7:07 за київським часом зателефонував син і сказав: "Сім хвилин тому ти стала бабусею". Просто не уявляю, як вона народжувала. Але коли мій чоловік почав плакати в слухавку, Ганна відповіла бадьорим голосом, що дуже нас любить", – пригадує Тімченко.

Жінка зауважує: також сьогодні під час короткої розмови зять запитав у неї, чи можна молодій мамі їсти мариновані помідори. 

"Певно, у них залишилася лише консервація. Тільки Господь знає, скільки ще буде в тому пеклі", – додає Катерина.

Життя переможе смерть. Історія немовля, народженого нині, 8 березня, в Бучі, устами бабусі
Родина Тімченків. Фейсбук Михайла Тімченка

***

Ганні Тімченко 21 рік. Закінчує Інститут харчових технологій за спеціальністю "Готельно-ресторанний бізнес". Староста групи, до декрету працювала адміністратором у кальян-клубі. Заміжня. Нещодавно з чоловіком купили автомобіль, зробили ремонт у своїй квартирі в Бучі, де живуть з чоловіком та рідним братом Ганни, старшим сином родини Тімченків.  

У ніч на 24 лютого до них у гості приїхав близький друг, на той час лише "майбутній кум", розповідає Катерина. На ранок розпочалася війна.

З перших днів вторгнення разом із чоловіком кликала доньку з зятем, сина, їхнього друга до себе в Київ. Ті відмовилися: "Казали: тут своя квартира, чого будемо до тебе їхати? У нас спокійно, все буде добре".

Катерина пригадує, вона особисто психологічно не витримувала. Щоразу, чуючи сирену, починала плакати, хоча мала доглядати своїх маленьких дітей. Ганна закликала мати з батьком, братами та сестрами поїхати з Києва і врешті, на четверту добу війни, вони виїхали на західну Україну. "Взагалі не знали, куди і до кого їдемо. Солярки у нас не було, 2000 гривень на руках", – пригадує Катерина.

На щастя, дорога була легшою, ніж очікували. На одній заправці, наприклад, родині безкоштовно дали 10 літрів пального. На іншій, побачивши сімох дітей, заправили бак повністю. Врешті доїхали до Закарпаття, де їм почали звідусіль радити їхати за кордон і рятувати дітей. Зараз родина в Німеччині. 

***

Ганна залишалася в Бучі, але постійно була на зв'язку. Аж поки в місті не почалося пекло. "Вони постійно ховалися в підвалі будинку. Світло то зникало, то з'являлося. Почав зникати зв’язок. Найстрашніше для нас із чоловіком було почути від Ганни: "У нас закінчилася їжа", – пригадує Катерина. 

Жінка розповідає, що десь за 20 кроків від будинку доньки є супермаркет, куди навіть змогли вибратися одного разу: "Але там вже все було розбито. Щось змогли взяти скраєчку, це їх трохи врятувало. Вже потім там стояла наша людина і потроху щось видавала". 

За словами Катерини, наразі навколо будинку Ганни все розвалено, розбито, але їхній будинок не зачепили. Тімченко щосили підіймала журналістів, політиків, щоб висвітлити ситуацію та забрати звідти доньку: "Мені кажуть, це неможливо. Бо місто окуповане. З того боку, де їхній будинок, ситуація взагалі дуже складна".

Тому сьогодні Катерина молиться, щоб мешканцям Бучі дали "зелений" коридор, родина доньки та син змогли виїхати насамперед, в Київ: "Я все залишила в нашій квартирі, у мене навіть памперси там є. Крупи, продукти". А далі рухалися на Західну: "На Закарпатті у нас є близькі, моя свекруха там залишилися". 

Сама Катерина Тімченко мріє якнайшвидше повернутися в Україну, звідки тимчасово поїхала заради безпеки дітей. Семеро з дев’яти зараз поруч із нею.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для українських родин